- •Зеркалов д.В.
- •Isbn 978-966-699-631-5
- •Типова навчальна програма «Охорона праці в галузі»
- •Список скорочень
- •Розділ 1. Міжнародні норми і законодавство України в галузі охорони праці
- •1.1. Стан безпеки праці в світі
- •1.2. Соціальний діалог у Європейському Союзі
- •1.3. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
- •1.4. Міжнародний стандарт iso 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»
- •1.5. Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •10 Принципів Глобального Договору
- •1.6. Законодавство Євросоюзу з охорони праці
- •1.7. Міжнародна Організація Праці
- •1.8. Європейський Союз
- •1.9. Міжнародна агенція з атомної енергії магате (International Atomic Energy Agency — iaea)
- •1.10. Всесвітня організація охорони здоров'я (вооз) (World Health Organization (who))
- •1.11. Співдружність Незалежних Держав – снд
- •1.12. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •1.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •1.14. Соціальний діалог в Україні
- •1.15. Безпека праці в Україні
- •1.16. Основні законодавчі та нормативно-правові акти про охорону праці
- •Розділ 2. Система управління охороною праці в організації
- •2.1. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •2.2. Настанова з систем управління охороною праці
- •2.3. Система менеджменту охорони праці і промислової безпеки
- •2.4. Розробка системи управління охороною праці (суоп)
- •2.5. Запровадження Системи управління охороною праці на підприємствах
- •2.6. Системи менеджменту гігієни і безпеки праці. Ohsas 18001 : 2007
- •2.7. Політика в галузі охорони праці
- •2.8. Ефективність функціональної структури суоп
- •Основні витрати на охорону праці на підприємстві
- •2.9. План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій – плас
- •2.10. Функціональні обов'язки робітників і керівників виробничих підрозділів
- •2.11. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •2.12. Стимулювання за досягнуті результати
- •2.13. Порядок заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці
- •2.14. Проведення внутрішнього аудиту
- •1. Мета і сфера дії
- •3. Відповідальність
- •4 Опис методики
- •4.1. Планування внутрішнього аудиту
- •2.15. Опрацювання програми поліпшення стану умов і безпеки праці
- •2.16. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •2.17. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів
- •Карта умов праці
- •Карта обліку небезпечних виробничих факторів
- •Карта обліку мікротравм
- •Карта обліку виходу з ладу інструменту, обладнання, захисних приладів
- •Карта обліку виконання робіт підвищеної небезпеки за нарядом-допуском
- •Карта обліку осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •Карта обліку працівників, які підлягають медичним оглядам
- •2.18. Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва
- •Розрахунок ступеня професійного ризику виробництва
- •Розділ 3. Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків
- •3.1. Класифікація нещасних випадків і взяття їх на облік
- •3.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •Залежність стану сп’яніння від концентрації алкоголю у крові людини
- •3.3. Огляд місця, де стався нещасний випадок
- •3.4. Опитування потерпілого, свідків та посадових осіб
- •3.5. Визначення причин нещасного випадку
- •3.6. Методи дослідження виробничого травматизму
- •3.7. Шляхи попередження травматизму
- •3.8. Засоби захисту, що застосовуються для попередження нещасних випадків на виробництві
- •Розділ 4. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності, актуальні проблеми в наукових дослідженнях
- •4.1. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •Оптимальні та допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень
- •Категорії робіт за величиною загальних енерговитрат організму (дсн 3.3.6.042-99)
- •4.2. Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів
- •4.3. Медичний оглядів працівників певних категорій
- •4.4. Вимоги безпеки до місць виконання робіт
- •4.5. Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (Витяг з нпаоп 0.00-1.31-99)
- •4.6. Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •4.7. Організація безпечної роботи електроустановок
- •4.8. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах
- •4.9. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень
- •4.10. Утримання території підприємств
- •4.11. Особливості безпеки праці під час вантажно-розвантажувальних робіт
- •4.12. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем вентиляції, опалення і кондиціювання повітря
- •4.13. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці
- •4.14. Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •4.15. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •Розділ 5. Актуальні проблеми охорони праці
- •5.1. Основні положення Загальнодержавної цільової програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012-2016 роки
- •5.2. Національна Стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •Розділ 6. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •6.1. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •Категорії пожежної небезпеки виробництв
- •6.2. Класифікація вибухо- і пожежонебезпечних зон
- •6.3. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •6.4. Протипожежні перешкоди
- •6.5. Основні причини винекнення горючого середовища і загорання в електричному устаткуванні
- •6.6. Утримання евакуаційних шляхів і виходів
- •6.7. Експертиза проектної документації на пожежну безпеку
- •6.8. Державний пожежний нагляд
- •6.9. Первинні засоби гасіння пожеж
- •6.10. Пожежна техніка
- •6.11. Оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння
- •6.12. Протипожежне водопостачання
- •6.13. Системи протидимного захисту
- •6.14. Система пожежної сигналізації
- •6.15. Системи оповіщення про пожежу, засоби зв’язку
- •6.16. Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •6.17. Попередження пожеж та вибухів
- •6.18. Загальні вимоги пожежної безпеки
- •7.2. Контроль стану умов праці
- •7.3. Методика контролю стану умов праці
- •7.4. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці
- •7.5. Перелік питань для перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •1. Забезпеченість працівників засобами індивідуального захисту
- •2. Дотримання вимог пожежної безпеки
- •3. Дотримання правил безпеки при експлуатації обладнання
- •4. Дотримання правил безпеки при експлуатації вантажопідіймальних механізмів
- •5. Дотримання правил безпеки при експлуатації котлів
- •6. Дотримання правил безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •7. Дотримання правил безпеки у газовому господарстві
- •8. Дотримання правил безпеки при експлуатації вибухозахищених вентиляторів
- •9. Дотримання вимог електробезпеки
- •10. Дотримання правил безпеки при експлуатації комп’ютерів
- •7.6. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •7.7. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •7.8. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду
- •7.9. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження
- •7.10. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду
- •7.11. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків
- •7.12. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
- •7.13. Профілактика нещасних випадків
- •7.14. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •Додатки
- •1. Основні терміни та їх визначення
- •2. Короткий перелік необхідної документації з питань охорони праці, яка повинна бути прийнята і затверджена на кожному підприємстві, організації, установі
- •3. Положення про Державну службу гірничого нагляду
- •3. Основними завданнями Держгірпромнагляду України є:
- •4. Держгірпромнагляд України відповідно до покладених на неї завдань:
- •5. Держгірпромнагляд України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку:
- •10. Голова Держгірпромнагляду України:
- •4. Рекомендації Федерації профспілок України щодо змісту розділу «Охорона праці» у коллективному договорі
- •Перелік професій і посад працівників, яким безоплатно видається мило у зв'язку з виконанням робіт, пов'язаних із забрудненням
- •Перелік професій і посад працівників, яким безоплатно видаються знешкоджувальні засоби, захисні креми тощо у зв'язку з можливою дією на шкіру шкідливих речовин
- •5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві нпаоп 0.00-6.02-04 (витяг)
- •6. Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (Форма н-1)
- •7. Акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) (Форма н-5)
- •8. Акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом (Форма нпв)
- •9. Карта обліку професійного захворювання (отруєння) (Форма п-5)
- •1. Загальні положення
- •2. Мета та завдання вивчення дисципліни
- •3. Рекомендований розподіл навчального часу
- •4. Зміст нормативної дисципліни «охорона праці в галузі»
- •4.1. Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •4.2. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
- •4.3. Система управління охороною праці в організації
- •4.4. Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків.
- •4.5 Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
- •4.6 Актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях
- •4.7 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •4.8 Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •4.9 Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •5. Рекомендований перелік практичних занять
- •6. Самостійна робота студентів
- •7. Оцінка якості засвоєння навчальної дисципліни «охорона праці в галузі»
- •8. Вимоги до робочих навчальних програм
- •9. Підсумкова державна атестація
- •10. Умови реалізації навчальної програми
- •11. Зв'язок зі стандартами освіти вищих навчальних закладів (спеціаліст, магістр)
- •12. Навчально-методичне забезпечення дисципліни
- •Література
- •2. Вільсон о. Г. Охорона праці в галузі (на прикладі будівництва). Навчальний посібник. – к.: «Основа». 2006. – 204 с.
1.4. Міжнародний стандарт iso 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»
Організації з усього світу та їх учасники все більше усвідомлюють потребу в соціально відповідальній поведінці та її переваги. Метою соціальної відповідальності є сприяння сталому розвитку.
Соціальна відповідальність є предметом діяльності багатьох міжнародних, регіональних некомерційних організацій.
Дії організації відносно суспільства, у якому вона функціонує та відносно її впливу на навколишнє середовище стали важливою частиною оцінки її діяльності в цілому та її здатності до продовження ефективного функціонування. Частково це відображає зростаюче визнання потреби у підтримці здорових екосистем, соціальної рівності та належного управління організаціями. У довготерміновій перспективі, вся діяльність організації залежить від стану екосистем світу. Організації підлягають ретельнішій перевірці з боку зацікавлених сторін, у тому числі клієнтів або споживачів, працівників та їх профспілок, членів, громадськості, неурядових організацій, студентів, фінансистів, донорів, інвесторів, компаній тощо.
Стандарт ISO 26000 – це добровільна настанова з соціальної відповідальності і не є документом, що передбачає сертифікацію, як, наприклад, ISO 9001 та ISO 14001. Згідно ISO 26000 компанія включає такі компоненти, як захист прав людини, навколишнього природного середовища, безпеку праці, права споживачів та розвиток місцевих общин, а також організаційне управління та етику бізнесу. Тобто у керівництві враховані усі принципи, які зазначені у Глобальній ініціативі ООН (документі, до якого приєдналося 6 тисяч компаній та організацій, серед яких 130 українських).
Результати такої діяльності повинні бути відображені у нефінансовій звітності. Під нефінансовою звітністю у даному випадку розуміють визначення, оцінку, контроль, публікацію інформації про суттєві, з точки зору стійкого розвитку та соціального добробуту, результати і наслідки діяльності організації. Така звітність повинна складатися у відповідності з принципом «потрійного підсумку», тобто аналізу наслідків діяльності організації з урахуванням її внеску у економічне процвітання, якість навколишнього природного середовища та зростання соціального капіталу.
Цей міжнародний стандарт надає інструкції щодо основних принципів соціальної відповідальності, ключових тем та питань, що мають відношення до соціальної відповідальності, а також щодо шляхів впровадження соціально відповідальної поведінки до існуючих стратегій, систем, практик та процесів організації. Він наголошує на важливості результатів та діяльності у сфері соціальної відповідальності та її удосконалення.
Цей міжнародний стандарт замислений як такий, що буде корисним для всіх типів організацій у приватному, державному та неприбутковому секторах, для компаній великих і малих, діючих у розвинутих країнах або країнах, що розвиваються. Хоча не всі розділи цього міжнародного стандарту будуть однаково корисними для всіх типів організацій, всі основні аспекти є придатними для кожного типу організацій. Кожна організація самостійно визначає, що є придатним та важливим для неї шляхом власних оцінок та діалогу з зацікавленими сторонами.
Урядові організації, як і будь-які інші організації, можуть виявити бажання використовувати цей міжнародний стандарт. У будь-якому випадку стандарт не може замінити або яким-небудь чином змінити зобов’язання держави.
Використання цього міжнародного стандарту підтримує кожну організацію у прагненні стати більш соціально відповідальною, брати до уваги інтереси її членів, відповідати чинному законодавству та поважати міжнародні норми поведінки.
Визнаючи, що організації знаходяться на різних щаблях розуміння та впровадження соціальної відповідальності, цей міжнародний стандарт запланований для використання тими, хто тільки розпочинає розглядати питання соціальної відповідальності, а також і для тих, хто має досвід її впровадження. Початківці можуть вирішити за корисне прочитати і застосувати цей міжнародний стандарт від початку до кінця, використавши його у якості підручника, у той же час досвідчені користувачі можуть вирішити використати його для покращення існуючих практик та для подальшого впровадження соціальної відповідальності в організації. Посилання на будь-який стандарт, кодекс або інший документ в рамках цього міжнародного стандарту не означає, що ISO схвалює або надає особливого статусу тому чи іншому стандарту, кодексу або документу.
Широке впровадження на підприємствах, в організаціях та установах вимог міжнародного стандарту ISO 26000 сприятиме зростанню показників сталого розвитку України