- •Методичні вказівки
- •Методичні вказівки
- •Загальні відомості
- •Породоруйнуючий інструмент
- •Алмазні коронки
- •Твердосплавні коронки
- •Лопатеві долота
- •Пікобури
- •Алмазні долота
- •Шарошкові долота
- •Колонкові набори
- •Бурильна колона
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Загальні відомості
- •Вибір кінцевого діаметра
- •Установка обсадних колон і визначення інтервалів цементування
- •Визначення діаметрів буріння і обсадних колон
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Загальні відомості про бурові установки
- •Устрій бурових верстатів
- •Перевірочні розрахунки вибору бурової установки
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Загальні відомості.
- •Поршневі насоси
- •Плунжерні насоси
- •Рекомендована література
- •Функції промивальної рідини
- •Вимір щільності ареометром аг-3пп
- •Вимір умовної в'язкості віскозиметром спв-5
- •Вимір змісту піску відстійником ом-2
- •Вимір статичної напруги зсуву приладом снс-2
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Загальні відомості
- •Осьове навантаження
- •Частота обертання
- •Витрата промивальної рідини
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тампонування обсадних колон
- •Розрахунок цементування свердловин
- •Ліквідаційне тампонування свердловин
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Загальні відомості
- •Вихід керна
- •Порядок відбору, документації і збереження керна
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
- •Загальні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •49027, М. Дніпропетровськ-27, просп. К.Маркса, 19.
Контрольні запитання
1. Мета тампонування обсадних колон.
2. Технологія тампонування глиною.
3. Способи цементування свердловин.
4. Технологія цементування з двома розділювальними пробками.
5. Призначення ліквідаційного тампонування свердловин.
6. Матеріали, які використовують для ліквідаційного тампонування.
Рекомендована література
1. Новиков Г.П., Белкин О.К., Клюев Л.К. и др. Справочник по бурению скважин на уголь. – М.: Недра, 1988. – 256 с.
2 Воздвиженский Б.И., Голубинцев О.Н., Новожилов А.А. Разведочное бурение. – М.: Недра, 1979. – 290 с.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8
ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ВІДБОРУ ПРОБ КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ
Мета: вивчити устрій та класифікацію подвійних колонкових снарядів.
Незадовільний вихід керну трапляється через його стирання та розмивання, а також через погане заклинювання і випадання керну під час підйому при бурінні в наступних гірських породах: м'яких, таких що легко розмиваються промивальною рідиною, рихлих, таких що сиплються та пливуть; шаруватих і неоднорідних за шарами, що їх складають, таких що схильні до вибіркового стирання та розмивання; сильнотріщинуватих, або роздрібнених; таких що розчиняються промивальною рідиною.
Якісне опробування визначається не тільки діаметром свердловини, а й відповідністю технічних засобів геолого-технічним умовам кернового опробування. Для підвищення виходу керну використовують спеціальні технічні засоби основними з яких є подвійні колонкові снаряди (ДКС). В залежності від конструкції виділяють наступні класи ДКС:
1) з прямим промиванням і керноприймальною трубою, що обертається при бурінні – попереджується розмивання керну (наприклад, ДКТ-108/89; ДКТ-89/73);
2) зі зворотнім промиванням і керноприймальною трубою, що обертається при бурінні – попереджується розмивання і самозаклинювання керну (наприклад, ДКНТ-59В; ДКНТ-ВП-ІІ-76(93); ДЕС-73(89));
3) з прямим промиванням і керноприймальною трубою, що не обертається при бурінні – попереджується руйнування керну від поперечних вібрацій колонкової труби (наприклад, ТДН-46(59, 76)-У(2, ССК, 4));
4) зі зворотнім промиванням і керноприймальною трубою, що не обертається при бурінні – попереджується самозаклинювання і руйнування керну від поперечних вібрацій колонкової труби (наприклад, ТДН-59(76, 93)-0(УТ); ДКНТ-ВП-0(І)-76(93); ССК-59ЭВ);
5) з прямим промиванням і комбінованим з'єднанням керноприймальної труби – попереджується вибіркове стирання і самозаклинювання керну (наприклад, Донбасс НИЛ-І(ІІ, ІІІ); ДТА-2).
На рис. 13. наведені принципові схемі подвійних колонкових снарядів.
Схема ДКС першого класу показана на рис. 13, а. Снаряд складається з перехідника 1, який з’єднаний різьбою з зовнішньою 4 і внутрішньою 3 керноприймальними трубами, а також бурової коронки 6 і керновідривача 5. При передачі крутильного моменту обертаються обидві труби 3 і 4. Промивальна рідина через канал а перехідника 1 проходить по кільцевому зазору між трубами і омиваючи керн і коронку, виходить в затрубний простір. Промивальна рідина, що зосталась у внутрішній трубі 3 під дією зростаючого тиску з боку керну відкриває клапан 2 і по каналу б перехідника виливається в затрубний простір.
Устрій ДКС другого класу показаний на рис. 11, б. Перехідники 1 і 5 при згвинчуванні з патрубком 4 утворюють порожнину, в якій розташований ежектор, що складається з насадки 2 і дифузора з камерою змішання 3. На перехідник 5 нагвинчені керноприймальна труба 6 і зовнішня труба 7 з коронкою 9.
а) б)
1
2
3
4
5
б
a
6
7
8
9
в) г)
2
3
6
7
8
10
1
a
9
а
1
4
б
2
5
11
3
б
4
5
6
7
д)
Рис.
13. Принципові схемі подвійних колонкових
снарядів:
а)
з прямим промиванням і керноприймальною
трубою,
що обертається при бурінні;
б)
зі зворотнім промиванням і керноприймальною
трубою,
що обертається при бурінні;
в)
з прямим промиванням і керноприймальною
трубою,
що не обертається при бурінні;
г)
зі зворотнім промиванням і керноприймальною
трубою,
що не обертається при бурінні;
д)
з прямим промиванням і комбінованим
з'єднанням
керноприймальної
труби
Потік рідини по каналу а перехідника 5 проходить в кільцевий зазор між трубами 6 і 7. В привибійній частині він розділяється: частина підіймається по затрубному простору, а інша частина по кільцевому зазору між керном 8 і керноприймальною трубою 6, каналу б перехідника 5 знову потрапляє до камери змішання.
Схема ДКС третього класу показана на рис. 13, в. Снаряд складається з перехідника 1, який з’єднаний різьбою з зовнішньою керноприймальною трубою 5; внутрішньої керноприймальної труби 4, яка підвішена на підшипниковому вузлі 3; а також бурової коронки 7 і керновідривача 6. При передачі крутильного моменту обертається лише труба 5. Промивальна рідина через канал а перехідника 1 проходить по кільцевому зазору між трубами і омиваючи керн і коронку, виходить в затрубний простір. Промивальна рідина, що зосталась у внутрішній трубі 3 під дією зростаючого тиску з боку керну відкриває клапан 2 і по каналу б перехідника виливається в затрубний простір.
Устрій ДКС четвертого класу показаний на рис. 11, г. Перехідники 1 і 6 при згвинчуванні з патрубком 11 утворюють порожнину, в якій розташований ежектор, що складається з насадки 2 і дифузора з камерою змішання 3. На перехідник 1 нагвинчена зовнішня труба 8 з коронкою 10. На перехідник 6, який підвішений на підшипниковому вузлі 5 нагвинчена керноприймальна труба 7, яка не обертається при бурінні. Основний потік рідини по каналу а перехідника проходить в кільцевий зазор між трубами 7 і 8. В привибійній частині потік розділяється: частина підіймається по затрубному простору, а інша частина по кільцевому зазору між керном 9 і керноприймальною трубою 7, каналу б перехідника 6 знову потрапляє до камери змішання.
До ДКС п’ятого класу відносяться снаряди с комбінованим з’єднанням керноприймальної труби, яка обертається при бурінні більш твердих порід і не обертається при бурінні м’яких (рис. 11, д). В цій конструкції внутрішня труба з коронкою підвішена на підшипниковому вузлі 2. Працює вона наступним чином. Якщо вугілля м’яке, то під діє тарілчасті пружин 3 внутрішня коронка 8 дещо випереджує коронку 7, яка нагвинчена на зовнішню трубу 4 і врізається в породу наче штамп. Обертання керноприймальної труби 6 припиняється, і забезпечується повна ізоляція керну 9 від розмивання промивальною рідиною, що поступає через канал в перехіднику 1. При бурінні міцних прослоїв тарілчасті пружини 3 стискаються і диски фрикціону починають передавати обертання керноприймальній трубі 6 і коронці 8. Рідина, яка поступає в трубу 6, виходить через зворотній клапан 5 в затрубний простір.