Тема 6 Онтологія культури. Теоретичні підходи до аналізу культур

Філософська онтологія: вчення про буття – від абстрагованої метафізики буття та трансцендентальної філософії до фундаментальної онтології. Онтологія культури як сфера базових знань про “сутність” і “буття” культури. Категоріальний аналіз – основа онтології культури. Питання “сутності” та “існування” культури в залежності від прийнятих дефініцій: культура як діяльність, культура як цінність, культура як система норм, культура як текст, культура як гра, культура як сукупність досягнень тощо. Онтологія культури як найважливіша складова базових концепцій культури – Л. Уайта, О. Шпенглера, П.О. Сорокіна, Й. Хейзинги та ін. Онтологія культури в праці А.Л. Кребера та К. Клакхона “Культура: Критичний огляд понять та дефініцій”. Культура проти цивілізації, або культура як цивілізація: ретроспектива порівняльних визначень понять “культура” та “цивілізація” в європейській філософсько-антропологічній та історичній думці. Спектр визначень поняття “культура” та межі “онтологічного поля” культурології. Основні теоретичні підходи до аналізу культур: аксіологія культури, герменевтика культури, теологія культури, культурна антропологія, етнокультурологія, історична типологія та морфологія культур, соціологія культури, психоаналітичні моделі культури, семіотика культури, структуралізм, ігрова концепція культури, гуманістичні концепції культури тощо.

Тема 7 Методологічні проблеми культурфілософського осмислення історії та “діалогу культур”

Культурфілософське осмислення історії. “Смисл історії” та принципи культурно-історичної динаміки (лінійні та циклічні моделі, архетип “вічного повернення”, культурні підйоми і спади, моделі маятника, калейдоскопа, дерева, лабіринта та ін.). Динаміка культури в моделі “тріади” П.О. Сорокіна. “Культура та “вибух” Ю.М. Лотмана. Проблема паралелізму в історичному розвитку культур. Концепція “осьового часу” К. Ясперса. “Культурно-морфологічна школа”: жіночі та чоловічі культури, теорія “культурних кіл” Лео Фробеніуса. Історична типологія культур згідно до органічних метафор: зародження, зріст, кульмінація, криза, занепад, смерть. Теорія “культурно-історичних типів” М.Я. Да­­ни­левського. Ідеї морфології та фізіогноміки культур в куль­тур­філософії О. Шпенглера. “Виклик і Відповідь”: теорія “ло­­кальних цивілізацій” А. Тойнбі. “Школа Анналів” та історія ментальностей. Культура в есхатологічній перспективі. Футуро­ло­гічні концепції культури: “Точка омега” П. Тейяра де Шардена, “Кінець історії” Ф. Фукуями, “Зіткнення цивілізацій” С. Хан­тинг­тона. Діалог культур у просторі та часі. Принципи “діалогізму” та школа “діалогу культур”. Теорія культурного імперіалізму. Муль­ти­культуральна модель як стратегія культурної політики. Загальні орієнтири стратегії мультикультуралізму: збереження і розвиток культурної самобутності малих етносів, заохочення міжна­ці­о­наль­них контактів, повага до цінностей інших культур.

Тема 8 Культурологія та компаративістика. Міждисциплінарні дослідження

Міждисциплінарний та компаративний підходи в культурології. Специфіка міждисциплінарності. Гуманітарні дослід­жен­ня, що користуються методами двох або більше дисциплін. Приклади міждисциплінарних досліджень: антропологія, структурна лінгвістика, семіотика, структуралізм, постструктуралізм. Культурологія та посткласична філософія як реалізація синтезу методологічних стратегій. Компаративні методи дослідження культур як вивчення культурних процесів і явищ на основі використання методів історико-порівняльного аналізу (Comparative Studies) з метою виявлення та ідентифікації подібного (загального, інваріантного) і специфічного (індивідуального, варіативного) в культурах. Кроскультурні дослідження (Cross-Cul­tu­ral Studies). Проблемне поле компаративного підходу як простір особливої ментальної, цивілізаційної та культурної взаємодії різ­но­манітних форм і типів інтерпретації культур на перехресті західної та східної, класичної та сучасної традицій. Ідеї компаративістики в культур-антропології, філології, історико-порів­няльній міфології, порівняльному релігієзнавстві та інших сферах гуманітаристики. “Історія ідей” як методологія гуманітарних досліджень. Культурологія як “компаративне знання”. Культурологічна компаративістика як вміння вести порівняльний аналіз різних світоглядних парадигм і типів ментальності, виявляти спільні риси та унікальні особливості концепцій, орієнтуватися в трансформаціях форм класичних традицій у сучасних культурних феноменах Заходу і Сходу. Порівняльний метод і метод аналогій у вирішенні проблем історичного розмаїття цивілізацій, їх єдності та відмінностей, контактів, законів виникнення, розквіту та загибелі культур.