2.10 Позначення одиниць фізичних величин

Згідно ДСТУ 3651.0-97, ДСТУ 3651.1-97 одиниці фізичних величин та їх розмірності повинні відповідати системі одиниць СІ.

У позначеннях одиниць, назви яких походять від прізвищ, перша буква має бути велика, наприклад В; Вб; Ом. Позначення одиниць проставляються тільки після числових значень величин в один рядок з ними, друкуються прямим шрифтом з пробілом після останньої цифри і без перенесення в наступний рядок. Наприклад, 100 кВт, 5 А, 20 °С, або 20°, 30'. При цьому бажано використовувати „прив’язку" за допомогою жорсткого пробілу (Shift+Ctri+пробіл), його видно при перегляді символів, що не друкуються.

Значення величин і їх граничні відхилення беруться у дужки, після яких з пробілом проставляється позначення одиниці, наприклад (100,0  0,1) В, або ж окремо – після значення величини і після її граничного відхилення: 50 В  2 В.

Позначення одиниць, що входять у добуток, треба відділяти крапкою на середній лінії (знак множення): Нм, кгм2. У позначеннях відношень одиниць знаком ділення може служити тільки одна скісна або горизонтальна риска. Позначення зі скісною рискою записують в один рядок, а знаменник (добуток) беруть у круглі дужки. Позначення відношень можна записувати у вигляді добутку позначень одиниць, піднесених до степенів, але якщо хоча б одна із одиниць записана з від'ємним показником, то застосовувати скісну чи горизонтальну риску не дозволяється. Наприклад, вірним записом буде кг/(м·с²), або кг·м^-1·с^-2, а не кг/м/с/c.

Державний стандарт допускає використання також позасистемних одиниць. Зокрема, такими є: тонна (т), хвилина (хв), година (год), атомна одиниця маси (а.о.м.), електрон-вольт (еВ). Також допускається використання відносних та логарифмічних одиниць, зокрема, такими є: відсоток (%), децибел (дБ), октава (окт), декада (дек).

3 Порядок підготовки до захисту дипломної роботи

3.1 Відгук керівника, рецензування

Зброшурована у твердій обкладинці дипломна робота з підписом на титульному аркуші студента передається керівнику не пізніше, ніж за 6 днів до її захисту (дата захисту записана в графіку, який знаходиться на кафедрі). Керівник вивчає дипломну роботу і пише відгук.

Потім дипломну роботу керівник передає рецензенту, який після вивчення роботи пише рецензію. Рецензент повертає дипломну роботу керівнику, який знайомить студента із змістом відгуку та рецензії, звертає його увагу на недоліки в роботі, бо під час захисту студент повинен дати відповіді на всі зауваження рецензента та керівника. Потім дипломна робота, відгук та рецензія передається студентом завідувачу кафедри для отримання допуску до захисту.

Дипломники кваліфікаційних рівнів спеціаліст та магістр повинні підготовити та подати на кафедру в електронному вигляді анотацію за шаблоном, приведеному у додатку Е. Ці анотації призначені для публікації.

3.2 Ілюстративний матеріал для захисту

Ефективність захисту дипломної роботи значною мірою залежить від якості ілюстративного матеріалу, який використовується студентом під час доповіді членам ДЕК (Державної екзаменаційної комісії).

Ілюстрації виготовляються зазвичай у вигляді слайдів, які готуються за допомогою PowerPoint. Кожен слайд повинен мати у верхній частині назву, відповідно до його змісту, та номер. Бажано всі слайди роздрукувати для того, щоб потім подати членам ДЕК перед доповіддю на захисті.

Ілюстрації можуть також виготовлятися у вигляді плакатів на стандартних аркушах білого ватману розміром 594 х 841 мм (формат 24). Плакати друкуються чорним чи кольоровими чорнилами. Товщина ліній повинна бути не менше 2,0 мм, мінімальна висота літер – 15 мм. Кількість плакатів складає 3-5 шт.

Ілюстративний матеріал повинен задовольняти таким вимогам: відповідність порядку викладання та змісту доповіді; повне відображення результатів, які студент одержав особисто при виконанні роботи; стислість, образність та наочність. У дипломних роботах, присвячених розробці технічних засобів, на слайдах рекомендується зображати функціональні схеми, часові діаграми, графіки, окремі спрощені електричні схеми, фотографії. У роботах, які присвячені розробці програмних засобів, доцільно зображувати математичний опис задачі, алгоритм рішення, блок-схеми програм, графіки, в тому числі графіки де представлено порівняння розрахованих даних та експериментальних чи відомих теоретичних даних.