Тема 6. Соціологія політики. Виборчі технології: історія, теорія, практика (4 год.).

Історія політичних комунікацій Передвиборчі технології в стародавніх державах (Спарта, Афіни, Рим), в Середньовічній Німеччині та Англії, Новгородській республіці, в козацькій державі. Значення виборів для існування сучасного демократичного суспільства. Види соціологічних досліджень, що використовуються в передвиборчих технологіях (розвідувальні, описувальні та аналітичні). Методи дослідження (опитування (анкетування, інтерв’ю), метод організації та проведення експертиз, експертних оцінок, аналіз документів, спостереження, тестування, фокус-групи, моніторинг). Етапи соціологічного дослідження (попередній збір інформації про регіон, дослідження електорату, кандидата та його команди, опонентів, настроїв місцевої еліти). Стратегія політичних комунікацій виборчих кампаній. Формування іміджу кандидата. Політична реклама (телебачення, преса, радіо, наочна агітація, PR-акції, політична контрреклама). Види рекламних стратегій (стратегія , стратегія швидкого фіналу, стратегія великої події, крейсерська стратегія). Практика передвиборчих політичних комунікацій в незалежній Україні.

Тема 7. Соціологія масових комунікацій (2 год.).

Соціальна природа та історична обумовленість. Рівні сприйняття інформації (когнітивний, інтерактивний). Визначення та розведення понятть “засоби масової комунікації” та “засоби масової інформації”. Статус мас-медіа. Парадигми вивчення масової комунікації (парадигма “тотального” впливу і “парадигма ефектів” мас-медіа). Двоступенева модель масової комунікації. Сучасні концепції масової комунікації. Європейська та американська наукові традиції. Дослідження структурно-функціональних моделей в процесі соціалізації. Виділення культурних індикаторів (П. Сорокін, Г.Д. Лассуелл. Кількісний аналіз змісту масової комунікації – культиваційний підхід Гербнера. Соціодинамічна концепція масової комунікації А. Моля. Постмодерністські перспективи масової комунікації (когнітивні й комунікативні парадигми).

Тема 8. Соціологія особистості (2 год.).

Поняття особистості в соціології. Розрізнення понять “людина”, “індивід”, “індивідуальність”, “особистість”. Філософсько-соціологічні теорії особистості.: теорія особистості, як суб’єкту та об’єкту діяльності і спілкування (марксизм), сучасна онтологічна концепція особистості (Бистрицький), рольова теорія особистості (Кулі, Мід, Парсонс, Мертон, Дарендорф). Поняття “соціальний статус” та “соціальна роль”. Систематизація ролей за Парсонсом. Рольове очікування та виконання. Рольовий конфлікт. Поняття соціалізації. Стадії процесу соціалізації за Мідом (імітація, ігрова стадія, стадія колективних ігор). Механізм соціалізації (імітація, ідентифікація, сором, вина). Причини та наслідки невдалої соціалізації. Поняття ресоціалізації.

Тема 9. Соціологія девіантної поведінки (2 год.).

Поняття девіації. Проблеми оцінки девіації (її відносний характер, невиразність поведінкових очікувань). Біологічне пояснення девіації(теорії Шелтона та Ломброзо), психологічне пояснення. Загальна характеристика основних соціологічних теорій девіації. Теорія аномії (Е. Дюркгейм), теорія культурного переносу (Г. Тардт), теорія конфлікту (марксизм), теорія стигматизації (Е. Лемерт, Г. Бекер, К. Ериксон). Типологія девіацій за Р. Мертоном (інновація, ритуалізм, ретретизм, бунт). Конформізм – єдиний тип недевіантної поведінки. Поняття соціального контролю. Методи соціального контролю за Парсонсом (ізоляція, відокремлення, реабілітація). Формальні та неформальні методи соціального контролю. Типи неформального контролю за Кросбі (соціальна винагорода, покарання, переконання, переоцінка норм).