1 Первісно общинний лад

30-40 тис. р. до н.е. – общинні стосунки (5-8 жилищ), на чолі кожного роду була жінка-берегиня. Жінка – символ початку життя і в цей період була головою суспільства.

Період пізнього кам 'яного віку палеоліту, що тривав понад 25 тис. років (36-11 тис. років тому) характеризується у досконаленням знарядь праці з каменню, кісток, бивнів мамонта. Провідне місце в господарській діяльності людей займало полювання. Виникла нова галузь - рибальство. Незважаючи на похолодання у зв'язку з льодовиком (8-10 тис, років тому), у пізньому палеоліті відбулося інтенсивне заселення людиною середніх і навіть високих широт Північної півкулі аж до арктичної зони. Населення тоді не перевищувало 20 тис, чоловік, або 1 людина на З кв.км. Характерна особливість цієї епохи відносна осілість населення.

У прокусі розвитку виробництва і суспільного життя сформувалася й людина сучасного фізичного типу - гомо сапіенс. За місцем знахідки в печері Кроманьйон у Франції (1868 р.) людина того періоду названа кроманьйонцем. Кісткові рештки її знайдені також у Криму в печерах Фатьма-Коба (1927 р) і Мурзак- Коба(1936 р.).3алишки фундаментальних житлових споруд кроманьйонців виявлені поблизу сіл Мізин на Чернігівщині й Межиріччя на Канівщині.Утворився матріархат.

Нових досягнень людське суспільство здобуло в епоху мезоліту, середньої кам'яної доби, що була перехідною між палеолітом і неолітом (Х-VІ тисячоліття до н.е.).Вони були зумовлені винайденням лука і стріли, початком приручення тварин(VІІ-VІ тисячоліття до н. е.),зародженням землеробства(VІ-V тисячоліття до н.е) на території України.Розквщ первінообшинного ладу припав на епоху неоліту-нового кам 'яного віку(VІ-IV тисячоліття до н.е.), коли люди прийшли до більш прогресивних форм господарства- скотарства й землеробства. Перехід людей від присвоєння дарів природи до свідомого їх відтворення став справжнім переворотом в економічному житті суспільства, що тривав кілька століть. На Україні виявлено близько 500 постійних неолітичних поселень, що розташувалися в долинах Дніпра ,Сіверського Дінця, Південного Бугу Десни, Дністра та інших річок. Люди приручали диких тварин - спочатку свиней і биків а потім - овець і кіз, пізніше - коней.

В епоху неоліту вдосконалювалася техніка виготовлення знарядь праці -шліфування свердління й розпилювання . з'явилися сокири , долота , тесла кам 'яні ножі. Важливим винаходом неолітичної людини стала кераміка -виробництво посуду,що дало можливість готувати варену їжу. Якісно новим періодом розвитку первісного суспільства на території України став енеоліт -мідно- кам'яний вік (ІV-IIІ тисячоліття до н.е.). На зміну примітивному мотичному землеробству прийшла значно продуктивніша обробка землі з використанням рала і тяглової сили тварин (биків і коней). Яскравим показником розвитку людей є те, що вони освоїли нову сировину-мідь, опанували технологію її виробництва та обробки. Це призвело до подальшого прогресу землеробства і скотарства.

Серед енеолітичних племен на території сучасної України провідне місце посідали хліборобські племена так званої трипільської культури (назва від с.Трипілля на Київщині, де в 90-х роках 19 століття вперше археолог В.В.Хвойко виявив археологічні пам'ятки цієї культури).Трипільська культура поширювалась на Придніпров'ї, Побужжі Прикарпатті, Волині, тобто на більшій частині території України.

Знаряддя праці, предмети побуту й прикраси трипільці виготовляли з каменю, кістки, рогу, глини, міді. При виробленні знарядь праці стали використовувати лучковий дриль з кам 'яним свердлом. Розвивалося прядіння і ткацтво. Трипільські племена, які не мали на своїй території покладів міді, шляхом торгового обміну з населенням Середземномор'я і Балканського півострова одержували мідні сокири , ножі, кинджали, рибальські гачки, шила,побутові речі й прикраси.

На зміну енеолітичному (мідному) вікові прийшов бронзовий (друга половина III-початок І тисячоліття до н.е.) Підставою для виділення бронзового віку послужило значне поширення виробів з бронзи (сплаву мід з оловом та іншими металами), -першого штучного створеного людиною металевого сплаву.

У сучасних межах України бронзовий вік характеризується передусім швидким розвитком скотарства і землеробства, що сприяло процесу виділення скотарських племен з середовища землеробських. Це був перший великий суспільний поділ праці.

Розвиток скотарства , землеробства , ремесла й обміну привів до значних змін у стародавньому суспільстві. Головну роль в господарському житті стали відігравати чоловіки. Домашня робота жінки втратила своє значення у порівнянні з промисловою працею чоловіка; його праця була всім, її робота незначним придатком.

Внаслідок цього утворилась патріархальна організація суспільства, спорідненість і спадкування велися по батьківській лінії. Господарською основою стала патріархальна сім'я, що складалася з кількох поколінь родичів по батьківській лінії.

Освоєння виробництва заліза на початку І тисячоліття до н. е. сприяло дальшому розвитку продуктивних сил, загальному прогресу суспільства. Завдяки поширенню різних ремесел та успіхам землеробства відбувся другий великий суспільний поділ праці: ремесло відокремилося від землеробства. Розвиток скотарства ремесла і торгівлі прискорив розклад первіснообщинного ладу в племена. З появою майнової нерівності, соціального розшарування в суспільстві з'явилися умови для експлуатації людини людиною,поділу суспільства на класи та виникнення держави, й означало початок цивілізації.

Таким чином, первіснообщинний лад на території України - важливий період історії. Багато тисячоліть люди жили в безкласовому суспільстві,яке пройшло довгий шлях розвитку від первісного стада до матріархальної і патріархальної общин. Люди прийшли до класового суспільства озброєні великим трудовим і духовним досвідом,що зумовило прогрес у наступні епохи.