45. Україна у повоєнні роки (1945-1953). Політичне та економічне становище

У першу чергу відновлювалася важка і військова індустрія, що забезпечувала потреби фронту: електростанції; металургійні комбінати, затоплені фашистами шахти, залізниці.

Результати напруженої праці народу по відновленню зруйнованого господарства були вражаючими: промислове виробництво на Україні значно перевищувало рівень 1940 р. У 1947 р. була скасована карткова система. До 1950 р. легка промисловість ледь дозріла 80% довоєнного рівня, відчувалася гостра недостача предметів споживання. До того ж грошова реформа 1947 р. девальвувала карбованець, «з'їла» особисті заощадження і супроводжувалася підвищенням цін.

В 1950 р. Україна вже давала майже половину всесоюзного видбутку чавуну, 53% залізної руди, сталі – 30,6%, прокату - 33,2%. Обсяг валової продукції промисловості України протягом 40-50 рр. збільшився у 44,4 рази і перевищив рівень 1940 р. на 15%.

Характерними рисами економічного розвитку країни у повоєнний період були: високі темпи відбудови, в першу чергу важкої індустрії; величезний вклад народу у відбудову; докорінні соціально-економічні перетворення в Західній Україні; збереження і посилення диспропорцій і деформацій в економіці – хронічне відставання легкої промисловості та сільського господарства.

Відбиток на розвиток духовної сфери в республіці зробило таке явище, як «ждановщина» (А. Жданову Сталін доручив відновлення ідеологічного чищення суспільства), що особливо лютувала на Україні. Це було викликано тим, що Україна довше інших республік перебувала в німецькій окупації, переважно українців вивозили на примусові роботи в Німеччину. Верх узяли методи підозрілості й істерії серед творчої інтелігенції, пошуки ідеологічних відхилень.

45.1.

Після закінчення війни, вперше в своїй історії Україна ввібрала всі етнічні землі, які через різні обставини були захоплені сусідніми державами. Внаслідок цього наприкінці 1945 р. територія України становила 540 тис. кв.км.

на Кримській конференції у лютому 1946 р. США та Англія зобов’язалися підтримати пропозицію СРСР про прийняття України до ООН.

На першій сесії Генеральної Асамблеї ООН Україну обрано до складу Економічної і Соціальної рад. У 1948-1949 рр. вона була постійним членом головного органу ООН – Ради Безпеки.Вперше за багато століть фактично всі землі, які історично належали Україні, були об’єднані у складі УРСР.

46. Реформування економіки та зміни у суспільно-політичному житті урср у період "Відлиги" (1956-1961)

Найбільші труднощі переживало сільське господарство, і тому пе­рші реформаторські заходи були спрямовані на його піднесення. Серед цих заходів першим було підвищення закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію.

З ініціативи українського керівництва у 1958 р. відбулася ліквідація МТС і продаж їх техніки колгоспам, що скоротило управлінський апарат, розширило їх самостійність. Непослідовністю відзначалась політика щодо підсобних господарств колгоспників.

Значним і своєрідним було реформаторство у промисловості, яка в часи післявоєнної відбудови швидко розвивалася — до 20% приросту на рік. Було зменшено кількість союзних (з 30 до 20) та союзно-республіканських (із 21 до 13) міністерств, натомість збільшилась їх кількість у республіках. Розпочато скорочення управ­лінських штатів на підприємствах і в трестах. В Україні було створено 11 раднаргоспів.

Усе це спочатку сприяло нарощуванню випуску продукції. Поряд із важкою розвивались легка та харчова промисловості, що сприяло збільшен­ню товарів споживання в магазинах. За часів керівництва М. Хрущова умови життя людей в СРСР значно поліпшились.

Однак «реформаторський» хаос в економіці, часто авантюристичні експерименти і проекти призвели до значної дестабілізації соціально-побутової сфери, особливо на початку 60-х рр. Періодично виникали дефі­цити найнеобхідніших товарів, навіть хліба, що викликало масове невдово­лення політикою держави, її керівництвом.

Лібералізація і десталінізація суспільства мали позитивне значення для розвитку української літератури. У цей час були написані «Зачарована Десна» і «Поема про море» О. Довженка, «Гомоніла Україна» П. Панча і «Вир» Г. Тютюнника, «Людина і зброя» О. Гончара та «Правда і кривда» М. Стельмаха. Припинилися нападки на письменників. 10

На розвиток української культури та громадське життя в Україні того часу помітно вплинуло нове покоління талановитих митців, які одержали назву «шестидесятників». Твори цих поетів, прозаїків, літературних критиків нерідко з труднощами пробивали собі шлях на сторінки журналів, проте користувалися популярністю серед молоді, поширюючись у численних руко­писах. Саме з цього часу беруть початок українські позацензурні видання або, інакше кажучи, український «самвидав».

Серед зачинателів руху «шестидесятників» були Л.Костенко і В. Симоненко.

Новим наступом на українство став підпал у Київській Публічній біб­ліотеці 24 травня 1964 р., коли згорів увесь український відділ — 600 тисяч рукописів, рідкісних книг.