3.3. Подача формул

Формули та рівняння слід виконувати в редакторі Microsoft Equation 3.0 та розташовувати безпосередньо після згадки у тексті. Формули нумерують біля правого краю аркуша в круглих дужках (вище і нижче них залишають одну вільну строку). Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів надається безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони представлені у формулі (приклад першої формули другої глави курсової роботи надано у додатку В).

3.4. Оформлення внутрішньо текстових посилань на джерела

Достатня кількість якісних посилань на цитовану літературу та інші інформаційні джерела (кілька на кожній сторінці) свідчить про фундаментальність наукового дослідження студента.

Посилатися слід на нові та останні видання публікацій. Науковий етикет вимагає точного відбиття цитованого тексту (в іншому випадку дуже легко спотворити зміст, закладений автором).

Після цитати в квадратних дужках вказується порядковий номер джерела в списку і (після коми) номер сторінки чи діапазон сторінок, з яких взята цитата. Наприклад, „Розмежувати грошовий і позичковий капітал проблематично через паралельний розвиток цих форм і через їхню конвергенці” [5, с. 17]. Якщо наводиться інформація, що міститься в декількох джерелах, посилання подають відповідно до їх переліку в списку. Наприклад, „Більшість сучасних вітчизняних вчених-економістів наполягає, що практика стягування відсотків була запозичена через Фінікію Римом і Грецією, від яких перейшла до інших європейських народів” [5, с.23; 6, с. 9; 7, с. 301].

Посилання на закони та підзаконні нормативно-правові акти потребують вказівки номеру статті в певному акті, наприклад, „У Законі України «Про власність» об'єктами права інтелектуальної власності визнаються твори науки, літератури і мистецтва, відкриття, винаходу і інші результати інтелектуальної праці” [7, ст. 41].

3.5. Оформлення додатків

Після висновків на окремому аркуші великими літерами (шрифт орієнтовно 28-й) робиться напис: ДОДАТКИ. Кожен самостійно набраний студентом додаток розміщують з нового аркуша в порядку появи посилань на нього в тексті.

Додатки позначають в правому верхньому куті сторінки (незалежно від того, книжковий чи альбомний варіант орієнтації аркуша обрано)послідовно великими літерами української абетки (або російської, якщо роботу виконано російською мовою) за винятком літер Ґ, Є, 3, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Заголовок / назва додатків набирається 14-м шрифтом. Щодо тексту додатків, то рекомендується застосування 12-го шрифту з одинарним інтервалом.

При перенесенні частини додатку на наступну сторінку назву наводять над його першою частиною, а на інших сторінках зазначають «Продовження додатку В».

Посилання на додатки наводяться в кінці речення в круглих дужках, напр., «Стародавніми формами капіталу були торговельний і лихварський, на підґрунті яких сформувався промисловий капітал (додаток Б)».

3.6.Оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел, що має містити 25-30 найменувань, виконується в одному з двох варіантів: 1) в алфавітному порядку прізвищ перших авторів та заголовків книг; 2) у порядку появи посилань на джерело в тексті роботи (більш прийнятний на думку авторів посібника).

Список джерел повинен відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» та вимогам до оформлення бібліографічного списку у дисертації [Бюлетень ВАК України. - 2008. - № 3. - С. 9 - 13]. Таблиця 3.6.1 містить приклади оформлення різних типів джерел.

Таблиця 3.6.1