3. Розвиток ринкового господарства й основні

напрямки економічної думки

3.1. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних

держав (друга половина XVII - перша половина XIX ст.)

1. Суть промислового перевороту.

2. Характеристика промислового перевороту в провідних країнах світу.

Особливості промислового розвитку.

3. Класична школа політичної економії..

4. Еволюція класичної політичної економії в першій половині ХІХст.

Формування соціалістичних ідей.

1. Суть промислового перевороту

Промисловий переворот – це перехід від мануфактури з її ручною працею до

великого машинного фабрично-заводського виробництва, який забезпечував

впровадження у промислове виробництво і транспорт системи робочих машин,

парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі.

Завершення промислового перевороту знаменувало остаточну перемогу індус-

тріальної цивілізації над аграрною.

Як світовий процес промисловий переворот визначався загальними законами і

одночасно мав особливості в кожній країні. Першою його здійснила Великобри-

танія в кінці XVIII – середині XIX ст. Економічне життя країни визначав єдиний

національний ринок, що стимулював розвиток промисловості, сільського госпо-

дарства. Мануфактурний процес досяг високого рівня спеціалізації, удосконали-

лися знаряддя праці. З’явилися спеціалізовані мануфактури для виробництва

знарядь праці. Однак мануфактура ґрунтувалася на технічній базі ремесла й руч-

ній праці.

Значні кошти вкладались у промисловість. Вони забезпечували застосування

винаходів, їх швидке поширення.

Промисловий переворот, що почався в останній третині XVIII ст. і завершився

в 60-80-х роках ХІХ ст., охопив Великобританію, США, Німеччину, Францію,

інші європейські країни. Було сформовано аграрно-промислове господарство,

створено економічні передумови для утвердження індустріальної цивілізації.

Важливим підсумком промислового перевороту було створення національних

фінансово-кредитних систем, що забезпечували потреби індустріального розвит-

ку.

2. Характеристика промислового перевороту у провідних країнах світу. Осо-

бливості промислового розвитку

Важливу роль відігравало географічне розташування Великобританії, яка

знаходилась у центрі світових торгових шляхів. Зростало використання сиро-

винних ресурсів ( вовни, кам’яного вугілля, залізної руди ). Володіючи найкра-

щим торговим флотом, Англія імпортувала товари з усіх країн світу. Велику

роль зіграла конкуренція у прискоренні промислового перевороту. Металургія

країни залежала від імпорту заліза з Росії і Швеції. Дешевий індійський ситець

загрожував бавовняній промисловості, для якої технічна база була також потрі-

бна, щоб завоювати й витіснити з ринків вироби з сукна.

Передумови для промислового перевороту створила політика протекціонізму

й меркантилізму англійського уряду, а також технічний прогрес. Особливо інте-

нсивно технічний прогрес відбувався в текстильній, металургійній промисловос-

ті, енергетиці, на транспорті. Революціонізуючу роль у розвитку промисловості

відіграв винахід парової машини (1769). Перші фабрики (підприємства, які за-

стосовували системи машин) виникли в шовковій і бавовняній галузях промис-

ловості. Були поліпшені сухопутні шляхи, знайдено спосіб твердого покриття.

Перша дослідна залізниця Стоктон – Дармінгтон була побудована в 1828 р., а за-

лізниця між Манчестером і Ліверпулом – у 1829р., яка мала комерційне значен-

ня.

У перші десятиліття XIX ст. з’явилися машинобудівні заводи з виготовлення

обладнання для текстильних, паровозобудівних підприємств. У 50-60-х роках.

XIX ст. істотною ознакою машинобудування став випуск засобів виробництва.

Промисловий переворот завершився.

Головною особливістю промислового перевороту у Франції був його затяж-

ний характер. Почався він пізніше, ніж у Великобританії (1805-1810 рр.), а заве-

ршився у кінці 60-х років ХІХ ст. Уряд активно підтримував французьку проми-

словість і торгівлю. Найбільш значущим був післяреволюційний етап -1848-

1849 рр. Фабричне виробництво охопило майже всі галузі промисловості: текс-

тильну, металургійну, хімічну, гірничого машинобудування.

У легкій промисловості понад половини прядильних веретен приводили в рух

автоматичні машини або парові двигуни. Важка промисловість Франції відстава-

ла від англійської, німецької, американської.

Промисловий переворот у Німеччині почався з великим запізненням – у 30-х

роках ХІХ ст. Це пояснюється політичною роздробленістю німецьких земель,

пануванням феодальної системи землеволодіння, що стримувало формування ві-

льної робочої сили, збереженням цехової системи. Створення Митного союзу

(1833 р.), уніфікація монетного обігу і вагових систем прискорили формування і

розширення національного ринку. На початковому етапі - 30-50-ті роки ХІХ ст.,

істотні зміни відбулися в легкій промисловості. Значних успіхів досягла гірнича

промисловість. Середина ХІХ ст. характеризується такими досягненнями німе-

цької техніки: установка для швидкого книгодрукування (1814р.),

кам’яноточильна машина (1835 р.), циліндрично-точильний (1803р.), горизонта-

льний ( 1807р.), набивний ( 1836 р.) верстати.

Промисловий переворот у Німеччині завершився в 50 – 70-ті роки ХІХ ст. піс-

ля революції 1848-1849 рр. Важливими галузями німецької промисловості стали

гірнича, металургійна, хімічна, машинобудівна, воєнна.

В Австрійській імперії панували феодальні порядки, тому промисловий пере-

ворот здійснювався дуже повільно. Промисловість відігравала незначну роль в

економіці, ремісниче й мануфактурне виробництво було пов’язане з домініаль-

ним господарством.

Американська промислова революція почалася після англо-американської

війни 1812-1815 рр. Промисловий переворот почався в умовах не сформованості

системи мануфактурного виробництва, значного розвитку ремесла та домашньої

промисловості. Механізація і будівництво фабрик почалися в текстильній галузі.

Перші сталеплавильні й прокатні заводи були побудовані в 1816 р. поблизу Піт-

сбурга. Особливо велике значення для розвитку американської індустрії мав

промисловий переворот на транспорті. Почали будувати шосейні дороги. Велике

господарське значення мало спорудження каналів. Машинобудування розвива-

лось повільно. Інтенсивна механізація, нестача і дорожнеча робочої сили стиму-

лювали швидке впровадження винаходів. У 50-х роках ХІХ ст. у промисловості

північно-східної частини США запанувала фабрична система. Громадянська вій-

на 1861-1865 рр. закінчилася перемогою Півночі. З 1 січня 1863 р. було скасова-

но рабство на території Півдня, ліквідовано політичну й економічну

роз’єднаність США, створено сприятливі умови для розширення внутрішнього

ринку. В 60-80-х роках завершився промисловий переворот у США. З’явилися

нові галузі: електротехнічна, гумова, нафтодобувна, нафтопереробна. Значних

успіхів досягло машинобудування, зокрема у виробництві сільськогосподарської

техніки, локомотивів. Значну роль у прискоренні промислового розвитку США

відіграв імпорт капіталів із Європи. Важливе значення мали територіальна екс-

пансія США і швидке зростання населення країни.