Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Сумський державний університет
Машинобудівний коледж
Реферат
з предмету «Редагування художньої і дитячої літератури»
на тему «Особливості вікової та статевої психології читацької аудиторії 3-7 років»
Підготувала: Дорофєєва О.В.
Перевірила: Ніколенко І.С.
Суми 2011
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. Особливості читацької аудиторії 3-7 років………...……...……….4
РОЗДІЛ 2. Психологія читацької аудиторії...…………………………………..6
РОЗДІЛ 3. Статева особливість в дитячій літературі……….…………………7
ВИСНОВОК………………………………………………………………………8
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...9
ВСТУП
Процес формування вибірковості у дитини дошкільного віку поступовий і досить повільний. Спочатку вибори дитини стосуються перш за все того виду діяльності, який є найцікавішим і посильним для дитини, його змістової насиченості, тривалості, складності. Способи дій з тими чи іншими матеріалами, предметами, іграшками, обрані дитиною, поступово ускладнюються, стають все більш насиченими та різноманітними. Вибір цих способів також орієнтований на все більш свідоме врахування власних психофізичних можливостей та на досягнення результативності діяльності. Важливим вибором для дитини дошкільного віку є вибір ролі, за допомогою якої набуваються нові властивості, які в цій же ролі реалізуються та демонструються перед іншими людьми. Пізніше новими в контексті появи учбової діяльності стають вибори дитини, пов’язані з підбором найбільш ефективних прийомів учіння (запам’ятовування, побудова алгоритмів розв’язання задач, вирішення проблемних ситуацій, тощо), вибором все більш складних або простих навчальних завдань, засобів їх розв’язання. Особливо складними для дошкільника стають вибори, що відбуваються в контексті комунікативної діяльності. Це - вибір партнера по спілкуванню, яке передбачає більш або менш усвідомлене оцінювання своїх можливостей та особистісних здобутків, а також досягнень іншого. Такий вибір на початку дошкільного дитинства дитина делегує дорослому, оскільки не має власних ресурсів для прийняття цих рішень, але з віком та набуттям досвіду стає самостійнішою і в цьому аспекті свого життя. Характерною ознакою розвитку вибірковості у дошкільників стає поява вербалізації, обґрунтування своїх виборів, власних суджень, які спираються на розвиток мислительних та мовленнєвих операцій.
Розділ 1. Особливості читацької аудиторії 3-7 років.
Дитинство є часом закладання основ духовного, інтелектуального та естетичного розвитку дитини. Здатність книги відіграти у цьому процесі важливу роль, її комунікативна цінність залежить від точно визначеної адресності, від глибокого знання автором і видавцем читацьких потреб дітей різних вікових аудиторій.
Дитяча читацька аудиторія представлена кількома віковими групами. У видавничій практиці традиційно розрізняють лише чотири групи – діти дошкільного віку (3-7 років), молодшого шкільного віку (8-11 років), середнього шкільного віку (11-14 років) та старшого шкільного віку (14-18 років). Така класифікація є занадто узагальненою, адже у своєму психофізичному розвитку та соціалізації дитина проходить значно більше етапів. Дорослішання її супроводжується доволі динамічним розвитком інтелекту, зміною світогляду, естетичних уподобань та інформаційних потреб, мотивів читацької поведінки. Тому видавець повинен орієнтуватися на більш деталізовану вікову диференціацію реципієнтів дитячої книги. Що точніше при підготовці видання враховано особливості кожного вікового етапу розвитку дитини, то ефективніше воно впливатиме на свого читача.
Із всіх груп читацької аудиторії діти є найуважнішими читачами. Вони є безпосередніми, довірливими. То ж на письменниках дитячої літератури лежить велика відповідальність. Адже, прочитавши книгу, дитина може зацікавитись читанням та літературою, а може і втратити інтерес до читання взагалі. Велика відповідальність також падає на редактора. Він повинен вичитувати твори авторів очима дитини.
У період раннього дитинства ставлення до книжки помітно змінюється, дитина потребує інформації про навколишній світ. Вона вимагає пояснень зв’язків між окремими предметами та явищами. Книга розважає і задовольняє дитячу гіперболізовану допитливість. Також книга сприяє накопиченню первісного капіталу знань , задовольняє естетичні потреби дітей, збагачує словниковий запас, формує основи культури рідної мови і мовлення.
Зрозуміло, що деякі діти випереджають у своєму розвитку ровесників, а тому за своїми читацькими уподобаннями вони можуть захоплюватися літературою, призначеною для старших вікових груп.
Розділ 2. Психологія читацької аудиторії
Книги, прочитані в дитинстві, впливають на нас на багато більше всіх інших. Вони не просто дають необхідну інформацію, як це відбувається в дорослому віці. Вони виховують і формують особистість. Діти, які звикли до книжки, набагато більш самостійні в судженнях і поведінці, легше вступають в контакти.
Психологія дітей відрізняється від психології дорослих: діти, особливо малюки, переконані у непохитності та відкритості світу, вірять у існування добра, і що воно завжди перемагає.
Дитина починає формувати моделі тієї дійсності, з якою має справу, будувати її опис. Робить вона це за допомогою казки. Казка – це така знакова система, за допомогою якої дитина інтерпретує навколишню дійсність.
4-5 років – апогей казкового мислення. Потім воно руйнується. Коли дитина починає розрізняти бувальщину і небилицю, казка перетворюється на міф.
Відрізняється казка від міфу за функцією. Міф – пояснення деяких сторін дійсності. А казка – засіб організації поведінки дитини, у неї суто педагогічна функція. Схожість – в системі образів. Дитина творить власну міфологію, починаючи з 5 років. Саме до цього віку відносяться різні питання про походження. Ці питання носять принциповий характер (як виник світ). Це перші питання, на які дитина хоче отримати відповіді в процесі навчання, перша початкова форма теоретичного мислення дитини.
До віку 5-7 років дитина намагається осмислити такі явища, як смерть. Це абстрактне поняття, реальний сенс якого важко усвідомити. Наскільки добре діти зрозуміють його, залежить від рівня розумового розвитку.
Психіка дитини є надзвичайно вразливою. Дитина може ставитися дуже емоційно навіть до повсякденних подій та явищ. Редактор повинен оцінити як може вплинути зміст видання на емоційний стан дитини. В результаті виявлення негативних фрагментів або тих, що можуть негативно вплинути на психіку дитини, редактор зобов’язаний їх видалити.