1. Аналіз та опис схеми мережі передачі даних (мережева технологія, фізичні компоненти).

Коротко описати технологію побудови мережі передачі даних. Пояснити призначення мережевих пристроїв.

2. Пояснення принципів ір-адресації у мережах передачі даних: призначення та різновиди ір-адрес, моделі адресації.

Коротко описати принципи ІР-адресації у мережах передачі даних (призначення та будова ІР-адреси та маски, різновиди ІР-адрес, принципи класової та безкласової моделі адресації мереж).

3. Розбиття мережі на підмережі відповідно до заданого діапазону ір-адрес.

Використання адресного простору у локальній мережі має бути добре продуманим. Призначення ІР-адрес не повинно мати випадковий характер. Воно має бути сплановане і задокументоване, щоб уникнути дублювання адрес у мережі, щоб здійснювати контроль доступу у мережу та забезпечити захищеність і продуктивність мережі.

Розбиття мережі на підмережі (subnetting) дозволяє створювати кілька логічних мереж з загального адресного простору. Слід пам‘ятати, що кожен інтерфейс маршрутизатора має унікальну адресу мережі. Отже у мережі буде стільки підмереж, скільки ліній зв‘язку відходить від маршрутизаторів у мережі.

Наприклад:

Р ис. 13 Рис. 14

На малюнку 13 – 6 ліній зв‘язку відходить від маршрутизаторів, тому в цій мережі можна виділити 6 підмереж. На малюнку 14 – 2 лінії зв‘язку, тому підмереж буде також 2.

Кожна підмережа має свою адресу мережі (Network Address) та широкомовну адресу (Broadcast Address).

Розбиття на підмережі здійснюється використанням одного або кількох біт з частини хоста для мережевої частини (мал. 15). Це робиться розширенням маски. При цьому кілька біт з частини хоста ІР-адреси позичається для створення додаткових біт у частині мережі цієї адреси. Чим більше біт з частини хоста використовуються, тим більше підмереж можна створити. Позичаючи кожен біт, число доступних підмереж подвоюється. Наприклад, якщо ми позичаємо 1 біт, можна визначити 2 підмережі. Якщо позичаємо 2 біта – 4 підмережі. Але чим більше біт позичається для розбиття на підмережі, тим менше ІР-адрес будуть доступними для кожної утвореної підмережі.

Рис. 15

Приклад:

Маршрутизатор А, зображений на малюнку має два інтерфейси для з‘єднання двох мереж. Для розбиття на підмережі доступний адресний простір 192.168.1.0 /24. Потрібно створити дві підмережі (кожен інтерфейс маршрутизатора – у своїй підмережі). Для цього слід позичити один біт з частини хоста ІР-адреси. Отже замість маски 255.255.255.0 буде використана маска 255.255.255.128. Найбільш значимий біт у останньому октеті буде використаний для відокремлення двох підмереж. Для однієї підмережі він буде дорівнювати «0», а для іншої – «1».

Формула для розрахунку підмереж.

Кількість підмереж = 2^n, де n – кількість позичених біт

Для нашого прикладу:

2^1 = 2 підмережі

Кількість хостів у підмережі = 2^n – 2, де n - кількість біт, що залишились у частині хостів.

Для нашого прикладу:

2^7 - 2 = 126 хостів у кожній підмережі.

Значення останнього октету для адрес мереж кожної з підмереж:

Subnet 1: 00000000 = 0

Subnet 2: 10000000 = 128