5. Побудова відповідної мережі передачі даних у віртуальному середовищі програми Packet Tracer та проведення необхідних налаштувань мережевих пристроїв.

Packet Tracer – це програма, що емулює комп‘ютерну мережу. Тому вона ідеально підходить для практичної реалізації спроектованої згідно завдання курсової роботи мережі.

Рис. 17

У нижньому лівому кутку розміщується бібліотека компонентів. Для курсового проекту будуть необхідні:

- маршрутизатори (Routers): Generic Router-PT

- комутатори (Switches): Switch 2950-24

- кінцеві пристрої (End Devices): Generic PC-PT, Generic Server-PT

- з‘єднувачі (Connections): Copper Straight-Through, Copper Cross-Over, Serial DCE

Для побудови мережі необхідно перетянути мишею необхідні компоненти у робочу область. Далі вибираємо необхідний тип з‘єднувача, пам‘ятаючи правила з‘єднання мережевих пристроїв для даної роботи:

Комп‘ютери, сервера та комутатори з‘єднуються за допомогою Ethernet-інтерфейсів: FastEthernet. Маршрутизатори з‘єднуються з комутаторами та серверами за допомогою інтерфейсів FastEthernet, а між собою за допомогою послідовних інтерфейсів: Serial та типу з‘єднувача Serial DCE.

Після проведення всіх необхідних з‘єднань необхідно налаштувати мережеві пристрої.

Компьютери та сервера: Змінити ім‘я пристрою (Display Name) та призначити ІР-адресу, маску та ІР-адресу шлюза.

Один клік на пристрої, вкладка Config – Display Name – ввести ім‘я пристрою.

Вкладка Desktop – IP Configuration – ввести ІР-адресу пристрою, маску підмережі та ІР-адресу шлюза (ІР-адреса інтерфейсу маршрутизатора, що дивиться в цю підмережу)

Рис. 18

Комутатори Змінити ім‘я пристрою (Display Name) аналогічно як для комп‘ютерів.

Маршрутизатори Змінити ім‘я пристрою (Display Name) аналогічно як для комп‘ютерів.

Призначити ІР-адресу та маску кожному інтерфейсу маршрутизатора.

Вкладка Config – FastEthernet: призначаємо ІР-адресу (IP-Address) та маску підмережі (Subnet Mask), порт має бути включеним (Port Status – On).

Рис. 19

Вкладка Config – Serial: призначаємо ІР-адресу (IP-Address) та маску підмережі (Subnet Mask), порт має бути включеним (Port Status – On), встановлюємо Clock Rate = 56000.

Рис. 20

6. Перевірка працездатності мережі з використанням команд ping та tracert.

Для перевірки працездатності мережі використовується команда ping. Вона перевіряє доступність того чи іншого вузла. В ході виконання цієї команди на вузол призначення відправляються ICMP-запити, а вузол відповідає на них. Відповіді або мовчання вузла, а також час проходження запиту відображаються на моніторі.

Для перевірки працездатності мережі необхідно за допомогою команди ping на кожному з комп‘ютерів у мережі перевірити доступність інших комп‘ютерів та серверів.

Один клік на пристрої, вкладка Desktop – Command Prompt.

Наприклад: ping 192.168.1.193 – перевірка доступності комп‘ютера з ІР-адресою 192.168.1.193.

Рис. 21

Команда tracert показує всі мережеві пристрої на шляху до отримувача цього запиту, а також час проходження запиту на кожній з ділянок. Ця команда допомогає виявити «слабку ланку» у мережі, де стався збій або неправильно налаштовані параметри.

Рис. 22

Основні вимоги до оформлення курсової роботи

1. Текст курсової роботи має бути набраний на комп'ютері та роздрукований з одного боку стандартних аркушів білого паперу A4 (210x297 mm.). При наборі на комп'ютері використовується шрифт Times New Roman текстового редактора Word розміру 14 пунктів (1,8 мм). Друк має бути чітким, чорного кольору.

2.  Відстань між рядками тексту дорівнює 1,5 на комп'ютері, тобто 6-7 мм. Ліве поле сторінки становить 20-30 мм, нижнє і верхнє - 20 мм, праве - 10-15 мм. Абзацний відступ має бути однаковим в усій роботі - 1,2-1,25 пунктів на комп'ютері, що приблизно дорівнює 5 знакам.

3. Сторінки рахуються з титульної, але на цій сторінці номер не вказується. Починаючи з другої сторінки цифра (2, 3, 4 ...) проставляється або у правому верхньому куті аркуша, або посередині верхнього поля без крапки і будь-яких інших графічних позначок. Наскрізна нумерація зберігається до останньої сторінки роботи. 

4. Пояснювальна записка повинна складатися: 1. Титульний лист; 2. Вихідні дані до завдання курсової роботи; 3. Чистий лист для рецензії керівника; 4. Зміст; 5. Основна частина; 6. Висновок; 7. Список використаної літератури.

5. Текст пояснювальної записки поділяється на розділи у відповідності до завдання. Розділи повинні мати порядкові номери, що позначаються арабськими цифрами з крапкою, та назви.

6. Текст пояснювальної записки повинен бути чітким і не допускати різних розмірковувань. Результати обчислень повинні бути з вказаними одиницями вимірювання.

7. Ілюстрації позначаються словом Рис. і нумеруються арабськими цифрами в межах розділу (Рис. 1.2 – другий малюнок першого розділу). Ілюстрації повинні мати назви, які розміщують над ілюстраціями.

8. Список використаної літератури включає в себе посилання на підручники, навчальні посібники та книги, які були використані при виконанні роботи.

9. Крім пояснювальної записки, курсова робота має містити файл у форматі .pka з працездатною симуляцією мережі, виконаною у програмі Packet Tracer.

Література:

1. Семенов Ю. А. Алгоритмы и протоколы каналов и сетей передачи данных, Интернет-университет информационных технологий, 2009

2. Олифер В.Г., Олифер Н.А. Основы сетей передачи данных, Интернет-университет информационных технологий, 2010

3. Галуев Г. А. Принцып построения и основы функционирования систем и сетей связи: Учебно-методическое пособие, Таганрог: ТРТУ, 2000

19