- •Миколаївський державний аграрний університет
- •Методичні рекомендації
- •Частина іі “Основи іхтіології”
- •Методичні рекомендації для самостійної роботи з курсу “Технологія виробництва продукції аквакультури” Частина іі “Основи іхтіології”
- •1. Історія розвитку фізіології
- •2. Дихання. Суть процесу дихання
- •Склад сухого атмосферного повітря
- •2.1. Особливості дихання у водному середовищі
- •Кількість кисню, розчиненого в прісній і морській воді за різних температур
- •2.2. Будова та функції зябрового апарата у риб
- •2.3. Площа дихальної поверхні зябер і шкіри
- •Площа зябрової поверхні деяких видів риб
- •2.4. Механізм дихальних рухів під час зябрового дихання
- •Залежність частоти дихання у риб від температури
- •2.5. Особливості обміну газів у риб
- •2.6. Регуляція дихання
- •2.7. Залежність дихання від умов зовнішнього середовища, віку та продуктивності риб
- •2.8. Додаткові органи дихання
- •2.9. Інші пристосування риб до малого вмісту кисню у воді
- •2.10. Плавальний міхур та його функції
- •3. Травлення
- •3.1. Особливості будови травної системи риб у зв'язку з характером харчування
- •3.2. Відносна довжина травного тракту у риб з різним характером живлення
- •Відносна довжина кишечнику у коропових риб з різним типом живлення
- •Відносна довжина кишкового тракту хижих риб
- •3.3. Анатомічні особливості травної системи риб
- •3.4. Іннервація шлунково-кишкового тракту
- •3.5. Розвиток шлунково-кишкового тракту в онтогенезі
- •3.6. Особливості будови травного тракту риб різних екологічних груп
- •3.7. Час проходження їжі через шлунково-кишковий тракт
- •Швидкість спорожнення кишкового тракту
- •Час спорожнений травного тракту у коропових
- •3.8. Секреція
- •3.9. Всмоктування
- •3.10. Моторика шлунково-кишкового тракту
- •3.11. Регуляція функцій травного тракту
- •4. Розмноження
- •Терміни достигання статевої зрілості риб в умовах України
- •4.1. Особливості функціонування статевої системи самців
- •4.2. Особливості функціонування статевої системи самок
- •Розміри ікринок
- •Показники овоґенезу у товстолобиків
- •4.3. Дозрівання і розвиток статевих продуктів
- •4.4. Регуляція розвитку репродуктивної системи в риб
- •4.5. Розмноження і розвиток
- •Література
Терміни достигання статевої зрілості риб в умовах України
Вид риби |
Терміни достигання статевої зрілості, роки |
|
Самки |
Самці |
|
Осетер |
12-13 |
|
Білуга |
16-4 |
|
Веслоніс |
8-10 |
6 |
Короп |
2-3 |
2-3 |
Товстолобик білий |
4+-6+ |
3+-5+ |
Товстолобик строкатий |
7+-8+ |
6+-7+ |
Амур білий |
4 |
4 |
Амур чорний |
7 |
6 |
Буфало великоротий |
4+-7+ |
2+-3+ |
Буфало чорний |
4 |
2 |
Буфало малоротий |
5 |
3 |
Лобан |
6-8 |
|
Гостроніс |
3 |
|
Лящ |
3-4 |
|
Форель райдужна |
3 |
2 |
Сом канальний |
|
|
Судак |
3-4 |
3-4 |
Піленгас |
4-5 |
3-4 |
Самки білого амура і білого товстолобика дозрівають у Краснодарському краї на 3-4 році життя, а під Москвою на 8-10, самці в трилітньому віці і на 6-7 рік. Це пов'язано з тим, що рибам, як пойкілотермним тваринам, у яких розвивається і викидається значна кількість статевих клітин, багатих живильними речовинами, необхідні великі енергетичні витрати з боку материнського організму для забезпечення розвитку і метання таких великих кількостей щодо маси особини (у середньому майже 20%) статевих клітин. Білий товстолобик дозріває в три-п'ятирічному віці, білий амур - в 6-7 років, на півдні України - в п'ятирічному віці. Є риби, які метають ікру на другому місяці життя. Зниження температури води і погіршення харчування сповільнюють дозрівання ікри; відомі випадки, коли ікра за таких умов не відкладалася, а розсмоктувалася.
Зміни в тривалості настання статевої зрілості обумовлені різноманітними умовами існування особин у різнотипних популяціях, які тісно пов'язані зі скороченням або подовженням періоду превітелогенезу - періоду протоплазматичного росту овоцитів і темпом нарощування маси тіла самки. За досягнення певної маси, що повинна перевищити швидкість лінійного приросту особин, починається процес накопичення живильних речовин у статевих клітинах і настання першого нересту самок.
Таким чином, для забезпечення розвитку овоцитів у період інтенсивного накопичення в них поживних речовин необхідний певний енергетичний резерв для здійснення процесу гаметогенезу.
4.1. Особливості функціонування статевої системи самців
Тип викидання статевих клітин у самців завжди порціонний. Серед прісноводних видів риб відмічають чотири функціональних типи сім'яників за засобом утворення насінної рідини: 1) тільки в сім'япроводі, що характерно для риб із розтягнутим нерестом - йорж, сазан, лящ, головень та ін.; 2) крім сім'япроводу в сім'явиносних канальцях за рахунок апокринової або голокринової секреції клітин фолікулярного епітелію - окунь, миньок, волзький оселедець; 3) у сім'явиносних капальцях і сім'япроводі за рахунок секреції ліпідів без руйнації клітин епітелію - щука, лососеві, осетрові; 4) крім сім'япроводу в сім'явиносних капальцях за рахунок ексудативних процесів - судак.
Об'єм еякуляту у риб значно різниться. У осетра російського об'єм еякуляту досягає 1000 мл, у веслоноса - 75 мл, сазана - 0,5-5,0 мл, товстолобиків – 8-25мл.
Об'єм сперматозоїдів в еякуляті (сперматокрит) теж різний. У лососевих сперматозоїди складають 25% сперми, у коропа - 45, у морського карася - 77, у деяких камбал до 97 відсотків.
Зрілий сперматозоїд являє собою клітину з малою кількістю плазми. У нього розрізняють голівку, середню частину і хвіст. Сперма, яка виділяється самцем, складається зі сперматозоїдів, занурених у еперміальну рідину, подібну за складом із фізіологічним розчином. У момент виходу з організму сперматозоїди ще нерухомі, обмін речовин їх знижений.
У еперміальній рідині сперматозоїди нерухомі. У разі зіткнення з водою їхня активність різко зростає: поглинання кисню збільшується більше чим удвічі, вміст АТФ потроюється; сперматозоїди починають бурхливо рухатися зі швидкістю 164-330 мкм/с. Зустрівши ікринки, вони проникають у них через мікропіле (отвір чи отвори в оболонці ікринки), після чого відбувається запліднення. Однак активність сперматозоїдів недовга. Енергетичні ресурси їх витрачаються, первісний поступальний рух сповільнюється, стає коливальним, потім припиняється і вони гинуть. Тривалість активності залежить від солоності і температури води. У солопій воді вона значно довше - до декількох діб у тихоокеанського оселедця. У прісній воді в більшості риб (коропових, лососевих, окуневих) - не більше 1 - 3 хвилин.