- •Загальна характеристика ргр
- •Стислі теоретичні положення
- •Умови задачі
- •Типовий приклад розв’язання задачі
- •3.1 Приклад розв’язання завданНя 1
- •3.2 Приклад розв’язання завданНя 2
- •3.3 Приклад розв’язання завданНя 3
- •Вказівки до оформлення комплексного завдання
- •4. Список літератури
- •Додаток a Позначення та параметри хвилеводних вузлів досліджуваного пристрою:
- •7.090701 – "Радіотехніка";
- •7.090702 – "Радіоелектронні пристрої, системи та комплекси";
- •7.090703 – "Апаратура радіозв’язку, радіомовлення та телебачення".
- •65044, Одеса, пр. Шевченка, 1.
Міністерство освіти і науки України
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра радіотехнічних систем
Методичні вказівки
до розрахунково – графічної роботи з дисципліни
“Електродинаміка та поширення радіохвиль”
О деса ОНПУ 2007
Міністерство освіти і науки України
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра радіотехнічних систем
Методичні вказівки
до розрахунково – графічної роботи з дисципліни
“Електродинаміка та поширення радіохвиль”
для студентів спеціальностей
7.090701 – "Радіотехніка";
7.090702 – "Радіоелектронні пристрої, системи та комплекси";
7.090703 – "Апаратура радіозв’язку, радіомовлення та телебачення".
Затверджено
на засіданні кафедри РТС
Протокол №10 від 21.04.07
О деса ОНПУ 2007
Методичні вказівки до розрахунково-графічної роботи з дисципліни "Електродинаміка та поширення радіохвиль" для студентів спеціальностей 7.090701 – "Радіотехніка"; 7.090702 – "Радіоелектронні пристрої, системи та комплекси"; 7.090703 – "Апаратура радіозв’язку, радіомовлення та телебачення" денної форми навчання /Укл.:Яні В.Ф. – Одеса, ОНПУ, 2007. – 30 с.
Укладач: Яні В.Ф., ст.викладач
Зміст
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РГР________________________________5
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 1
Кафедра радіотехнічних систем 1
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 2
Кафедра радіотехнічних систем 2
Зміст 4
1. СТИСЛІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ 6
2. УМОВИ ЗАДАЧІ 10
3. ТИПОВИЙ ПРИКЛАД РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧІ 12
4. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 27
Додаток A 28
Загальна характеристика ргр
Метою РГР є оволодіння основними методами дослідження структури поля в хвилеводних пристроях НВЧ.
РГР носить комплексний характер і складається з трьох завдань.
В першому завданні на основі аналізу виразів для складових векторів напруженості електричного та магнітного полів необхідно дати відповідь на запитання – якими хвилями ( типу “ Е”чи “Н” ) утворюється поле в хвилеводі, знайти проекції векторів Е і Н на осі координат в данній точці простору в даний момент часу, а також визначити напрямок подачі енергії в хвилеводі.
В другому завданні необхідно на підставі теоретичног матеріалу,
який наведений в методичних вказівках до РГР, розрвхувати параметри хвиль, що поширюються в хвилеводах 1 та 3,зобразити структуру поля цих хвиль у поперечному перерізі хвилеводу, вказати діапазон у якому може поширюватись хвиля в хвилеводі 1, а також побудувати графіки залежності фазової та групової швидкості в хвилеводі 3 від частоти.
В третьому завданні на підставі вхідних даних, які наведені в таблиці віріантів, необхідно зобразити принципову схему досліджуваного хвиле водного пристрою та описати принцип дії кожного з вузлів. Призначення вузлів ( А,В,С,Д,Е ) наведено в таблиці варіантів. Принцип їх дії можна знайти в списку літератури, а умовно графічне позначення – в додатку А.
Захист кожного із завдань відбувається відповідно на 4,8 та 12 тиждні.
Підсумковий захист РГР – на 14 тиждні.
Стислі теоретичні положення
Як відомо, усі існуючі типи хвиль, що можуть поширюватись у прямокутному хвилеводі, можна поділити на електрично-поперечні (ТЕ, або Н - хвилі) та магнітно-поперечні (ТМ, або Е-хвилі), тобто хвилі типу та . Індекс m означає кількість стоячих півхвиль, які укладуються на широкій стінці хвилеводу (розмір її – а мм), a індекс n – кількість таких півхвиль по вузькій стінці хвилеводу (її розмір – b мм).
Для хвиль Нmn складові поля описують виразами [2, с. 33]:
(1.1)
(1.2)
де – амплітуда джерела коливань;
- стала поширення;
- хвильове число.
З іншого боку стала поширення зв’язана з критичною довжиною хвилі ( ) відношенням:
(1.3)
- критична довжина хвилі;
- довжина хвилі у вільному просторі;
- критична частота хвилі;
- довжина хвилі у хвильоводі;
- швидкість світла, яка дорівнює .
Критичну довжину хвилі можна визначити по формулі:
(1.4)
Основним видом хвилі у прямокутному хвилеводі є такий, що поширюється при найнижчій робочій частоті (найбільшій довжині ). Таким типом хвилі є хвиля , у якої
Амплітуда джерела коливань залежить від площіни поперечного перерізу хвилевода ( ), хвилевого опору джерела ( ) та потужності джерела коливань ( ) і описується виразом:
(1.5)
У свою чергу хвилевий опір дорівнює:
(1.6)
Фазова швидкість поширення хвиль визначається як:
(1.7)
Групову швидкість поширення визначають по формулі:
(1.8)
В прямокутному хвилеводі найнижчим типом коливань Е-хвиль є хвиля . Хвилі типу та неможливі.
Для хвиль складові поля визначаються по слідуючим формулам [2,с.37]:
(1.9)
(1.10)
Вирази для та для Е-хвилі визначаються по формулам (1.3)...(1.8).
Для відображення структури хвиль типа необхідно повторити структуру поля хвилі по осі Х m разів, якщо через кожний раз міняти напрямок силових ліній напружності поля.
Структура поля хвиль утворюється простим поворотом попередніх відображень хвиль на тобто переміною осей X та Y.
Структура полів Е-хвиль в прямокутному хвилеводі є багатократним повтором поля хвилі , якщо сторону а поділити на m частин, а сторону b – на n частин та через відповідні точки провести прямі, які паралельні сторонам прямокутника. Таким чином прямокутний пeреріз хвилевода разіб’ється на mn однакових прямокутників, в якіх структура поля повторюється. Деякі структури полів хвиль типу Е та Н представлені на рис. 1.1 та рис. 1.2:
Р
Рис. 1.2.