Практичне заняття 11. Гендерні аспекти спілкування.

План

1. Гендер як соціокультурна стать. Гендерні стереотипи. Вплив гендерного фактору на рівень міжособистісного спілкування. “Заборонені теми” у спілкуванні з різними групами. Неприпустимість подвійних стандартів для оцінки суб’єктів спілкування та ведення діалогу.

2. Рольові очікування та прояви: гендер і культура (релігія); гендер і побут; гендер і професійна діяльність (Гендерні відмінності в діловій комунікації); гендер і політика; гендер і телебачення.

3. Гендерна лінгвістика як напрямок сучасного мовознавства. Передумови та напрями розвитку феміністичної лінгвістики.

4. Гендерна асиметрія в мові. «Жіноча» та «чоловіча» мови. Гендерна маркованість фонетичного, лексичного, фразеологічного та паремійного фондів української мови.

5. Загальна характеристика маскулінної та фемінної мовленнєвої поведінки (зміст, стратегія, тактика гендерної комунікативної свідомості). Типові помилки гендерної комунікативно стереотипізованої поведінки.

Практичні завдання та тренувальні вправи

1. Підготуйтеся до висвітлення теоретичного матеріалу теми.

2. Окресліть «ґендерні ролі» чоловіків і жінок, за яким критерієм вони розподіляються. А) Опишіть, як ви уявляєте жінку, яка її роль, пріоритети в житті: робота, освіта, друзі, дім (сім'я, діти, родичі), громадська діяльність, дозвілля. Б) Опишіть, як ви уявляєте чоловіка, яка його роль, його пріоритети в житті: робота, освіта, друзі, дім (сім'я, діти, родичі), громадська діяльність, дозвілля. При цьому спробуйте розподілити характеристики, спираючись на часовий вектор: описувати жінку й чоловіка сто років тому, сьогоднішніх та через сто років.

3. Чи є справедливими наведені нижче твердження? Відповідь аргументуйте. Складіть свій перелік існуючих у суспільстві гендерних стереотипів:

• Домашнє господарство – справа жінки, а не чоловіка.

• Кар’єра заважає жінці бути хорошою матір’ю та господинею.

• Чоловік мусить бути главою сім’ї та контролювати сімейне життя.

• Молодість і краса жінки є головною запорукою її щастя.

•  Успішність чоловіка визначається кількістю грошей, що він заробляє, та високим соціальним статусом.

• Чоловіки – більш егоїстичні, товстошкірі, зарозумілі, нездатні до співпереживання.

• Жінки – емоційніші, вразливіші, мають слабшу нервову систему, тому як тільки щось, то відразу в сльози.

• Тільки жінка може бути берегинею миру та злагоди в сім'ї та суспільстві.

• У чоловічій природі закладено войовничість.

• Тільки окремі жінки здатні виконувати провідні ролі у підприємництві, виробництві, політиці. Жінкам краще орієнтуватися на підлеглі ролі. Чоловіки краще справляються з керівними посадами і більше розуміються на політиці, економіці, науці.

4. Ознайомтесь з поданим матеріалом щодо наявних гендерних стереотипів у мовленнєвій практиці. Наведіть приклади із власноруч законспектованих першоджерел.

1. Чоловіки вимовляють 125 слів в хвилину і всього лише 7 000 в день.	1. Жінки говорять швидше — в середньому 250 слів в хвилину і 20 000 слів в день.
2. Чоловіки візуали: краще сприймають зорову інформацію. Тому саме чоловіки придумали відеопрезентації, телебачення і інше.	2. Жінки аудіали: краще сприймають слухову інформацію (вони почують всіх навіть якщо одночасно в приміщенні говорять 5 чоловік).
3. В середньому головний мозок чоловіка на 9 відсотків більше жіночого, проте ця закономірність відноситься до розмірів всього тіла.	3. Головний мозок жінки менше чоловічого, але з погляду неврології, чоловік і жінка ідентичні і всі відмінності в їх поведінці витікають з культурного середовища.

4. До моменту статевого дозрівання у чоловіків спостерігається «інтелектуальний пік»: коефіцієнт розумового розвитку, іншими словами IQ, чоловіки в середньому на 4-5 пунктів вище, ніж у жінки. Але, проте, іспити у вузах в середньому краще здають дівчата, чим хлопці.	4. Результати тестів на IQ практично однакові у обох статей.
5. Чоловіки глибоко вникають в обговорювану тему, не пам'ятаючи деталей.	5. Жінки швидше схоплюють і аналізують фонову інформацію (всі деталі, і подробиці).
6. Чоловіки обробляють інформацію когнітивним способом, не підключаючи емоції.	6. Жінки справляються із завданням емоційно, рідко задіюючи пізнавальні здібності.
7. Чоловіки спілкуються жестами.	7. Жінки, на відміну від чоловіків, уміють посміхатися, навіть якщо вони незадоволені. В цілому жінки спілкуються мімікою.
8. Чоловіки, коли їм є що сказати, встають.	8. Жінки  навіть в офіційній діловій обстановці, наприклад на засіданні правління, виступають з промовою сидячи.
9. Коли чоловік звертається до присутніх, він починає з конкретного плану.	9. Коли жінка звертається до слухачів, вона просто починає говорити.
10. Чоловіча мова буквально напхана порівняннями.	10. Жінки рідко застосовують такий риторичний прийом, як порівняння.
11. Висхідну інтонацію в кінці речення чоловіка сприймають як ознака невпевненості  в собі.	11. Жінки часто закінчують всі пропозиції висхідною інтонацією, перетворюючи їх на питання.
12. Чоловіки говорять, передаючи упевненість. Тому чоловік скаже простіше — « Діяти будемо так...»	12. Жінки говорять, передаючи відчуття. Тому вони часто починають пропозицію із займенника «я».
13. Чоловіки завжди легко і упевнено використовують негативні відповідь «ні».	13. Жінкам, через свою делікатність, важко сказати «ні» на пропозицію, що поступає.

    Ґендерна лінгвістика як наука сформувалась у другій половині минулого століття у зв'язку із уведенням поняття «ґендер» у ряд інших гуманітарних наук. Ґендер - форми поведінки і патерни діяльності, що вважаються загальноприйнятими для жінок, на відміну від чоловіків, у контексті певного суспільства або культури. Хоча ґендер| не є лінгвістичною категорією (виняток становлять соціо-| і, частково, психолінгвістика), аналіз структури мови дозволяє отримати інформацію про те, яку роль відіграє ґендер| в тій або іншій культурі, які поведінкові норми для чоловіків  та жінок фіксуються в текстах різного типу, як змінюється уявлення про ґендерні норми, маскулінність та фемінінність в часі, які стильові особливості можуть бути віднесені до переважно жіночих або переважно чоловічих, як усвідомлюється мужність та жіночність в різних мовах і культурах, як ґендерна приналежність впливає на засвоєння мови, з якими фрагментами і тематичними сферами мовної картини світу вона пов'язана. Вивчення мови дозволяє також встановити, за допомогою яких лінгвістичних механізмів стає можливою маніпуляція ґендерними стереотипами .

Об'єктом дослідження гендерної лінгвістики є взаємовідношення мови і статі, тобто питання про те, у який спосіб стать маніфестується в мові. Основною метою таких досліджень є опис і пояснення того, як виявляється стать у мові, які оцінки приписуються мові чоловіків та жінок, і в яких семантичних галузях вони найбільш поширені, а також вивчення мовної поведінки статі, виділення і опис особливостей чоловічої та жіночої мовних картин світу.

Значний внесок у розвиток даної науки належить Робін Лакофф --   американській дослідниці, праці якої стали фундаментальними для вивчення мовних особливостей жінок. У своїй найбільш відомій праці Language and Woman's Place, Лакофф запропонувала ряд відмінностей, що відрізняють мовлення жінок від мовлення чоловіків, основними з яких є:

•1.    "Ухильні" фрази (hedges): sort of, kind of, I guess.

•2.    Підсилювачі типe so, very (intensifiers).

•3.    "Порожні" означення (empty adjectives) типу divine, adorable, gorgeous.

•4.    Надто увічливі форми (superpolite form): "Would you mind..." "Is it o.k if...?"

•5.    Багато вибачень (apologizing): "I'm sorry, but I think that..."

•6.    Евфемізми (euphemisms) з метою уникнення грубої лексики (coarse language).

•7.    Непрямі прохання (indirect requests): "Wow I'm so thirsty."

•8.    Розділові запитання (tag questions): "You don't mind eating this, do you?"

•9.    Граматично вірні форми (hyper-correct grammar).

•10.  Модальні конструкції (modal constructions) з can, would, should, ought: "Should we turn up the heat?"

•11.  Прямі цитати (direct quotations) - чоловіки частіше перефразовують.

•12.  Брак почуття гумору (lack of a sense of humour) - Жінки не уміють розповідати жарти і часто не розуміють анекдотів.

Крім того, за спостереженнями Р. Лакофф, в усному мовленні жінки частіше, ніж чоловіки інтонаційно підкреслюють слова-підсилювачі: "so", "very", "quite" (speak in italics)

У 1980 році Уільям О'Барр та Баумен Аткінс провели дослідження, яке поставило піж сумнів погляди Р.Лакофф на жіноче мовлення. Вони вивчали промови свідків, під час виступів у залі суду. Предмет свого дослідження вони називали "powerless language", підкреслюючи цим, що мовні відмінності виникають на ґрунті "ситуативної влади" (situation-specific authority or power), а не статі |язика|.

Деякі з наведених тверджень більше піддаються, дослідженню чи спостереженню, ніж інші. Наприклад, досить легко прослідкувати частоту вживання розділових запитань або модальних слів.  Проте думку Р. Лакофф стосовно гумору, наприклад. набагато важче подати у кількісному вигляді. При цьому деякі критики вважають, що жінки та чоловіки маю різне уявлення про гумор як такий.

4. Випишіть приклади гендерної асиметрії в мові з наявних у бібліотечному фонді університету тлумачних, фразеологічних словників та паремійних збірок.