- •В.С. Штифурак
- •Навчально-методичний посібник Вінниця – 2008
- •І. Теоретичні засади управлінської діяльності…………………………………...6
- •2. Лідерство і керівництво………………………………………………………...34
- •3. Спілкування в управлінській діяльності……………………………………...68
- •1.1. Характеристика основних принципів управлінської діяльності
- •1.2. Організаційна діяльність в системі управління
- •1.3. Психологічні основи управління
- •Основні вміння та навички управлінця
- •1.4. Особливості державного управління
- •1.5. Психологічний портрет сучасного менеджера
- •Вплив форм критики на трудову ефективність співробітників
- •1.6. Імідж керівника
- •2. Лідерство і керівництво
- •2.1. Поняття про лідерство і керівництво
- •16 Тактик влади
- •2.2. Теорії походження лідерства і керівництва
- •Два основні параметри поведінки лідера
- •2.3. Стилі лідерства і керівництва
- •Стилі керівництва ( г.М.Андреєва)
- •Управлінська решітка
- •Модель керівництва (ф.Фідлер )
- •Порівняльна характеристика керівника-менеджера і керівника-лідера
- •Сильні слабкі сторони різних стилів керівництва
- •2.4. Емоційно-вольовий вплив керівника на підлеглих
- •3. Спілкування в управлінській діяльності
- •3.1. Поняття про спілкування
- •3.2. Види та засоби спілкування
- •3.3. Закономірності та структура спілкування
- •Психологічні аспекти спілкування
- •Трактування поводження співрозмовника
- •Трактування погляду
- •3.4. Ефективність спілкування управлінця
- •Трьохтактна схема активного слухання
- •4. Конфлікти в управлінській діяльності та способи їх розв’язання
- •4.1 Сутність та способи вирішення конфлікту
- •4.2. Попередження конфліктності в професійній діяльності менеджера
- •5. Психологія управлінця
- •5.1. Вікові та ґендерні особливості особистості
- •5.2. Психологічні властивості управлінця
- •6. Психологічне здоров’я і життєтворчість особистості
- •6.1. Життєдіяльність як самореалізація
- •6.2. Психологічне здоров’я особистості
- •6.3. Умови підвищення особистого психологічного захисту
- •6.4. Шляхи подолання негативних емоційних станів
- •1.Метод аутогенного тренування.
- •4. Техніка дихання «кулькою»:
- •Література
- •Додатки
- •Тест «який я?»
- •Тест «стиль управління» (автор є. І. Рогов)
- •Діагностика «емоційного інтелекту» (н. Хол)
- •Визначення типових способів реагування на конфліктну ситуацію (методика к.Н.Томаса)
- •Ключ до тесту
- •Тест «як ви розумієте мову жестів»
- •Тест «чи вмієте ви слухати»
- •Тест «чи впевнені ви в собі?»
- •Для нотаток
- •Для нотаток
- •Навчально-методичний посібник
1.Метод аутогенного тренування.
Цей психотерапевтичний метод поєднує в собі елементи самонавіювання та саморегуляції. Він допомагає керувати своїми емоціями, відновлювати сили і працездатність, знімати високе нервові-напруження. Займатись аутотренінгом краще всього в тихому, затемненому приміщенні. Існує три основних пози: лежачи на дивані, сидячи в кріслі, «поза кучера». Коли ви зайняли зручну позу, розслабте всі м’язи. Кожну з формул навіювання повторюйте декілька раз, в залежності від результату її дії на організм. Поступово занурюйтесь в стан комфорту, тепла. Все повинно проходити ніби в напівдрімотному стані, без напруження, без зосередженості уваги на чомусь побічному. У полі зору вашої уваги, внутрішнього погляду повинна знаходитись тільки та частина, ділянка тіла, яка згадується у формулі навіювання. Увагу з однієї ділянки тіла на іншу потрібно переносити повільно, поступово.
Повільне дихання повинно проходити не менше 2-3 хвилин. Дихайте із задоволенням, прагнучи відчути легкий потік повітря через ніздрі. Розслабляючи м’язи, уявіть собі, що вони поступово розтікаються, втрачають зовнішнє окреслення. Ваша увага повинна рухатись зверху вниз. Так, наприклад, обличчя слід розслабляти поелементно. йдучи від лоба до підборіддя.
Для того, щоб успішно навіяти собі тепло, варто уявити, що ви лежите у теплій воді, на теплому піску під сонцем, які ніби поступово підігрівають ваше тіло.
На першому занятті повинно бути не більше 3-4 формул поринання. Вихід з такого стану повинен бути прискореним. З часом слід поступово розширювати аутотренінг, збільшувати кількість формул, тривалість поринання і виходу з нього. Наводимо зразок етапів аутотренінгу і формул навіювання. Кожна формула повторюється кілька разів. Поринання:
Я заспокоююсь.
Я спокійний, мені приємно.
Обличчя спокійне, воно розслаблене.
Все моє тіло розслаблене.
Руки розслабляються,
Кисті рук розслабляються, стають важкими і т.п.
2. Метод статичного автотренінгу. Він добре зарекомендував себе у всіх видах діяльності, що пов’язані із досить жорсткою прив’язкою рухливих дій до чітко визначеної послідовності дій. Вирішальним тут є чітке «програвання в думках» різних варіантів ситуації.
3. Метод динамічного автотренінгу містить у собі багато різноманітних способів самонавіювання. Вони широко використовувалися в різних військових системах, сектах тощо. Метод ґрунтується на практиці дихально-медитативних вправ, які дозволяють синхронізувати дихальні та серцеві ритми із заданою послідовністю інтервалів. У результаті фізіологічні процеси в організмі стабілізуються, а свідомість змінюється у бік стабільності та більшої гнучкості.
Існує декілька способів динамічного автотренінгу:
а. Використання звуків-резонаторів. Наприклад, при концентрації уваги на ритмічних рухах (ходіння, біг та ін), декламуванні (вголос або про себе) відомих віршів («кричалки» спецвійськ) і виконання пісень.
б. Виголошення промов, заговорів. Сучасна наука вважає, що суть їх полягає в тому, що кожний словесний символ сприймається нашою психікою відповідно до функцій різних шарів біополя.
в. Спосіб «самовідключення». Його суть полягає в тому, що за допомогою придбаних внаслідок тривалих тренувань навичок людина може підключити свідомість, а адекватне реагування на критичну ситуацію покладається на відпрацьовані до автоматизму дії. Складність цього методу полягає у необхідності довготривалих тренувань.