Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Комунікат проц. у навч.Метод.вказівки.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
01.05.2019
Размер:
5.88 Mб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОМУНІКАТИВНІ ПРОЦЕСИ У НАВЧАННІ

Методичні вказівки до виконання

самостійних робіт для студентів

економічних спеціальностей

денної та заочної форми навчання

РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ВІДДІЛ

ЛУЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ЛУЦЬК 2009

УДК

ББК

Комунікативні процеси у навчанні. Методичні вказівки до виконання самостійних робіт для студентів економічних спеціальностей денної та заочної форми навчання / Федосова Вікторія Іванівна. – Луцьк: ЛНТУ, 2009. 77 с.

Укладач: Федосова В. І., асистент кафедри прикладної статистики та економіки праці

Рецензент: Черчик Л. М., д.е.н., професор, завідувач кафедри прикладної статистики та економіки праці

Відповідальний

за випуск: Черчик Л. М., д.е.н., професор, завідувач кафедри прикладної статистики та економіки праці

Затверджено науково-методичною радою ЛНТУ, протокол № від 2009 р.

Затверджено до друку науково-методичною радою навчально-науково-виробничого інституту управління бізнесу протокол № від 2009 р.

Затверджено на засіданні кафедри прикладної статистики та економіки праці, протокол № від 2009 р.

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Комунікативні процеси у навчанні» є складовою циклу підготовки фахівців економічних спеціальностей до професійної діяльності. Базою є розуміння важливості процесу комунікації як процесу, що поєднує управління діяльністю. Саме ефективні комунікації сприяють реалізації своєї ролі у міжособистісних стосунках, інформаційному обміні, у прийнятті рішення, у процесі планування, організації, мотивації та навчанні. Завданням дисципліни є закладення комунікативних підвалин майбутньої основної професійної діяльності у сфері економіки, що дає реальні можливості підвищити рівень підготовки економістів і забезпечує їх готовність до діяльності керівника. Курс тісно пов’язаний з іншими соціально-психологічними курсами, завдяки чому студенти мають можливість інтегрувати та накопичувати інформацію з різних курсів та успішно використовувати її під час навчання, практики та подальшої діяльності. Основу елементів бази знань дисципліни складають поняття: спілкування, комунікація, інтеракція, перцепція, взаємодія, конфлікт – які відображають сутність комунікативних процесів і механізми управління ними взагалі та у певній (навчальній) діяльності зокрема. Досягнення цілей та завдань дисципліни «КПН» можливе за умов засвоєння змісту через опанування трьох блоків теоретичної, практичної та самостійної роботи.

Теоретичний блок складає інформаційну базу навчальної дисципліни для подальшого використання в науково-практичній діяльності економіста та повинен сприяти актуалізації і розумінню проблемних питань: як повинні будуватися стосунки між людьми у процесі діяльності, у чому полягають внутрішні психічні особливості способів взаємодії, завдяки яким методам можна впливати на інших людей, як винайти свій стиль взаємодії в процесі спілкування тощо.

Практичний блок має сформувати навички та вміння використання бази знань, методи та стилі взаємодії, засоби розв’язання конфліктів для оптимізації процесу діяльності взагалі. Практичні заняття мають сприяти розвитку мислення психологічними поняттями, приймати доцільні рішення під час контактів з людьми тощо.

Блок завдань для самостійної роботи має творче спрямування і повинен забезпечити як формування умінь щодо розуміння, використання бази знань, так і створення нових знань у сферах навчання та подальшій економічній діяльності. Набуваються навички адаптації інформації до сприйняття та налагодження зворотного зв’язку для з’ясування ефективності засвоєння.

Вивчення пропонованого курсу спрямоване на підготовку фахівців для керування колективом робітників, а також щодо високоякісного виконання іншої конкретної праці, пов’язаної зі спілкуванням з іншими працівниками.

Тема 1. «Процес спілкування. Сутність, структура» Лекційне заняття «Процес спілкування. Сутність, структура»

Комунікативні процеси. Сутність поняття спілкування. Зміст, види, рівні процесу спілкування. Три сторони процесу спілкування. Специфіка обміну інформацією у комунікативному процесі. Бар’єри взаєморозуміння. Труднощі на шляху ефективного спілкування. Особливості масової комунікації. Специфічні аспекти спілкування у навчанні. Функції та структура педагогічного спілкування.

Практичне заняття «Оптимізація процесу спілкування»

Сутність процесу спілкування. Аналіз рольових розбіжностей у комунікативному процесі. Моделювання та розгляд конкретних ситуацій спілкування. Перепони на шляху взаєморозуміння, їх розв’язання (приклади).

Самостійна підготовка до практичних занять

  1. Опис власної актуальної ролі та зміни її складових протягом дня.

  2. Складання історії, в основі якої були б послідовно представлені відповідні сюжетні функції: угода (заборона, закон, норма, умова), порушення угоди та інше (всього 14 позицій) (див. кн. «Воспитателю о психологии и психогигиене общения»).

  3. Підготовка до інтерв’ю, виходячи з певної ролі, та його проведення.

  4. Аналіз підходів до рівнів спілкування за А. Б. Добровичем (див. кн. «Воспитателю о психологии и психогигиене общения»).

  5. Підготовка до самопрезентації.

Навчальні завдання

    1. Підберіть конкретні приклади, що ілюструють виникнення бар’єрів у взаєморозумінні, та проаналізуйте їх.

    2. Охарактеризуйте процес спілкування з погляду тих комунікативних умінь, що необхідні на кожному етапі спілкування (обґрунтуйте свою думку).

    3. Обґрунтуйте свій погляд з питання впливу психологічних захисних механізмів на ефективність спілкування.

Методичні вказівки

Ця тема є загальною для розуміння та сприйняття курсу «Комунікативні процеси у навчанні». Тому її опанування має закласти підвалини для подальшого сприйняття та розуміння інших тем курсу.

Працюючи над темою «Процес спілкування та його складові», треба виходити з того, що спілкування – це базовий процес, який є підставою для будь-якої діяльності, необхідною складовою існування як людини, так і суспільства. Тому доцільно розглядати не лише процес спілкування, а й форми, види, різні аспекти спілкування, які залежать від конкретної ситуації.

Спілкування – це феномен соціальний не лише за зовнішніми формами свого існування (бо воно має місце в суспільстві), а й за своєю природою – воно є необхідною умовою та складовою будь-якої діяльності людини, як у колективі, так і тієї, що не має безпосередньої колективності (наприклад, теоретичної діяльності). Воно здійснюється суспільством і для вирішення завдань суспільства має певні суспільні функції і лише вторинно використовується людиною для досягнення несоціальних цілей (таких, як їжа); дає можливість задовольняти природні потреби людини; може набувати вигляду «естетичного об’єкта», а також задовольняти естетичні потреби.

Визначна роль спілкування у житті та діяльності суспільства безсумнівна. Уже сам процес соціалізації людської особистості, процес становлення окремої людини є неможливим поза спілкуванням.

Водночас спілкування є необхідною умовою будь-якої діяльності людини, яка має суспільну природу. Особлива роль належить спілкуванню у колективному пізнанні, а також у діалектиці взаємозв’язку суспільної та індивідуальної свідомості, у психологічному впливі суспільства на його членів (це особливо актуально сьогодні з огляду на зростання значимості масової комунікації у житті сучасної людини).

Люди по-різному сприймають, усвідомлюють та оцінюють стосунки залежно від особливостей свого внутрішнього світу та становища у зовнішньому соціальному оточенні. Індивідуальні особливості тих, хто спілкується, належність їх до різних соціальних груп можуть стати серйозною проблемою у взаєморозумінні та взаємодії. Тому, працюючи над темою, необхідно з’ясувати причини та наслідки виникнення бар’єрів взаєморозуміння, набути уміння їх уникати та долати під час спілкування. Значну увагу треба приділити аналізу особливостей спілкування у процесі навчання, де мають місце всі аспекти процесу спілкування, бо у навчанні велике значення має процес виховання, вплив однієї особистості на іншу.

Для кращого опрацювання теми з метою набуття не тільки теоретичних знань, а й практичних навичок рекомендується виконати тестові завдання для самоаналізу, а також завдання для самостійної роботи з аналізом конкретних прикладів. Особистісне сприйняття та персональна інтерпретація теоретичних засад даної теми допоможуть тим, хто навчається, не тільки свідомо розрізняти різні аспекти процесу спілкування, а й визначити власні проблеми у спілкуванні та намітити можливі шляхи їх вирішення. Найкращий результат при засвоєнні даної теми буде отримано завдяки поєднанню різних методів навчальної роботи: традиційних та інноваційних підходів, індивідуальних і групових форм роботи.