Розділ 1. Оперативно-тактична характеристика об’єкту

Будівля елеватора складається з двох частин: залізобетонного корпусу силосного відділення розмірами 40х20 м, висотою 30 м і робочої башти розмірами 15х25 м висотою 40 м.

Покриття надсилосного приміщення із залізобетонних плит, покрівля руберойдна на бітумній мастиці.

На відмітці 15 м робоча башта з’єднана галереєю з будівлею млина. Галерея виконана із горючих матеріалів.

В будівлі елеватора одна сходова клітка, з кожного поверху є вихід на сходову клітку.

У силосному корпусі розташовані шість силосів, які заповнені зерном.

Стіни і перегородки цегляні, освітлення електричне вибухонебезпечного виконання, перекриття залізобетонне.

Будівля елеватора обладнана однією стаціонарною пожежною драбиною з виходом на покрівлю.

Підлога з цементної стяжки.

Система вентиляції природна.

Силове електрообладнання працює під напругою 380В, а освітлювальне - 220В.

Основним горючим матеріалом є зерно, зерновий та борошняний пил, транспортні стрічки та спалимі елементи обладнання.

Елеватор обладнаний внутрішнім протипожежним водопроводом. На кожному поверсі робочої башти встановлено один пожежний кран-комплект.

Зовнішнє протипожежне водопостачання забезпечується від пожежних гідрантів, розміщених на кільцевій водопровідній мережі діаметром 200 мм і пожежного водоймища об’ємом 100 м³, до якого влаштовано під’їзд. Напір у водопровідній мережі 20 м. вод. ст. Існуюча водопровідна мережа забезпечує витрату води 90 л/с.

Виписка з розклад виїзду підрозділів гарнізону

№ виклику	Назва підрозділу	Тип і кількість прибуваючої на пожежу техніки	Час слідування, хв.
1	СДПЧ-9	АЦ-40(375) Ц1 АН-40(130Е) 127	5
2	ДПЧ-27	АЦ-40(130) 63Б АЦ-40(131) 137	12
	СДПЧ-1	АЦ-40(130) 63Б АЦ-40(130) 63Б	19
	СДПЧ-3	АЦ-40(130) 63Б АН-40(130Е) 127	20
3	СДПЧ – 4	АЦ-40(375) Ц1 АН-40(130Е) 127	22
	ДПЧ – 14	АЦ-40(131) 137 АНР-40(130)127А	24
	СДПЧ - 2	АЦ-40(131) 137 АЦ-40(131) 137	26

Примітка: інші автомобіля основного і спеціального призначення висилаються на пожежу за вимогою КГП.

Розділ 2. Визначення основних параметрів розвитку пожежі

Згідно умови, пожежа виникла в надсилосному приміщенні. Місце виникнення горіння знаходиться на перетині осей: по ширині елеватора – 20 м, і по довжині – 0 м. Час розвитку пожежі складається з: часу до повідомлення в частину – 8 хв., часу слідування першого підрозділу – 5 хв., час оперативного розгортання першого підрозділу з урахуванням роботи ланок ГДЗС – 5 хв. Якщо перший підрозділ локалізувати пожежу не зможе, то час введення сил іншими підрозділами визначається на основі розкладу виїзду. Лінійна швидкість розповсюдження горіння становить 0,8 м/хв.

2.1. Визначаємо час вільного розвитку пожежі до введення на гасіння стволів СДПЧ-9:

τ_вр. = τ_д.п. + τ_зб. + τ_сл. + τ_о.р. = 8 + 1 + 5 + 5 = 19 хв.

де: τ_д.п. – час від виникнення пожежі до повідомлення в ПЗЧ або ОДС;

τ_зб. – час на збір і виїзд по тривозі;

τ_сл. – час слідування до місця;

τ_о.р. – час оперативного розгортання СДПЧ-9 з врахуванням роботи ланок ГДЗС.

2.2. Визначаємо форму розвитку пожежі і її параметри на три моменти часу.

2.2.1. На момент повідомлення про пожежу:

R⁸_п = 0,5 ·V_л · τ₁ = 0,5 · 0,8 · 8 = 3,2 м,

де: R⁸_п – радіус площі пожежі через 8 хв з моменту її виникнення;

τ₁ – час розвитку пожежі;

V_л – лінійна швидкість поширення горіння.

S⁸_п = 0,25π( R⁸_п )² = 0,25 · 3,14 · 3,2² = 8,04 м²_,

де: S⁸_п – площа пожежі через 8 хв. має кутову форму.

Р ⁸_п = 0,5πR⁸_п + 2R⁸_п = 0,5 · 3,14 · 3,2 + 2 · 3,2 = 11,42 м,

де: Р⁸ _п – периметр пожежі через 8 хв. для кутової форми пожежі.

Ф⁸_п = 0,5πR⁸_п = 0,5 · 3,14 · 3,2 = 5,02 м,

де: Ф⁸_п – фронт пожежі через 8 хв. для кутової форми пожежі.

V⁸_s = S⁸_п / τ₁= 8,04 / 8 = 1,01 м²/хв,

де: V⁸_s – швидкість зростання площі пожежі в перші 8 хв.

V⁸_p = Р⁸_п/ τ₁ = 11,42 / 8 = 1,43 м/хв,

де: V⁸_p – швидкість зростання периметра пожежі в перші 8 хв.

V⁸_Ф = Ф⁸_п/ τ₁ = 5,02 / 8 = 0,63 м/хв,

де: V⁸_Ф – швидкість зростання фронту пожежі в перші 8 хв.

2.2.2. На момент прибуття до місця пожежі першого підрозділу:

τ_пр. = τ_д.п. +τ_зб. +τ_сл.= 8 + 1 + 5 = 14 хв.

R¹⁴_п = 0,5 · V_л · τ₁ + V_л · τ₂ = 0,5 · 0,8 · 10 + 0,8 · 4 = 7,2 м.

де: τ₁ – 10 хв розвитку пожежі, в які швидкість розвитку пожежі дорівнює 0,5V_л;

τ₂ = τ_пр.  τ₁ =14 - 10 = 4 хв.

S¹⁴_п = 0,25π( R¹⁴_п )² = 0,25 · 3,14 · 7,2² = 40,69 м²_,

де: S¹⁴_п – площа пожежі через 14 хв. в надсилосному приміщенні;

Р ¹⁴_п = 0,5πR¹⁴_п + 2R¹⁴_п = 0,5 · 3,14 · 7,2 + 2 · 7,2 = 25,7 м,

де: Р¹⁴_п – периметр пожежі через 14 хв.

Ф¹⁴_п = 0,5πR¹⁴_п = 0,5 · 3,14 · 7,2 = 11,3 м,

де: Ф¹⁴_п – фронт пожежі через 14 хв.

V¹⁴_s = S¹⁴_п/ τ₁₄ = 40,69 / 14 = 2,91 м²/хв,

де: V¹⁴_s – швидкість зростання площі пожежі за 14 хв.

V¹⁴_p = Р¹⁴_п / τ₁₄ = 25,7 / 14 = 1,84 м/хв,

де: V¹⁴_p – швидкість зростання периметра пожежі за 14 хв.

V¹⁴_Ф = Ф¹⁴_п / τ₁₄ = 11,3 / 14 = 0,81 м/хв,

де: V¹⁴_Ф – швидкість зростання фронту пожежі за 14 хв.

2.2.3. На момент введення сил і засобів першим підрозділом (СДПЧ - 9):

R¹⁹_п = 0,5V_л · τ₁ + V_л · τ₂ = 0,5 · 0,8 · 10 + 0,8 · 9 = 11,2 м,

Форма розвитку пожежі до моменту введення сил і засобів на гасіння караулом СДПЧ – 9 в надсилосному приміщенні буде кутова.

S¹⁹_п = 0,25π( R¹⁹_п )² = 0,25 · 3,14 · 11,2² = 98,47 м²_,

де: S¹⁹_п – площа пожежі через 19 хв. в надсилосному приміщенні;

Р ¹⁹_п = 0,5πR¹⁹_п + 2R¹⁹_п = 0,5 · 3,14 · 11,2 + 2 · 11,2 = 39,98 м,

де: Р¹⁹_п – периметр пожежі через 19 хв.

Ф¹⁹_п = 0,5πR¹⁹_п = 0,5 · 3,14 · 11,2 = 17,58 м,

де: Ф¹⁹_п – фронт пожежі через 19 хв.

V¹⁹_s = S¹⁹_п/ τ₁₉ = 98,47 / 19 = 5,18 м²/хв,

де: V¹⁹_s – швидкість зростання площі пожежі за 19 хв.

V¹⁹_p = Р¹⁹_п / τ₁₉ = 39,98 / 19 = 2,1 м/хв,

де: V¹⁹_p – швидкість зростання периметра пожежі за 19 хв.

V¹⁹_Ф = Ф¹⁹_п / τ₁₉ = 17,58 / 19 = 0,93 м/хв,

де: V¹⁹_Ф – швидкість зростання фронту пожежі за 19 хв.

2.3. Викреслюємо план будівлі елеватора в масштабі і наносимо отримані площі пожежі на три моменти часу (8 хв., 14 хв., 19 хв.).

2.4. Для перевірки можливості локалізації пожежі караулом СДПЧ-9 визначаємо площу гасіння (S_г) і потрібну витрату води (Q_пр) для обмеження поширення горіння в надсилосному приміщенні:

S_г = 0,25h_г(2R¹⁹_п - h_г) = 0,25·3,14·5(2·11,2 - 5) = 68,295 м²_;

де: S_г – площа гасіння пожежі в надсилосному приміщенні;

h_г – глибина гасіння.

Q^г_пр= S_г · i_пр = 68,295 · 0,14 = 9,56 л/с;

де: i_пр – інтенсивність подачі води на гасіння, л/с·м².

Для гасіння пожежі приймаємо РС-70 (при Н_ств.= 40 м витрата з нього становить 7,4 л/с). Два відділення СДПЧ–9 можуть подати не більше двох стволів, так як працювати потрібно в сильно задимленому середовищі ланками ГДЗС, отже обмежити розповсюдження пожежі по фронту можливо, тому два відділення СДПЧ–9 локалізують пожежу в надсилосному приміщенні за допомогою двох РС-70.

2.5. Визначаємо необхідне число відділень для здійснення умов локалізації пожежі в надсилосному приміщенні:

N_від = Q^г_пр / N_РС-70· q_РС-70 = 9,56 / 1·7,4= 2 від.,

де: N_РС-70 – кількість стволів РС-70, подачу і роботу яких може забезпечити одне відділення з врахуванням роботи в АСП-2;

q_РС-70 – витрати води зі ствола РС-70, напір на стволі 40 м.

2.6. Визначаємо фактичну витрату води на момент локалізації пожежі при розгортанні одного караулу (2 відділення).

Q_ф = N_від· N_РС-70· q_РС-70 = 2 · 1 · 7,4 = 14,8 л/с,

отже, умова локалізації пожежі виконується, так як:

Q_ф = 14,8 л/с > Q^г_пр = 9,56 л/с.