МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні кафедри філософії

протокол № 2 від 30 вересня 2010 р.

зав. кафедрою Андрєєва Т.О.

__________________________

РОБОЧА ПРОГРАМА

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “СОЦІОЛОГІЯ”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Донецьк 2010

Укладачі: М.В. Колінько, к. філос. н., доцент.

Т.В. Целік, к. філос. н., доцент.

Рецензенти: Р.О. Додонов, д.філос.н., професор

О.В. Панькова, к. соціол.н.

Робоча програма ухвалена на засіданні кафедри філософії,

протокол № 1від 29.08.2009 р.

Зав. кафедри, д.філос.н., проф. Андрєєва Т.О. _____________________

Соціологія

2.2.1. Вступ

1. Опис:

Вивчення курсу “Соціологія” як нормативної дисципліни у циклі гуманітарної підготовки студентів передбачено Міністерством освіти і науки України і є обов’язковим.

Робоча програма курсу “Соціологія” розроблена відповідно до навчального робочого плану, освітньо-професійної програми вищої освіти, яку було рекомендовано ГСВО МОН України. Також було використано робочу програму курсу “Соціологія” кафедри культурології та політичних наук ДонНТУ, 1998 р.

Окремі зміни в програмі зумовлені необхідністю врахування сучасних процесів у соціально-політичному житті України, нових джерел інформації з тематики курсу, виданих після публікації типової програми, а також специфіки майбутньої професійної діяльності студентів економічних спеціальностей, що зокрема відбито в темах «Соціологія праці та управління», та «Соціологія економіки». Внесення змін до програми зумовлювались також необхідністю адаптації української освітньої системи у Болонський процес з орієнтацією на переважно самостійну роботу студентів.

Предмет сучасної соціології – закономірності виникнення, розвитку і функціонування суспільства, соціальних спільнот, людина як соціальний суб’єкт.

У соціологічному знанні слід виділити дві частини: знання про суспільство і знання про особистість. Для одержання цих знань у одному блоці використано системні підходи, у другому – соціально-психологічні. Сама ж навчальна дисципліна поєднує три структурно-змістовні частини: історико-теоретичну, спеціально-соціологічну та емпіричну.

Програма розкриває такі теми:

1. Соціологія як наука;

2. Становлення та основні етапи розвитку соціології;

3. Суспільство як цілісна система;

4. Соціологічні проблеми соціальної структури;

5. Соціальні спільноти і соціальна взаємодія;

6. Соціологія особистості;

7. Соціологія сім’ї;

8. Соціологія молоді;

9. Соціологія праці й управління;

10. Соціологія економіки;

11. Соціологія політики і права;

12. Соціологія культури;

13. Соціологія релігії;

14. Структура та методи соціологічного дослідження.

2. Рівень програми:

а) попередні умови:

Програма розрахована не тільки на викладення основ соціологічної теорії та актуальних проблем сучасності, але й на розв’язання конкретних завдань практичної підготовки студентів до суспільного життя та професійної діяльності, зокрема це – проблема соціалізації, ресоціалізації і коригування міжособистісних взаємин у колективі.

Для успішного виконання самостійних та індивідуальних робіт студенти повинні володіти вміннями роботи з навчальною та науковою літературою, текстами сучасних теоретиків соціології, навичками бібліографічного пошуку та роботи с текстом (конспектування, анотування, реферування), складання анкети (питальника), обрахунку вибіркової сукупності, проведення соціологічного дослідження.

б) мета та завдання дисципліни:

У процесі вивчення курсу студенти повинні оволодіти наступними знаннями, уміннями та навичками:

• знати історію формування предмета соціології, його специфіку та відмінність від предмета інших дисциплін;

• знати основні функції соціології, головну мету застосування соціологічного знання;

• сформувати уявлення про суспільство як складну систему соціально-культурних зв’язків та відносин;

• розуміти природу утворення соціальних груп, знати їх класифікацію;

• вміти охарактеризувати соціологічний підхід до культури, освіти праці й управління;

• пояснювати появу феномена особистості, чинники, що сприяють формуванню особистості, механізми соціалізації;

• знати основні механізми соціальної регуляції поведінки особистості: суспільні ідеали, цінності, норми;

• засвоїти визначення поняття “соціальний процес”, виділення основних видів процесів: диференціації, інтеграції, мобільності, соціального конфлікту;

• вміти аналізувати конкретні процеси, особливо, зміни міграційних потоків, формування нових економічних та політичних структур, зміни в системі цінностей та інше.

Важливо, щоб студенти не тільки володіли соціологічними знаннями, але й вміли плідно використовувати та застосовувати їх у вирішенні конкретних завдань практичної діяльності.

Формою підсумкового контролю з дисципліни є іспит.