Тема 4. Програмування в системі державного регулювання економіки

1. Місце програмування в системі ДРЕ.

2. Сутність програмно-цільового методу планування.

3. Цільові комплексні програми: сутність та класифікація.

4. Організація розробки, реалізації та контролю за виконанням комплексної програми.

I. Програмування було започатковано у світовій практиці у середині ХХ ст. у Франції та Японії.

Державна економічна програма – комплекс ієрархічно пов’язаних цілей, важливих для розвитку народного господарства, засобів їх досягнення, органів, що відповідають за їх виконання у встановлені терміни, та за контроль, забезпечений достатнім цільовим фінансуванням та правовою базою.

Розробка та здійснення таких програм має назву державного економічного програмування.

Сутність програмування в системі ДРЕ полягає:

• в аналізі стану національної економіки і складанні національного прогнозу на майбутнє;

• у визначенні найкращого з позицій держави варіанту розвитку економіки;

• у розробці і реалізації заходів щодо досягнення поставлених цілей.

Основне завдання програмування – підтримка економічної рівноваги , вплив на якісне перетворення економіки, стимулювання розвитку економіки.

Мета державного програмування – досягнення прийнятного для держави варіанту розвитку економіки.

Класифікація макроекономічних програм.

І. За часом:

• короткострокові (1-2 роки);

• середньострокові (до 5 років);

• довгострокові (10-25 років).

ІІ. За характером (масштабом):

• загальногосподарські – охоплюють проблеми національної економіки в цілому (національні плани, бюджет, інфляція тощо);

• програми обмеженого характеру (розвитку окремих галузей, підгалузей, регіонів, вираження конкретних національних проблем).

ІІІ. За цілями:

• кон’юнктурні – регулювання економічних процесів шляхом маніпулювання господарською кон’юнктурою;

• структурні – зміна співвідношень між різними галузями, сферами національної економіки.

IV. За об’єктами:

• економічні (фінансові, виробничі, зовнішньоекономічні);

• соціальні (зайнятість, доходи, освіта, медицина тощо);

• науково-технічні;

• екологічні;

• регіональні.

Питання ІІ виноситься на самостійне вивчення.

ІІІ. Цільова комплексна програма (ЦКП) – директивний плановий адресний документ, в якому визначений за ресурсами, виконавцями та строками здійснення комплекс економічних, техніко-економічних, науково-дослідницьких, техніко-виробничих, організаційно-господарських заходів, у яких, як правило, беруть участь чимало галузей, господарчих органів і регіонів і які дозволяють вирішити народногосподарську проблему.

За змістом ЦКП поділяються на:

• соціально-економічні програми, спрямовані на вирішення проблеми розвитку і удосконалення способу життя, підвищення матеріального і культурного рівня життя населення, перетворення виробничих і соціальних умов праці, поліпшення умов відпочинку;

• виробничі програми, орієнтовані на збільшення виробництва певних видів продукції (і послуг), розвиток нових видів виробництва, підвищення якісних характеристик продукції, підвищення ефективного використання ресурсів;

• науково-технічні програми, націлені на розвиток наукових досліджень, вирішення проблем розробки і впровадження в практику нових видів техніки і технології;

• екологічні програми, орієнтовані на удосконалення організації управління господарчими системами;

• регіональні проблеми, націлені на господарське освоєння нових районів України, формування територіально-виробничих комплексів.

За структурою ЦКП включає наступні блоки:

• цільовий, де формується головна мета та підцілі програми, бажана послідовність їх реалізації;

• структурний, формування якого дозволяє визначити набір та контури цілереалізуючих систем, тобто об’єктів народного господарства та їх елементів, які об’єднані за ознакою їх цільового призначення;

• техніко-економічного обґрунтування, який містить набір заходів, намічених для здійснення в кожній з цілеспрямованих систем;

• ресурсний, який характеризує обсяг і структуру цільовим способом розподілених ресурсів, необхідних для здійснення намічених заходів;

• організаційний, в якому по всіх економічних програмах передбачаються відповідальні за виконання намічених заходів, джерела і строки виділення ресурсів, а також терміни здійснення заходів.