МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО

КАФЕДРА ТУРИЗМУ

О.В. Виноградова

ТУРИСТИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО

курс лекцій

для студентів денної і заочної форм навчання

напрями підготовки 6.140103 "Туризм"

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. СУСПІЛЬНО-ІСТОРИЧНІ ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

Тема 9. Сутність та склад суспільно-історичних рекреаційно-туристських ресурсів

1) Поняття та класифікація суспільно-історичних ресурсів

2) Суспільно-історичні ресурси України – як складова світової спа́дщини

3) Законодавство України про охорону культурної та архітектурної спадщини

«... Архітектура - теж літопис світу: вона говорить тоді, коли вже мовчать і пісні, і перекази, та коли вже ніщо не говорить про загиблий народ. Нехай же вона хоч уривками є серед наших міст …, щоб при погляді на неї осінила нас думка про минуле життя й занурила б нас у побут, звички й ступінь розуміння, і викликала б у нас подяка за його існування, що було щаблем нашого власного піднесення.»

Н. В. Гоголь

1. Поняття та класифікація суспільно-історичних ресурсів

Українська історико-культурна спадщина величезна, і формувалася вона протягом багатьох століть завдяки різним народам.

Суспільно-історичні рекреаційно-туристичні ресурси – об’єкти та явища антропогенного (соціально-економічного, суспільно-історичного) походження, залучені в сферу рекреації та туризму.

На відміну від природних рекреаційно-туристичних ресурсів, у більшості випадків, суспільно-історичні ресурси об’єктивно мають значно менший життєвий цикл, у т.ч. і за ознакою «автентичність»¹.

Суспільно-історичні ресурси включають історичні, археологічні, архітектурні пам'ятники, предмети матеріальної культури (знаряддя праці, предмети побуту, виробу народних промислів, одяг, національну кухню); елементи духовної культури (образотворче мистецтво, фольклор, народні традиції, вірування й т. ін.); твору монументального мистецтва; етнографічні особливості території. До цієї групи ресурсів віднояться також музеї, виставки, театри й т.д.

Статус суспільно-історичних ресурсів та їх життєздатність суттєво залежать від соціально-політичної ситуації, ці ресурси чутливі до туристсько-рекреаційної політики держави.

До складу суспільно-історичних ресурсів входять архітектурно-історичні, біосоціальні, подієві ресурси, які є складовою континуального ресурсно-рекреаційного поля України. Кожна із цих складових має свою специфіку, свій ексклюзивний пізнавальний потенціал, свою методику дослідження (рис.1).

Рис. 1. Структура суспільно-історичних рекреаційно-туристських ресурсів

Розглянемо основні складові цієї класифікації.

До складу суспільно-історичних РТР входять: архітектурно-історичні, біосоціальні і подієвї РТР. Кожна з цих складових має свою специфіку, свій неповторний пізнавальний потенціал, свою методику дослідження.

Історико-архітектурні рекреаційно-туристичні ресурси - специфічна складова рекреаційно-туристських ресурсів, яка об'єднує культурно-історичні і архітектурно-містобудівні споруди, залучені в сферу рекреації та туризму.

До складу архітектурно-історичних РТР входять шість основних типів архітектурно-містобудівних споруд: споруди громадської, промислової, військової, культової архітектури, садово-паркового мистецтва, архітектурні монументи і скульптурні пам'ятники.

Біосоціальні рекреаційно-туристичні ресурси - специфічна складова рекреаційно-туристських ресурсів, яка об'єднує культурно-історичні і інші об'єкти, пов'язані з певним життєвим циклом (епізодом) тієї або іншої видатної особи (народження, діяльність, місце перебування, смерть, поховання).

Подієві рекреаційно-туристичні ресурси - об’єкти або прояви об’єктів, які відображають історичні, суспільно-географічні явища і процеси та залучені в сферу рекреації та туризму.

До таких явищ можна віднести: політичні; військові, культурні, економічні, екологічні події.