33

ВСТУП

Міжнародний менеджмент відноситься до циклу спеціальних дисциплін, яка вивчає особливості, принципи та закономірності функціонування компаній в умовах світової економічної інтеграції.

Важливість курсу полягає в тому, що опанування сучасного досвіду управління міжнародними компаніями дозволяє випускникам економічного профілю збагатити свій теоретичний та практичний багаж досвідом управління в ефективних зарубіжних компаніях, а значить і підвищити їх конкурентоспроможність на ринку праці.

Актуальність проблем міжнародного менеджменту пов’язана із розширенням діяльності міжнародних корпорацій в Україні і виходом українських компаній на світовий ринок.

Метою курсу ММ є формування системи теоретичних знань і практичних навичок з управління міжнародних корпорацій і здійснення в них основних функцій менеджменту – планування, організації, мотивації, контролю, регулювання та координації.

Завдання курсу спрямовані на формування у студентів компетентності щодо:

сучасних теоретичних основ і середовища міжнародного менеджменту;

сучасних технологій управління міжнародними компаніями;

методів розв′язання ними ключових проблем розвитку в умовах глобалізації економіки;

формування вмінь застосовувати методи та інструментарій міжнародного менеджменту в українських компаніях і організаціях.

Предмет дисципліни – система управлінських відносин, м ётодів і інструментів у міжнародних компаніях.

Досягнення головного завдання і мети вивчення курсу включає засвоєння таких ключових понять і категорій, на яких ґрунтується дисципліна: міжнародний бізнес, міжнародні корпорації, національні школи менеджменту, порівняльний менеджмент, міжнародне середовище, функції управління, міжнародні стратегії, етноцентризм, полі центризм, регіоцентризм, геоцентризм рішення, централізація і децентралізація, міжнародні комунікації, міжнародна етика, соціальна відповідальність, глобалізація, глобальний менеджмент тощо.

В результаті вивчення курсу у студентів мають сформуватися наступні навички:

• оцінки стану і тенденцій розвитку міжнародних компаній (МНК);

• опис та аналіз середовища діяльності МНК з урахуванням особливостей країн у їх діяльності;

• урахування особливостей реалізації основних функцій менеджменту у практиці управління МНК за умов багатонаціонального середовища;

• застосування сучасних методів та інструментів розв′язання МНК ключових фінансових, технологічних, торговельних та інвестиційних проблем;

• розробка основних напрямів підвищення рівня соціальної відповідальності міжнародних корпорацій;

• оцінка перспектив і обмежень у розвитку глобального менеджменту;

• використання сучасних інструментів ММ в діяльності українських підприємств.

Курс „Міжнародний менеджмент” сформувався досить нещодавно і викладається поряд з курсами „Міжнародний бізнес”, „Міжнародна економіка”, „Зовнішньоекономічна діяльність”, „Міжнародні фінанси” тощо.

До другої половини ХХ ст.. працівників міжнародних компаній не навчали міжнародному менеджменту, однак в подальшому виникла необхідність враховувати зростаючу роль міжкультурного аспекту управлінської діяльності. В результаті були запропоновані якісно нові інструменти менеджменту, притаманні управлінській діяльності МНК.

ММ пов′язаний із методологічними і загальноекономічними дисциплінами: „Економічною теорією”, „Теорією управління”, „Економічною історією”, Статистикою, Фінансами, Управління персоналом, Соціологією тощо

Предмет курсу «Міжнародний менеджмент» — це система управлінських відносин, що складається у міжнародних кор­пораціях, а також притаманна їм система методів та інструментів керівництва цими корпораціями на всіх рівнях управління: загальнокорпоративному, бізнесовому, функціональному, регіональному, локальному та внутрішньовиробничому.

Особливості предмета курсу порівняно з іншими управлінсь­кими дисциплінами полягають у тому, що управлінські відноси­ни, які складаються в міжнародних корпораціях, формуються з двох частин:

1. Загальноуправлінські відносини, пов'язані з розподілом пра­ці та її кооперацією і які породжують загальні функції управління: планування, організацію, мотивацію, керівництво і контроль.

2. Специфічні соціально-культурні відносини, що складають­ся всередині міжнародної корпорації між працівниками, які є но­сіями різних національних культур, і стають підставою викорис­тання специфічних інструментів реалізації загальних функцій менеджменту.

Необхідність передбачення майбутніх змін у зов­нішньому середовищі та раціонального використання ресурсів вимагає від керівництва міжнародної корпорації ретельного планування, насамперед стратегічного, розрахованого на довгостро­ковий період й очікувані майбутні ресурси. Однак для міжнарод­ної корпорації, перш, ніж розробляти стратегічний план, потрібно з'ясувати стратегічний профіль корпорації — етноцентризм, поліцентризм, регіоцентризм, геоцентризм. У національному бізне­сі цього робити не потрібно, оскільки всі компанії є природно етноцентричними. У міжнародному менеджменті доводиться вдава­тись до специфічного інструменту — стратегічного профілю кор­порації.

Формування теорії і практики між­народного менеджменту відбувалося двома основними шляхами:

1) вирішенням спеціальних міжкультурних проблем менедж­менту міжнародних корпорацій і виявленням особливих законів управління цими корпораціями, про що йшлося вище;

2) запозиченням прогресивного досвіду менеджерами з інших національних шкіл менеджменту.

Розділ 1. Організація міжнародної економічної діяльності в світі

Тема 1.Сутність і задачі міжнародного менеджменту

1.1 Сутність міжнародного менеджменту

1.2 Особливості міжнародного менеджменту

1.3 Задачі міжнародного менеджменту

1.1 Сутність міжнародного менеджменту

Міжнародний менеджмент є особливим видом менеджменту, головними цілями якого виступають формування, развиток та використання конкурентних преваг компанії за рахунок можливостей ведення бізнесу в різних крїанах і відповідного використання економічних, соціальних, демографічних, культурних та інших особливостей цих країн і взаємодії між країнами.

Гголовна особливість ММ полягає у використанні в процесі пошуку і реалізації конкурентних переваг всіх можливостей, які відкриваються в процесі ділової активності як в рамках країн, так і взаімодії цих країн.

Принципово струк­тура міжнародного менеджменту подібна до структури національного. Тобто включає до свого складу проблеми, що обіймають пять основных сфер управління економічною діяльностю:

1. дослідження, аналіз та оцінка зовнішнього середовища бізнесу і внутрішнього середовища організації;

2. процеси комунікації і прийняття рішень;

3. базові функції управління;

4. питання групової динаміки та керівництва;

5. питання ефективності діяльності компанії.

Систематизація основних рис міжнародного бізнесу дозволяє відслідкувати механізм переходу національної моделі менеджменту до міжнародної (табл. 1).

Таблиця 1 – Національний бізнес – міжнародний бізнес

Національний бізнес	Міжнародный бізнес		Націнальна модель управління бізнесом	Міжнародний менеджмент
1. Ціль – отримання прибутку за допомогою використання конкурен-тних переваг у системі "НДДКР - виробництво - продаж - сервіс" в умовах даної країни і її ринків	1. Ціль – отримання прибутку за допомогою використання (в інтересах отримання конкурентних переваг) можливостей різних країн і регіонів і роботи на ринках різних країн і регіонів		1. Формування, утри-мання й розвиток конкурентних переваг у системі "НДДКР -виробництво-продаж - сервіс" в умовах даної країни	1. Формування, утримання й розвиток конкурентных переваг у системі "НДДКР- виробництво- продаж - сервіс" на основі використання можливос-тей різних країн і міжна- родної взаємодії
Відмінність міжнародного менеджменту - широта можливостей - не є принциповим
2. Засоби: розширення ринків, використання більш вигідних ресурсів, використання законодав-чих, політичних і соціа-льних можливостей в середині країни	2. Засоби: розширення ри-нків, використання більш вигідних ресурсів, викори-стання законодавчих, по-літичних і соціальних мо-жливостей у ряді країн та міждержавної взаємодії		2. Пошук засобів розвитку бізнесу й перетворення їх у конкурентні переваги коипанії всередині країни	2. Пошук засобів розвитку бізнесу й перетворення їх у конкурентні переваги компанії в ряді країн і в контексті міждержавних взаємин
Не спостерігається принципових відмінностей
3. Обсяг, зростання і складність бізнесу варі-юється залежно від охо-плення ним різних етапів системи "НДДКР- виро-бництво- продаж- сер-віс" і від диверсифіко-ваності бізнесу всере-дині країни	3.Обсяг, зростання і скла-дність міжнародного біз-несу варієються в залеж-ності від: -числа країн перебування; -глибини залучення кожної країни в систему "НДДКР - виробництво-продаж-сервіс" фірми		3. Менеджмент виробляє стратегію зростання й розвитку фірми всередині країни	3. Менеджмент виробляє стратегію зростання й розвитку із залученням багатьох країн
Не спостерігається принципових відмінностей
4. Бізнес працює у внут-рішньому (мононаціона-льному) культурному середовищі, і культурна складова імманентна національному бізнесу		4. Міжнародний бізнес працює в різних культур-них середовищах, і його ефективність залежить від урахування національної культурної складової	4. Національний ме-неджмент не враховує культурне середовище, оскільки об'єкт управ-ління адаптований до нього	Міжнародний менеджмент отримує значні можливос-ті одержання й розвитку конкурентної перевагиз при врахуванні культурного фактору
Принципова відмінність міжнародного менеджменту - можливість ефективного використання "культурного фактору" практично в будь-якій сфері управління. Реальні рівні конкурентної пе- реваги цього роду залежать від ступеня розходженя культур країн базування й країн перебування
5. Бізнес має можливість використати все краще всередині країни: обмеження можливос- тей обмежуються можливостями країни		5. Міжнародний бізнес має можливість викорис-тати світову глобалізацію: не обмежені національ-ними кордонами можливості	5. Менеджмент шукає й використовує кон-курентні переваги в рамках країни й обме-жений рівнем її розвитку	5. Міжнародний менедж-мент шукає й використо-вує конкурентні переваги через глобалізацію ("всесвітній бізнес-сервіс")
Принципово важливо: бізнес-менеджмент, з набуттям міжнародного значення переборює обмеження рівня розвитку країни
6. Бізнес як система, орієнтована на отримання прибутку з використання знань		6. Бізнес як система, оріє-нтована на отримання прибутку з використання знань	6. Управління бізнесом як система управління знаннями	6.Управління бізнесом як система управління знан-нями в міжнародному масштабі
		Не спостерігається принципових відмінностей