4.2.2. Мета та завдання проекту

Основною метою проекту є утворення енергоефективної моделі комунальної установи бюджетної сфери на прикладі міської лікарні шляхом впровадження заходів енергоменеджменту і інтеграції інноваційних ресурсозберігаючих технологій.

4.2.3. Технологія досягнення цілей

Методи реалізації проекту

Досягнення поставленої мети передбачається двома методами: структурнім і технологічним. Структурний метод передбачає впровадження енергоменеджменту і, як наслідок, раціоналізація й оптимізація ефективного використання енергетичних ресурсів. Технологічний метод – впровадження новітніх розробок у сферах енергозбереження та енергоефективності, які сприятимуть підвищенню технологічних показників ефективного використання енергоресурсів.

Опис заходів проекту.

Спираючись на Закон України «Про енергозбереження», Державну цільову економічну програму енергоефективності на 2010 - 2015 роки, затверджену постановою КМУ № 243 від 01.03.2010, постанови КМУ № 2183 від 30.10.1999 «Про скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами», регіональну Програму енергоефективності Луганської області на 2011 – 2015, а також керуючись рекомендаціями Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 17.03.2009 №33 передбачається поетапна реалізація проекту.

Перший етап – енергоаудіт – організація і проведення оціночного аудиту наявної системи енергоменеджменту компанії на відповідність вимогам міжнародного стандарту ISO 50001.Формування та подання звіту про ступінь відповідності діяльності компанії вимогам стандарту із зазначенням невідповідностей і рекомендаціями щодо їх усунення.

Другий етап – планування (ідентіфікація енергетичних аспектів згідно стандарту ISO 50001). Виявлення законодавчих та інших вимог у галузі енергозбереження. Визначення енергополітики, енергоцілей і показників программі енергоменеджменту. Розподіл обов'язків, відповідальності і повноважень у системі енергоменеджменту. Встановлення необхідного рівня компетентності персоналу. Складання плану-графіка розробки необхідної документації.

Третій – розробка документації, керівництва з описом елементів стандарту ISO 50001, документованих процедур, записів, положень про підрозділи, посадових і робочих інструкцій.

Четвертий – впровадження ресурсозберігаючих технологій:

• модернізація системи енергопостачання: заміна регістрів стальними конвекційнними радіаторами (підвищується єфективна тепловіддача, зменшується обсяг теплоносія);

• санація будівель лікарні. Для розвитку концепції енергозбереження необхідно спиратися на досвід експлуатації різних будівель. Вочевидь, енергоефективність будівлі визначається сукупністю багатьох факторів. Дослідження показують, що при експлуатації комунального закладу через стіни втрачається до 40% тепла, через вікна 18%, підвал 10%, дах 18%, вентиляцію 14%. Тому звести тепловтрати до мінімуму можливо тільки при комплексному підході до енергозбереження: а) заміна старих дерев'яних рам на металопластикові склопакети з енергозберігаючим склом (економія тепла до 20%, крім того, покращується звукоізоляція); б)проведення термоізоляції зовнішніх стін фасадними панелями і касетами (економія тепла до 40%, крім того знижуються видатки на ремонт і технічне обслуговування будівель); в) проведення термоізоляції підвалу і покрівлі (економія до 28%); г) заміна зовнішніх дверей на теплоізольовані з довідниками дверей;

• встановлення енергозберігаючого освітлювального устаткування.

Установка енергозберігаючої фурнітури з оптико-акустичними датчиками присутності і енергозберегаючих ламп в лікарні, як частина проекту енергоефективності, здатна зменшити витрати на електрику до 75%.

• встановлення приладів обліку споживання енергоносіїв (перехід на погодинні тарифи) економія до 10%,

• часткове заміщення традиційного вида палива альтернативним. В діючій регіональній програмі енергозбереження вказано на економічну доцільність в місті Красний Луч використання енергії вітру завдяки природним особливостям регіону. Установка ветрогенератору потужністю 50 кВт з системою акумуляції єлектроенергії дозволить повністю забезпечити освітлення в денний і нічний час за рахунок альтернативного джерела енергії. Економія до 70%;

• впровадження технологій водозбереження. Раціональне водовикористання може бути здійснено двома шляхами: 1) заміна старого зношеного водопровідно-каналізаційного господарства, т.ч. усунувши течі і непрогнозовані втрати води; 2) установка систем водозбереження (водозберігаючих насадок на крани типу Smart Boy One Touch). Прогнозована економія по цих пунктах буде складати до 30% витрат на водопостачання. Перспективним напрямком бачиться використання для технічних потреб вод природних джерел (яких на території лікарні налічується 3) з депонуванням води у пожежному басейні (економія до 40%);

• використання когенераційних технологій (теплових насосів, електричного теплоакумуляційного обігріву та гарячого водопостачання). Геотермальний насос дозволяє «збирати» безкоштовну енергію з ділянки біля будівель лікарні, накопичену в грунті, грунтових водах і повітрі. Завдяки цьому пристрою до 75% енергії, необхідної для опалення та нагріву води, дає природа.

Пятий етап – аналіз функціонування системи енергоменеджмента. Впровадження розроблених документів в постійну практику роботи лікарні. Організація та проведення внутрішніх аудитів. Проведення спільно з вищим керівництвом аналізу функціонування системи енергоменеджменту. Популярізація енергозбереження на конкретному прикладі.

4.2.4.План-графік реалізації заходів проекту

Таблиця 4.

План-графік реалізації проекту

Тривалість заходу (по етапах)	Захід	Джерела фінансування (видатки поточні/капітальні) тис. грн..
		Фонд конкурсу	Місцевий бюджет	Організації-партнери
1	2	3	4	5
І етап	Енергоаудит
Місяць1	Організація і проведення оціночного аудиту наявної системи енергоменеджменту. Формування та подання звіту про ступінь відповідності діяльності компанії вимогам стандарту із зазначенням невідповідностей і рекомендаціями щодо їх усунення.	0	0	0
ІІ етап	Планування (ідентіфікація енергетичних аспектів згідно стандарту ISO 50001)
Місяць 2	Визначення енергополітики, енергоцілей і показників программі енергоменеджменту. Розподіл обов'язків, відповідальності і повноважень у системі енергоменеджменту. Встановлення необхідного рівня компетентності персоналу, підготовка кадрів.
ІІІ етап	Розробка документації
Місяць 3	Розробка керівництва з описом елементів стандарту ISO 50001, документованих процедур, записів, положень про підрозділи, посадових і робочих інструкцій
ІV етап	Впровадження ресурсозберігаючих технологій
Місяць 4	Заміна дерев'яних рам на металопластикові склопакети
	Заміна зовнішніх дверей на теплоізольовані з довідниками дверей
	Заміна старого зношеного водопровідно-каналізаційного господарства
Місяць 5	Проведення термоізоляції зовнішніх стін фасадними панелями і касетами
	Установка водозберігаючих насадок на крани типу Smart Boy One Touch
	Встановлення енергозберігаючої фурнітури з оптико-акустичними датчиками присутності і енергозберегаючих ламп
Місяць 6	Проведення термоізоляції підвалу
	Установка ветрогенератору
Місяць 7	Проведення термоізоляції покрівлі
	Установка теплового насосу
Місяць 8	Устаткування артезіанської скважини, ремонт пожежного басейну, устаткування його насосами і водопровідною системою
V етап	Аналіз функціонування системи енергоменеджмента.
Місяць 9	Впровадження розроблених документів в постійну практику роботи лікарні. Організація та проведення внутрішніх аудитів. Проведення спільно з вищим керівництвом аналізу функціонування системи енергоменеджменту. Популярізація енергозбереження на конкретному прикладі.

4.2.5.Очікувані результати проекту

Реалізація проекту дозволить отримати позитивні економічні і соціальні результати. Економічні: скоротити на 40% споживання енергоресурсів і на 30% споживання водних ресурсів, т.ч. зекономити бюджетні кошти за рахунок видатків на енергоносії та водопостачання, а також за рахунок витрат на утримання і ремонт будівель лікарні. Серед соціальних результатів очікуються покращення умов перебування хворих у стаціонарі та умов праці медпрацівників за рахунок створення комфортного мікроклімату; поліпшення екологічної обстановки.

Короткотривалі наслідки реалізації проекту за соціальною складовою.

Сфери впливу	Вигоди	Витрати
Інтереси адміністративної одиниці	- дозволить забезпечити максимально можливу та гідну якість життя пацієнтам з невиліковними захворюваннями і обмеженим прогнозом життя та їхнім рідним, що має велике соціальне, економічне та морально-етичне значення для усього суспільства.	Бюджетні витрати
Інтереси суб’єктів господарювання	- дає можливість удосконалити та покращити надання паліативної та хоспісної допомоги як в стаціонарних так і в амбулаторних умовах, у т.ч. вдома	Бюджетні кошти, кошти фізичних осіб, благодійних організацій та ін.
Інтереси громадян	- дозволить збільшити кількість невиліковно хворих в термінальній стадії захворювання та членів їх сімей, які охоплені кваліфікованою допомогою, забезпечити максимально можливе зменшення болю, фізичних та психічних страждань, усунення або зменшення розладів життєдіяльності та інших важких проявів захворювань, професійний догляд, психологічну, соціальну та духовну підтримку пацієнтів з невиліковними хворобами та обмеженим прогнозом життя.	Відсутні

Прогнозні наслідки реалізації проекту:

забезпечити потреби громадян у паліативній допомозі на 80 %, створивши хоспісне стаціонарне відділення;

за допомогою мультидисциплінарної бригади хоспісної допомоги збільшити та урізноманітнити форми та методи паліативної допомоги та догляду, що надасть можливість підвищити її доступність, охопити в майбутньому паліативною допомогою людей похилого віку, дітей, хворих на СНІД, та інших пацієнтів, які потребують паліативної допомоги незалежно від захворювання на 90%;

забезпечити не менш, як 90 відсотків паліативних хворих ефективними знеболюючими засобами як в умовах стаціонару, так і вдома;

запровадити методи раннього виявлення та завчасного надання паліативної допомоги з метою можливості вибору та забезпечення покращення якості життя пацієнтів, які потребують паліативної допомоги незалежно від захворювання, їхніх рідних та близьких;

охопити навчанням понад 80 відсотків медичних та соціальних працівників, які надають або планують надавати паліативну допомогу, в місті Красний Луч;

покращити емоційний стан та психічне здоров’я родичів хворого, що дасть змогу працювати завдяки психологічній та соціальній підтримці, допомозі в догляді;

підвищити громадянську активність населення та активність недержавних організацій у виконанні проекту хоспісної допомоги, розвиток благодійництва та волонтерства у цій сфері;

посилити політичну підтримки ідеї розвитку паліативної допомоги;

привернути увагу до сучасних підходів до організації та надання паліативної та хоспісної допомоги;

створити сприятливе інформаційне середовище, необхідне для послідовної реалізації проекту створення відділення хоспісної допомоги в місті Красний Луч.