40

ВСТУП

Актуальність дослідження географії поширення маґдебурзького права полягає насамперед у тому, що ця проблема не є повністю вивченою - особливо у вітчизняній історіографії. Вивчаючи історію розвитку та поширення маґдебурзького права, необхідно мати на увазі, що ці процеси нерозривно пов’язані з історією утворення та формування середньовічних міст, процесами колонізації німецькими переселенцями східних земель. На сучасному етапі інтерес до історії поширення німецького міського права взагалі та зокрема маґдебурзького права лише зростає. Як вже вказано, більшість досліджень проблеми маґдебурзького права зазвичай зводиться до опису суто юридичних норм, а історія, характер, особливості поширення маґдебурзького права залишаються поза зором дослідників. Ця робота є спробою заповнити прогалину у вітчизняній історичній науці і охарактеризувати процеси поширення та сприйняття маґдебурзького права у Європі.

Об`єктом дослідження виступає розвиток міського права в країнах Європи, а предметом - вивчення причин, географії та характеру поширення маґдебурзького права.

Метою дослідження є чітке визначення географічних меж та детальний опис особливостей поширення маґдебурзького права країнами Європи.

Хронологічні межі періоду, що розглядається у курсовій роботі - це початок XII ст. - кінець XVIІ століття. Перша дата обумовлена часом прийняття перших міських хартій у Вормсі, Трірі, Страсбургу та інших містах - що стали основою для формування і поширення німецького права. Кінець XVIІ століття - час проникнення та засвоєння маґдебурзького права на західних землях сучасних Білорусі та України. Географічні межі дослідження - Центральна та Східна Європа.

Характеристика історіографії

В Росії вивчення історії міст набуло системного характеру з середини XIX століття. До цього дослідження мали здебільшого описовий та етнографічний характер. Автори розподілилися між двома напрямами. Представники першого напряму вважали німецьке право абсолютно негативним явищем, яке лише збільшувало різницю між міщанами та іншими верствами населення. Типовими працями у цьому напрямі відзначились Ф.П. Єлєнєв, М.О. Коялович та І.Д. Беляєв. Усі вони виходили з консерваторських позицій і дотримувалися негативної точки зору на маґдебурзьке право. Представники другого, т.зв. «ліберального» напряму дотримувались менш категоричної точки зору, вказуючи, що з німецького права зазвичай застосовувалися лише зовнішні форми міського устрою, а юридичні норми залишалися на основі місцевих звичаїв. Також підкреслювалося, що зазвичай міщани не знали норм права, а лише при нагоді називали певну статтю, причому як правило навмання. В.Б. Антонович пише, що не можна було знайти двох міст ..., в яких устрій, який нібито ґрунтувався на маґдебурзькому праві, був би подібним у подробицях один до іншого або відповідав би нормі, яка встановлювалася магдебурзьким законом.¹ В цілому можна сказати, що праці російських істориків XIX - початку XX століття висловлювали негативну характеристику маґдебурзького права, стоячи на слов’янофільських позиціях.

В німецькій історичній науці сформувався єдиний погляд на проблему поширення маґдебурзького права - пангерманістичний. Вже у XIX столітті почали з’являтися роботи Ф. Ратцеля, К. Лампрехта та інших дослідників. Після поразки Німеччини у Першій Світовій війні історіографія стала своєрідною зброєю, і почався так званий період «бойової науки», характерними представниками якої були Вернер Конце, Теодор Шидер, Германн Обен. Представники цього напряму стверджували про правомірність та суто позитивний ефект німецької колонізації східних земель та лише позитивні наслідки впливу німецького права на юридичні норми колонізованих земель. У період нацизму точка зору не змінювалася, а, навпаки - ще більш радикалізувалася.

В Радянському Союзі у 20х - 30х рр. ХХ століття серйозних досліджень проблеми маґдебурзького права майже не проводилося. Але вже у кінці 30х рр. починають з’являтися роботи, що вкрай негативно оцінюють німецький вплив на історичний розвиток міст Європи. Як приклад можна навести роботи М. Граціанського «Немецкая агрессия в Прибалтике в XIII - XV веках», «Немецкий «Drang nach Osten» в фашистской историографии». У роки війни та у подальші кілька десятиліть по її завершенні антинімецькі агресивні тенденції зберігалися в радянській історичній науці. Німецька колонізація розглядається або як відкрита, або як прихована форма німецької агресії на схід.

У 1950-1960 рр. у Німеччині з’являється нова теорія, що отримала назву «широкого східного руху». Ця теорія відкидала мессіанську роль німців у поширенні цивілізації на схід, і зводила «Drang nach Osten» до колоніального розселення німецьких поселенців. До того ж, зазвичай це розселення відбувалося з ініціативи слов’янських володарів цих земель. Типовим представником цієї теорії є В. Шлезінгер. Згодом німецькі та польські дослідники почали проводити спільні дослідження історії розповсюдження маґдебурзького права. У сучасній німецькій та польській історіографії підкреслюється в цілому позитивна роль маґдебурзького права у розвитку інститутів міського самоврядування. У Берліні було проведено ряд симпозіумів та конференцій, присвячених цій проблемі. З сучасних німецьких дослідників ґрунтовним та всебічним підходом до вивчення історії розповсюдження маґдебурзького права виділяється Х. Люк.

Радянські дослідники змінили своє ставлення до проблеми поширення німецького права лише у кінці 80х років ХХ століття. З німецької колонізації було знято антислов’янський ярлик, та вказано що надалі потрібно вивчати цю проблему керуючись принципами наукової достовірності, а не ідеологічними та політичними мотивами.¹

Після розпаду Радянського Союзу у вітчизняній історіографії вперше з'явився цілий ряд публікацій, що зачіпають різні історико-правові аспекти функціонування маґдебурзького права. Однак і у більшості з них маґдебурзьке право розглядається насамперед в часовій трансформації. Практично не досліджуються територіальні особливості його розповсюдження і функціонування. Лише статті Д. Левицького «Вплив середньовічного міського права на формування правових систем країн Центральної та Східної Європи»², та М. Кобилецького «Маґдебурзьке право у країнах Центральної Європи»³ становлять виняток у цьому відношенні. І до цього часу особливості поширення, географія маґдебурзького права ще чекають на ґрунтовне дослідження.

Завдання дослідження:

• визначити географію поширення маґдебурзького права;

• описати особливості поширення маґдебурзького права;

• узагальнити та описати висновки дослідження.

Джерельною базою курсової роботи виступають:

• нормативні акти (до цієї категорії відносяться Саксонське зерцало, Саксонський Вейхбільд, Кульмська грамота та ін.)

• міські хроніки (хроніки німецьких міст, що укладені в збірнику «Die Chroniken der deutschen Städte»)

Роздрібленість тогочасної Німеччини призвела до того, що більшість німецьких нормативних актів, так і міських хронік стосується лише певних міст та князівств. Ситуація з джерелами суттєво ускладнена тим, що велика кількість оригінальних документів на наш час є втраченою внаслідок багаточисленних пожеж, що нажаль, не були рідкістю у середньовічній Європі. У більшості те, що дійшло до нас є копіями, відтвореними з оригінальних документів, або по пам’яті. Найбільш цінними, звичайно є документи щодо наданих привілеїв містам. Вони дають уявлення про умови, на яких надавався привілей, становище середньовічного міста та його відносини з королем або феодалом. Також важливим джерелом виступає «Саксонське зерцало». У цьому пам’ятнику середньовічної правової літератури не тільки викладені норми права та необхідність наслідувати їх. Уперше наголошується на необхідності особистої свободи людини, протиправність будь-якого поневолення людини. Також чільне місце займають і інші положення, спрямовані на обмеження феодального свавілля, нерідко безглуздої жорстокості, пом'якшення забобонів, посилення охорони особистості від насильства, грабежу та інших форм явної несправедливості, в тому числі соціальної. Важливим джерелом виступають і міські хроніки. Авторами хронік були здебільшого члени міської ради, купці, майстри і т.д. У хроніках здебільшого відображені внутрішні справи міста. У хроніках можна зустріти протоколи засідань міських рад, міських судів, найважливіші дати та події в житті міста.

Структура роботи

Робота складається з вступу, двох глав, висновків, списку джерел та списку літератури. Перша глава присвячена загальній характеристиці маґдебурзького права, у другій главі (що складається з чотирьох параграфів) окреслено причини поширення маґдебурзького права, територіальні зони за якими характеризують типи поширення маґдебурзького права.

1. Загальні відомості про німецьке міське право

Маґдебурзьке право – середньовічне міське право, за яким міста звільнялися від управління і суду великих земельних власників та створювали органи місцевого самоуправління. Воно закріплювало права міських станів - купців, міщан, ремісників, було юридичним виявом успіхів міського населення в боротьбі проти феодалів. Виникло в XIII ст. у місті Маґдебурзі (звідси й назва, тепер ФРН).

Маґдебурзьке право встановлювало порядок виборів і функції органів міського самоврядування, суду, купецьких об'єднань, цехів, регулювало питання торгівлі, опіки, спадкування, визначало покарання за різні види злочинів тощо. Вважається, що маґдебурзьке право, як новий тип міського самоуправління виникло, коли у 1188 році архієпископ Віхман надав привілей на самоврядування місту Маґдебург у Німеччині. Проте слід зазначити, що маґдебурзьке право виникло не на порожньому місці, а спиралося на середньовічні німецькі правові джерела, такі як Саксонське Зерцало, Швабське Зерцало та постанови шеффенів (присяжних) Маґдебургу.

Норми маґдебурзького права врегулювали суспільно-правові відносини в межах міста, порядок суду та судочинства, заходи кримінального покарання, внутрішню структуру та діяльність купецьких корпорацій, ремісницьких цехів, торгівлі. Місто було звільнено від управління та суду феодалів. Одразу ж після своєї появи маґдебурзьке право швидко поширилося у Центральній та Східній Європі, всюди приймаючи різні форми відповідно до місцевих умов. Так, у Польщі сформувалися такі різновиди маґдебурзького права як Шродське право (від міста Шрода, яке першим в Польщі отримало самоврядування) та Хелмське право.

«Саксонське зерцало», написане в 1220-і роки шеффеном Ейке фон Репгау, об'єднало найбільш розповсюджені норми звичайного права і судової практики північно-східної Німеччини. Трактат був розділений на дві частини: перша була присвячена земському праву, інша - ленному праву. «Право землі» містило норми як звичайного права, так і імператорського законодавства, що застосовувалися в земських судах у відношенні «неблагородних» вільних. Ленне право регулювало вузьке коло васально-ленних відносин між «благородними» вільними. У роботі практично не містилося посилань на римське, міське чи торгове право і малися рідкі згадування норм канонічного права і права інших земель. «Саксонське Зерцало» одержало визнання в багатьох німецьких землях і містах, де на нього нерідко продовжували посилатися аж до 1900 року.

Високий ступінь однаковості склався в німецькому міському праві. Тут право кількох провідних міст широко запозичалося іншими. Наприклад, закони Маґдебурга діяли в більш ніж 80 містах, Франкфурта - у 49, Любека - у 43, Мюнхена- у 13, оскільки норми права «материнського» міста або рішення його судів направлялися в суди дочірніх міст на їхнє прохання. Так, у Німеччині утворилися дві основних «родини» міського права - любекського і маґдебурзького. Право Любека поширилося в містах Північного і Балтійського регіону, у тому числі в Новгороді і Таллінні, і було визначальним у рамках ганцейського союзу. Маґдебурзьке міське право діяло на великій території східних земель, що включали Східну Саксонію, Бранденбург, окремі області Польщі. Найбільшу популярність одержали норми маґдебурзького права, послані в Бреслау в 1261 році (64 статті) і в Герліц в 1304 році (140 статей). У XIV в. систематизоване маґдебурзьке-бреслауське право було видано в п'ятьох книгах, що містять близько п'ятисот статей. Перша книга була присвячена міським суддям, порядку їх введення в посаду, їхньої компетенції, правам і обов'язкам. Друга книга охоплювала питання судочинства, третя відносилася до різних позовів, четверта була присвячена сімейному і спадкоємному праву, п'ята (незавершена) - різним рішенням, що не розглядалися в інших книгах. ¹ У рамках міського права поступово виділяється ще більш універсальна система - торгове право, або «право купців», яке з самого початку набуло національного характеру. Значна кількість норм торгового права містилося в статутах міського права XIII в. м. Любека, Брюгге, інших німецьких міст - учасників Ганзи. Широкий авторитет у всіх країнах Балтії отримали закони Вісбі (близько 1350 року) - порту на острові Готланд у Балтійському морі, в яких регулювалися питання морського перевезення і морської торгівлі. Значний розвиток торгове право одержало в північно-італійських землях Німецької імперії, де утворилися міські комуни, об'єднані в так звану Ломбардську лігу (Верона, Венеція, Бергамо, Мілан, Парма, Болонья та ін.) Тут вперше була проведена систематизація торговельних порядків («Книга звичаїв» Мілана 1216 року), здійснювався запис рішень торгових судів різних видів (морських, ярмаркових і т.п.).² До особливостей любекського права слід віднести наступне - хартії, подаровані містам імператорами Священної Римської імперії, давали їм право карбувати монету, вести торгівлю, зводити фортечні стіни, молоти зерно, ловити рибу, влаштовувати ярмарки, приймати деякі власні законодавчі акти не звертаючись до монарха, визначали межі міст.

Любекське право передбачало управління містом через магістрат, що складався з 20 осіб, що зазвичай обиралися від цехів на два роки. Виконавчу владу становили бургомістри, що призначалися у кількості до чотирьох , у тому числі обер-бургомістр. Частиною любекського права став так званий Ганзейский статут, який регулював питання морського права і торгівлі.

Міське право підривало привілеї дворянства і вело до виникнення зачатків так званого середнього класу. Приміром, якщо кріпакові вдавалося пробратися в місто і прожити там більше року, він вже не вважався кріпаком. У ті часи з'явилася приказка: «Міське повітря - повітря свободи».