Проголошення незалежності югославських республік

• Косово (Сербія) — 2 липня 1990

• Словенія — 25 червня 1991

• Хорватія — 25 червня 1991

• Македонія — 18 вересня 1991

• Боснийська Боснія и Герцеговина — жовтень 1991

• Хорватська Співдружність Герцег-Босна — 18 листопада 1991

• Республіка Сербська Крайна (Хорватія) — 19 грудня 1991

• Республіка Сербська (Боснія и Герцеговина) — 9 січня 1992

• боснийсько-хорватська Боснія и Герцеговина — 5 квітня 1992

• Чорногорія — 3 червня 2006

Основні сторони югославських конфліктів:

• Серби, на чолі з Слободаном Мілошевичем;

• Хорвати, на чолі з Франьо Туджманом;

• Боснійці, на чолі з Алія Ізетбеговичем;

• Косовські албанці, на чолі з Ібрагімом Руговою (фактично — Хашимом Тачі).

Основні результати громадянської війни в Югославії

• відокремилися 4 із 6 республік: Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Македонія;

• На територію Боснії і Герцеговини та Косово були введені миротворчі сили ООН;

• У 1992 р. Сербія і Чорногорія перетворились у Союзну республіку Югославію (СРЮ);

• з червня 2006 р. після виходу з союзу Чорногорії Югославія остаточно розпалася

Специфіка югославського конфлікту

• у вирішенні конфліктів брали участь ООН, США та їх союзники по НАТО;

• Росія відіграла помітну, але другорядну роль;

• Македонці у війні участі не брали, а отримали незалежність мирним шляхом;

• Словенці брали участь у війні протягом двох тижнів з федеральним центром

Основні позиції конфліктуючих сторін

Сербська позиція

• Війна розглядалася як оборона цілої держави, а перетворилася в боротьбу за виживання сербського народу та його об’єднання в межах однієї країни;

• Сербська більшість проживала в Сербії, північній Боснії і Східній Герцеговині, тому серби були втягнуті в усі міжетнічні конфлікти

Хорватська позиція

• Одна з умов вступу Хорватії у федерацію є визнання права на відокремлення від неї;

• Хорвати тяжіли до створення незалежної хорватської держави

Боснійська позиція

• Боснійських мусульман було мало і до 1992 р. чіткої позиції вони не займали;

• Незалежність отримали після проведення референдуму

Результати війни за незалежність Словенії ( червень 1991 р.)

• Тривала тільки десять днів і представляла собою збройний конфлікт з Югославією ( війська ЮНА) після проголошення в червні 1991 р. незалежності Словенії;

• В ході боїв війська ЮНА втратили 45 чол. вбитими, 146 поранено, 4693 військових і 252 співробітників федеральних служб взято в полон;

• З боку Словенії – 19 загиблих і 182 поранених;

• 12 загиблих іноземних громадян

Війна за незалежність Хорватії ( 1991-1995 рр.)

• Почалася в грудні 1990 р. після виходу Хорватії зі складу Югославії на фоні загострення міжнаціональних відносин на території Югославії;

• Серби, які проживали в Хорватії, проголосили створення Сербської автономної області Крайна;

• В квітні 1991 р. серби Крайни прийняли рішення про вихід зі складу Хорватії і приєднання до Республіки Сербської, що було підтверджено на проведеному референдумі;

• У зв’язку з цим 25 червня 1991 р. Хорватія і Словенія проголосили свою незалежність від Югославії

• В червні-липні 1991 р. почалися бойові дії ЮНА проти Словенії, що закінчилося невдачею;

• В серпні 1991 р. розгорнулася широкомасштабна війна проти Хорватії, але не зважаючи на військову перевагу ЮНА, вона діяла досить неефективно;

• В грудні 1991 р., під час війни була проголошена Республіка Сербська Крайна;

• У 1991 р. Рада Безпеки ООН розглянула можливість посилки миротворчого контингенту до Югославії. Про це прохало і федеральне керівництво Югославії, сподіваючись за допомогою миротворців попередити подальше розорення сербських, вбивство сербського населення на території Хорватії

• У січні 1992 р. сторони домовилися про припинення вогню і бойових дій;

• В березні 1992 р. введені миротворці ООН. З одного боку Хорватія відстояла свою незалежність, з іншого боку вона втратила території, заселені сербами;

• Протягом трьох років Хорватія зміцнювала свої збройні сили, провела ряд збройних акцій проти Сербської Крайни;

• Македонія здобула незалежність, уникнувши воєнної конфронтації на основі референдуму, проведеного навесні 1992 р. Після здобуття незалежності Словенією, Хорватією і Македонією парламент Боснії і Герцеговини взяв курс на отримання незалежності;

• У 1992 р. навесні миротворчі сили увійшли до Югославії, але епіцентр етногромадянських конфліктів перемістився на територію Боснії і Герцеговини