3.7.4 Збирання урожаю

Збирання пшениці повинно розпочинатися лише після закінчення надходження пластичних речовин у зерно і формування максимального урожаю. В тістоподібну стиглість у ньому накопичується 80-90% сухої речовини, на початку воскової стиглості – 91-98%. В середині воскової стиглості при вологості зерна 35-36%, а соломи 45-50% надходження пластичних речовин у зерно припиняється і зернівка відокремлюється від материнського організму. У цей час маса 1000 зерен і врожай зерна досягають найбільших розмірів. Після настання повної стиглості зерна врожай на протязі 10 днів майже не змінюється, після чого він починає помітно знижуватись.

Тому озиму пшеницю необхідно збирати протягом 10 днів після настання повної стиглості зерна. Наші дані показують, що затримка з обмолотом пшениці на 15 днів призводить до недобору врожаю 4-5 ц/га, а 20 днів – 5-6ц/га. За кожну добу втрачається в середньому 0,3 ц/га зерна. [54].

Затримка із збиранням більше, ніж 10 днів, призводить також до погіршення якості зерна та збільшує ризик зниження схожості насіння. Найбільший вміст білка і клейковини в зерні буває при збиранні пшениці в кінці воскової стиглості. Скошування її раніше цієї фази, особливо до середини воскової стиглості, зменшує вміст клейковини на 2,5-2,7%. Затримка з обмолотом валків або перестій пшениці на пні 5-10, а тим більше 15-20 днів, призводить до значного зниження всіх основних показників якості зерна, особливо вмісту клейковини, товарного вигляду, сили борошна і хлібопекарських властивостей.

Більш раннє збирання вимагає додаткових енергетичних затрат для досушування зерна і також призводить до недобору урожаю.

На нашу думку озиму пшеницю краще збирати прямим комбайнуванням в перші дні повної стиглості і коли вологість зерна знизиться до 16-18%. Одночасно з обмолотом солому слід подрібнювати і вивозити з поля, або розсіювати по полю, якщо вона не буде використовуватися на корм худобі або на інші цілі.

Обмолот слід проводити добре відрегульваними комбайнами. Використовують різні комбайни: "Лан", "Славутич", СК-5 А "Нива", СК-6 "Колос", Дон-1500, Домінатор, Джон Дір, Фіатагрі або інші. [55].

3.8 Агробіологічний контроль за посівами

В онтогенезі пшениця проходить 12 етапів органогенезу і такі фенологічні фази: проростання насіння, сходи, кущення, трубкування(стеблування), колосіння, цвітіння, формування і налив зернівки, молочна, воскова, повна стиглість. Проростання насіння, фаза сходів та частково кущення відбуваються восени, під час 1 та 2 етапів органогенезу, останні фенофази і етапи органогенезу - весною та влітку наступного року. Тривалість вегетації восени - 40-50 днів, весною і літом - 90-110 днів.

Агробіологічний контроль за посівами проводиться на протязі вегетації з метою одержання оперативної інформації про стан росту, розвитку посівів, характер формування урожаю, під впливом агроекологічних факторів.

Таблиця 3.6

Агробіологічний контроль за посівами озимої пшениці

№ п-п	Строк проведення, етапи органогенезу, фази розвитку	Оперативна інформація
		Агротехнічна	Біологічна	Фіто, ентомологічна
1	2	3	4	5
1	Оцінка стану зяби 2 д. 8.	Запас вологи, рівність поля	-	-
2	Стан посівного матеріалу	-	схожість, чистота, М1000 насіння	Наявність грибних захворювань, та шкідників (проволочнику і ін.)
3	Стан поля перед сівбою	Запас вологи, температура ґрунту	-	Кількість та переважна засміченість бур’янами. Кількість нематод на 1 м.
4	Сівба	Глибина посіву, густота стояння	-	-
5	Стан поля до сходів	Вологість поверхневого слою	-	Фаза розвитку бур’янів
6	Сходи	Структура поверхневого слою ґрунту	Полева схожість	Фаза розвитку бур’янів
7	Кущіння		Густота посіву	Кореневі гнилі
8	ВВВ	Вологість ґрунту	Зимостійкість	-
9	Вихід в трубку	Вологість ґрунту	-	Кількість та переважна засміченість бур’янами.
10	Колосіння та цвітіння	-	-	Стійкість до септеріозу
11	Молочна та воскова стиглість	-	Густота посіву	Стійкість до бурою іржі та борошнистої роси
12	Повна стиглість	-	Вологість зерна, стійкість до вилягання	-