Примітки
1)
Уживаннє латинської мови давало ще й
иньшу вигоду західнїм книжникам — се
була готова мова, котрої треба було
тільки вчити ся, наші ж письменники
оперували словянською — котру треба
ще було виробляти. При тім се була мова
анї вповнї своя, анї вповнї чужа; тому
з під латинської мови на заходї, а потім
і в західнїй Словянщинї виплинула
народня лїтературна мова, а у нас ще
довго потім — до Котляревського і по
нїм — люде вагали ся між словянщиною й
рущиною.
2)
Цїкаво одначе, що ще в XIII-XIV в. (кінчаючи
часами Ягайло) в Польщі звертали ся до
услуг руських будівничих і малярів в
будові церков (див. факти у Войцеховского
Kościół katedralny w Krakowie, 1900, і розвідку Map.
Грушевської Причинки до історії руської
штуки в давній Польщі, Записки Наук.
Тов. ім. Шевч. LI). Виходить, що властиво
лише з XV віком Польща бере рішучо гору
над Русию в культурнім житю.
3)
Див. т. II c. 483-5, т. III c. 429-31.