Михайло грушевський історія україни-руси

ТОМ ІI. XI-XIII ВІК

Вступне слово

I. Ярослав

II. Розклад Руської держави в XI-XII в.

III. Упадок Київа

IV. Перегляд поодиноких земель: Київщина (в додатку — Турово-Пинська земля)

V. Чернигівщина й Переяславщина

VI. Волинь і Побуже

VII. Галичина і Угорська Русь

VIII. Степи

Примітки, реєстр київських князїв, ґенеальоґічні таблицї, мапи

Грушевський М. С. Історія України-Руси. Т. 2. — Львів, 1905. — 634 с. (2-е вид.) У другому томі аналізується міжнародне становище, політичний та економічний розвиток Київської держави, окремих її земель — Київської, Турово-Пінської, Чернігівської, Переяславської, Волині, Побужжя, Галичини, Угорської Русі, а також Степу в XI-XIII ст.

[Репринтне видання: Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П.С.Сохань (голова) та ін. — К.: Наук. думка, 1992. — . — (Пам’ятки іст. думки України). — ISBN 5-12-002468-8. Т. 2. — 1992. — 640 с. — ISBN 5-12-002470-X (в опр.).]

ТОМ II

Сей другий том Історії України-Руси складаєть ся з двох частин. Перша (глави I-III) подає історію розкладу й упадку Київської держави, аж до повного ослаблення державного житя в Київщинї в серединї XIII в. Друга частина містить спеціальні огляди українських земель за XI-XIII віки, їх місцевої історії й житя (глави IV-VI), та історію чорноморських степів, що стоїть в ріжних, досить тїсних звязках з історією України (гл. VIII). Історія Галицько-Волинської держави XIII-XIV в., що була полїтичною й культурною спадкоємницею Київської й протягнула самостійне державне житє українсько-руських земель ще на столїтє по упадку Київа, та огляд житя східньої України за столїтє, від середини XIII до середини XIV в., входять до третього тому, так само і загальні огляди суспільно-полїтичного устрою та культурного житя й побуту українських земель з часів самостійного державного житя.

В порівнянню з першим виданнєм, що вийшло з кінцем 1899 р., друге виданнє сього тому має деякі відміни і з формального боку, і що до свого змісту. Для більшої одноцїльности перенїс я до сього тому огляди західнїх українських земель, що в першім виданню містили ся в томі третїм; окрім того, як взагалї в сїм другім виданню, перенесені під текст всї поменьші нотки,. в першім виданню подані по текстї. Окрім загальної ревізії текста, розширено його введеннєм подробиць, характеристичних для сучасних відносин і житя. Для перегляду додано при кінцї реєстр київських князїв. Додано новійшу лїтературу й згадано важнїйші результати її. Їх вправдї не богато — історія Київської держави мало студіюєть ся останнїми часами; те що я від себе міг нового принести до сеї книги, теж переважно належить до другорядних детайлїв.

Прошу вважати на друкарські похибки, виказані при кінцї книги.

У Львові, март 1905 р.

Розділ I. Ярослав.

Вступне слово

Вступні уваги про процес розкладу давньої руської держави

Смерть Володимира й питаннє про спадщину; джерела для сих подїй; кандидатура Бориса; смерть його й иньших Володимировичів; виступленнє Ярослава; похід на Київ; війна з Болеславом; другий похід Ярослава; кінець Сьвятополка; історична і поетична традиція сих війн.

Війни Ярослава з Брячиславом і Мстиславом; Листвинська битва; подїл Володимирової спадщини. Приверненнє західнїх земель і участь Руси в польських справах. Північні війни. Печенїги. Смерть Мстислава.

Внутрішня дїяльність Ярослава; волости його синів; укріпленнє і залюдненнє полудневого погранича. Заграничні зносини — з Нїмеччиною, з Скандинавією, з Франциєю й Угорщиною, з Візантиєю; останнїй похід на Царгород.

Законодатна дїяльність Ярослава, культурні заходи: монастирі, осьвіта і церковні справи; будівництво; монета. Смерть Ярослава; подїл його спадщини.