- •1. Суть і компоненти національної економіки.
- •6. Національна економіка в системі економічних знань та її зв'язок з іншими науками.
- •7. Стан, джерела і завдання вивчення економіки суверенної україни.
- •10. Екологічна ситуація в україні
- •11. Економічне становище населення і мотивація праці в україні у складі колишнього срср
- •13. Людський потенціал україни та його складові
- •14. Демографічна ситуація
- •16. Грошові доходи населення, їхня структура і динаміка в україні.
- •17. Концепція людського розвитку та її реалізація в україні.
- •18. Капітал і його роль у розвитку економіки україни
- •19. Природні ресурси україни, його значення у розвитку національної економіки
- •20. Структурна перебудова економіки україни та її основні напрями.
- •21. Перехідна економіка
- •25. Найважливіші завдання побудови соціальної ринкової економіки україни. Конституція україни
- •29. Підприємство, його функції та роль у здійсненні інституційних перетворень в україні.
- •30. Найважливіші етапи розвитку підприємництва в україні
- •31. Антимонопольна політика та розвиток конкуренції в україні.
- •32. Природні моноплії, їхнє функціонування в економіці україни.
- •35. Безробіття
- •36. Становлення ринку праці в україні.
- •37. Соціальна політика
- •39. Пенсійна реформа
- •40. Чинники і політика становлення середнього класу в україні
- •41. «Тіньова економіка», її основні компоненти.
- •42. Основні напрями детінізації економіки в україні.
- •43. Фінансова система україни та основні засади фінансової політики
- •46. Розвиток фінансового ринку в україні
- •48. Грошово-кредитна система україни. Основні етапи становлення грошової системи україни.
- •50. Розвиток банківської системи 1991-1997
- •53. Місце і роль промисловості у системі національної економіки україни
- •54. Розвиток електроенергетичної галузі України за роки незалежності.
- •55. Розвиток вугільної промисловості України за роки незалежності.
- •56. Розвиток нафтогазової промисловості
- •57. Розвиток металургійної галузі
- •58. Формування і реалізація державної промислової політики
- •59. Інвестиційний потенціал україни. Основні напрями інвестиційної політики в україні.
- •61 . Транспортна система України
- •62. Залізничний транспорт в Україні
- •67. Трубопровідний транспорт України.
- •68. Будівельний комплекс Укр.,його розвиток в роки незалежності.
- •69. Формування сучасної системи звязку і телекомунікацій в Укр.
- •70. Місце і роль с/г у системі національної економіки україни.
- •71. Аграрна політика
- •72. Формування і функціонування аграрного ринку в україні.
61 . Транспортна система України
Транспортна система України є важливою складовою виробничої інфаструктури.Від ефективності роботи транспортної системи залежить результативність функціонування та розвиток національної економіки України.Вона створює систему взаємозвязків.Транспортна система є загально потрібним користуванням ,як промислово залізничним так трубоповідним транспортом.
У роботі транспортної системи України є певні проблеми,що виникають в процесі старіння основних виробничих фондів,з низьким рівнем використання сучасних енергозаощаджуючих транспортних засобів і енергозберігаючі технології перевезення.До іншх проблем:це скорочення попиту на вантажні та пасажирські перевезення, зростання цін на ресурси,низька якість наданих послуг,відсутність конкуренції також незначні обсяги іноземних та вітчизнняних інвестицій,повільне вирішення питань уніфікації транспортного законодавства.Один з найважливішех напрямів є розвиток національної мережі міжнародних транспортних коридорів:де проходять найзручніші та найкоротші шляхи між Європою та Азією актуальни м цей напрям транспортної політики набув у звязку з розширенням Євросоюзу до кордонів України.
62. Залізничний транспорт в Україні
Залізничний транспорт є важливою складжовою транспортної системи України.Цей вид транспорту зявився недавно але швидко став популярним серед населення.Також є високо провізною можливістю залізничної транспортної системи,порівняно з низькою оплатою та надійним перевезенням та можливістю надання послуг пасажирам незважаючи на природно-кліматичні умови.
Управління залізницями та іншими піприємствами залізничного траспорту ,що належить до загальнодержавної власності здійснюється органом управління залізничним транспортом.
Важливим напрямом залізничного транспорту стало підвищення швидкості руху поїздів,що зменшить витрати часу на поїздки,зєднає столицю України з великими обласними,промисловим центрами і дасть можливість досягти до євроейської мережі швидкісного сполучення.»Концепцію Державної програми реформування заліничного транспорту»згідно з цим нормативним актом стане розмежування господарських функцій і державного управління;і утворення єдиного субєкта бази Укрзалізниці,залізниць та інших підприємств організацій,розмежування в системі природних монопольних і конкурентних секторів і розвитку конкуренції доступності інфраструктури залізниць для користувачів.Також удосконалення системи тарифів на послуги залізничного транспорту й збереження залізниць обєктів соціальної сфери а так же забезпечення належного та обєктивного надання інформації на зниження показників діяльності транспорту вплинула економічна криза 90-рр20ст.та відсутність достатніх обсягів інвестицій.Якісні зрушенняв роботі залізничного транспорту України починають вбачатися після 2000р.перспективи реформування залізничного транспорту повязані з корпоратизаією Укрзалізниці.
67. Трубопровідний транспорт України.
Трубопровідний транспорт України забезпечує перекачку нафти та нафтопродуктів, газу та аміаку як для потреб національної економіки, так і для транзиту в країни Європи. В Україні трубопровідний транспорт виник у 20-ті рр. ст. у Прикарпатті, де побудовано газопровід Дашава-Стрий-Дрогобич, який було продовжено спочатку до Львова (1929 р.),а потім до Києва (1948 р.) і до Москви, Прибалтики, Мінська (1951 р.). Трубопровідний транспорт представлений системою магістральних і промислових трубопроводів. Магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів. Магістральні трубопроводи України перебувають у державній власності та на належать Національній акціонерній компанії «Нафтогаз Україна» (утворена у 1998 р., власником 100% акцій є держава), не підлягають приватизації. Проти НАК «Нафтогаз Україна» не може бути порушено справу про банкрутство. Промислові трубопроводи (приєднані мережі) - всі інші немагістральні трубопроводи в межах виробництв, а також нафтобазові, внутрішньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газопровідні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, розподільчі трубопроводи водопостачання, меліоративні системи тощо. Відносини в галузі трубопровідного транспорту регулюються Законом України "Про транспорт", Законом України «Про трубопровідний транспорт», постановами Кабінету Міністрів України, Національної комісії регулювання електроенергетики, наказами Міністерства промислової політики, міжнародними угодами та ін. нормативними актами. Метою законодавства про трубопровідний транспорт є регулювання відносин на всіх етапах створення та функціонування трубопровідного транспорту, встановлення гарантій безпеки життя та здоров'я населення, забезпечення охорони навколишнього природного середовища і національного багатства України від можливого негативного впливу під час експлуатації об'єктів цього виду транспорту. Трубопровідний транспорт України має відносно стабільні показники роботи, оскільки обсяги перекачки скоротились незначно. Найбільші обсяги транспортування вантажів українськими трубопроводами припадають на газ і у 2008 р. становили 143,2 млн.т. Для порівняння цей показник у 1990 р. становив 182 млн.т., у 2000- 150 млн.т..Найбільше скорочення перекачки відбулось по нафті і нафтопродуктах. Якщо у 1990 р. трубопроводами України транспортувалося 114 млн.т. нафти і нафтопродуктів, то у 2008 р.- вже 41 млн.т. Таким чином, в загальних обсягах транспортних перевезень трубопровідний транспорт України займає одну з провідних позицій, що забезпечує існування розгалуженої системи трубопроводів. У перспективі необхідно врегулювати питання транзитних перевезень та модернізації існуючої системи трубопроводів з метою підвищення ефективності діяльності.