Мельник П.В. / Ірпінь: Академія ДПС України, 2001 «Правознавство»

Тема 1. Правознавство

1.1. Держава

Головним об’єктом юридичної науки (правознавства) є вивчення держави і права, – це два найважливіші суспільні інститути, що закономірно виникли внаслідок тривалого історичного розвитку цивілізації. Для кожної нації чи народності виникнення власної держави і свого права – свідчення і доказ переходу від первісного ладу до більш високого ступеня суспільного розвитку.

Можна сказати, що держава і право – своєрідний результат природного відбору людством кращих форм організації суспільного життя.

Цінність держави і права як соціального блага, що приносить відчутну користь як суспільству, так і кожному його членові, виявляється у здатності організовувати та упорядковувати малі й великі людські колективи, суспільство в цілому. Держава і право виступають засобами регулювання суспільних відносин, виключають із суспільного життя безладдя і свавілля, сприяють матеріальному і духовному вдосконаленню суспільства. За допомогою державно-правових інститутів здійснюється захист суспільством кожної особи від зловживань, гарантується життя та основні права людини.

Попри всі позитивні якості, не слід ідеалізувати державу і право, вони зародилися у процесі розшарування на класи заможних і незаможних. Це засоби, за допомогою яких заможні задовольняли, по-перше, свої класові інтереси і, по-друге, загальносуспільні інтереси, необхідні для існування суспільства в цілому. Тобто держава і право мають двояку природу. Але на початкових етапах розвитку вони були, насамперед, засобами підтримування устрою суспільства, цілком вигідного для економічно сильніших верств, а загальносоціальна функція їх була незначною. У цілому держава і право виступають знаряддям поліпшеного панування тих верств, які стоять при владі. Причому ці верстви прагнуть видати свої класові інтереси за інтереси всього суспільства.

§ 1. Загальні передумови виникнення держави

Держава виникає і розвивається в конкретних умовах життя людей і у зв’язку з певним ступенем розвитку суспільства.

Безпосередня причина виникнення держави та права – розподіл суспільства на класи з протилежними інтересами. Це дуже тривалий і складний процес.

У теорії держави і права розглядають такі передумови виникнення держави:

а) три великі розподіли праці;

б) поява надлишкового продукту, патріархальної сім’ї, приватної власності та майнової нерівності;

в) утворення класів як великих груп людей з протилежними інтересами та виникнення міжкласових конфліктів;

г) неспроможність суспільної влади первісного ладу врегулювати класові суперечності й конфлікти.

Розкриваючи ці передумови, треба наголосити, що економіка первісного ладу прогресувала з подальшим удосконаленням знарядь праці. Щодо розподілу праці, то потрібно мати на увазі виділення скотарства, відокремлення ремесел від землеробства і появу купців, зайнятих лише обміном.

За нових економічних умов одна сім’я мала змогу не тільки забезпечити себе засобами існування, але й мати надлишковий продукт, який зосереджувався в руках старійшин, військових начальників. Важливу роль відігравали також майнова міжродова, а потім і внутрішньородова нерівність, з’являється приватна власність, класи – групи людей, які займають протилежне місце у суспільному виробництві.

У цих нових умовах родоплемінна організація існувати не могла. Потрібний був орган, здатний зберегти та забезпечити функціонування суспільства як цілісного організму. Новому органу потрібна була міцна влада з певними установами, особливим загоном людей, які б займалися тільки управлінням і володіли можливістю здійснювати організаційний примус. Таким органом і стала держава.

Формування держави пройшло через ряд етапів, яким притаманне поєднання рис родоплемінної та державної організації суспільства.

Закономірності виникнення держави в різних народів мали свою специфіку, зумовлену історичними умовами. Розрізняють три основні форми виникнення держави: афінську, римську й давньогерманську. В Афінах виникнення держави проходило у класичній формі з внутрішніх протиріч. У Стародавньому Римі цей процес був прискорений боротьбою плебеїв (зайшлого населення) проти патриціїв (римської родової знаті), а в давніх германців – завоюванням чужих територій, для панування над якими родова організація була непридатна. У Київській Русі одразу склалася своєрідна ранньофеодальна держава.