2. Юридична відповідальність за земельні правопорушення як особливий вид правовідносин охоронюваного типу: суб’єктно-об’єктний склад, підстави виникнення, зміни і припинення

Земельне правопорушення - це суспільно шкідлива винна дія чи бездіяльність, що суперечить нормам земельного права. Земельні правопорушення являють собою негативні соціальні явища, оскільки зазіхають на земельний лад і правопорядок, покликаний забезпечити раціональне використання й охорону земель[2] і захист осіб, що використовують земельні ділянки[3]. Причинами правопорушень в галузі земельного права нерідко є недоліки правового регулювання земельних відносин, відсутність належного обліку кількості і якості земель, безконтрольність стану використання земельного фонду, недостатня поінформованість населення в земельному законодавстві тощо.

Суб'єктами земельних порушень можуть бути як окремі громадяни і посадові особи, так і працівники підприємств, установ, організацій. Правопорушниками можуть бути і державні органи, що незаконно розпоряджаються земельним фондом чи допускають інші порушення діючих норм земельного права. Суб'єкти земельних правопорушень – фізичні і юридичні особи – не обов'язково є землекористувачами чи суб'єктами земельних відносин. Земельних правопорушень можуть припуститися, наприклад, проектні організації, що розробляють проекти землеустрою, будівництва підприємств, забудови населених пунктів тощо.

Об'єктами земельних правопорушень є порушення права державної, колективної і приватної власності на землю, порядок землекористування й охорони земель, що склався, права й інтереси окремих громадян, підприємств, установ та організацій. Таким чином, узагальненим об’єктом земельних правопорушень є земельний устрій, встановлений діючим законодавством.

Юридична відповідальність може настати лише за наявності певного юридичного факту - факту вчинення правопорушення, що є єдиною підставою юридичної відповідальності.

3. Фактична, нормативна та процесуальна підстави юридичної відповідальності за земельним законодавством: поняття та загальна характеристика

Підстави настання юридичної відповідальності — це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність належною.

Такими підставами є:

• Факт учинення небезпечного діяння (правопорушення) — фактична підстава. Тобто наявність здійснення суспільно шкідливої або суспільно небезпечної поведінки.

• Наявність норми права, яка забороняє таку поведінку та встановлює відповідні санкції — нормативна підстава.

• Відсутність підстав звільнення від юридичної відповідальності — в законах можуть міститися вказівки про обставини, що виключають неправомірність діяння і, отже, відповідальність (наприклад, крайня необхідність, необхідна оборона або перебування у стані неосудності);.

• Наявність правозастосовного акта — рішення компетентного органу, яким покладається юридична відповідальність, визначаються вид та міра державного впливу — процесуальна підстава^[4].

4. Види та форми юридичної відповідальності за земельним законодаством

Традиційно виділяють такі основні види юридичної відповідальності (вони перераховані, зокрема, у ст. 92 Конституції України): кримінальну, адміністративну, дисциплінарну, цивільну. Останнім часом все більшого поширення набуває підхід, за якого виділяються ще й такі види відповідальності, як фінансова, еколого-правова у вузькому розумінні (обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення діяльності або припинення права користуванням природним ресурсом), земельно-правова (відшкодування втрат сільськогосподарського/лісогосподарського виробництва, припинення прав на землю470). Із прийняттям ПСУ з'явилися підстави об'єднати перераховані "новітні" види відповідальності під назвою господарсько-правової відповідальності. Разом із тим, повного поглинання не відбулося: поза межами господарсько-правової відповідальності залишилася відповідальність тих суб'єктів, що не можуть вважатися суб'єктами господарювання.

Практичне значення поділу юридичної відповідальності на види обумовлено положенням ст. 61 Конституції України, за якою за одне правопорушення не можна двічі притягати до юридичної відповідальності одного виду. З цього випливає, що за одне правопорушення в принципі можна притягати до відповідальності різних видів. Між тим, особа не може бути притягнута і до майнової відповідальності різних видів (цивільної та матеріальної) за одне й те саме правопорушення - адже якщо вона відшкодовує заподіяну шкоду в рамках якогось із видів майнової відповідальності, для застосування інших вже немає підстав. Крім того, варто пам'ятати, що адміністративна відповідальність настає за правопорушення, які не тягнуть кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 9 КУпАП), таким чином, застосування кримінальної та адміністративної відповідальності за одне діяння також неможливе.

Окрім видів, виділяють і форми юридичної відповідальності: (1) позитивну (перспективну) - обов'язок дотримуватися правових норм, вчиняти дії, що відповідають "об'єктивним вимогам даної ситуації і об'єктивно обумовленим ідеалам часу", та (2) негативну (ретроспективну) - відповідальність за вчинене правопорушення. У спеціальній літературі виділення позитивної відповідальності піддається обґрунтованій критиці. Вказується, що відповідальність у цьому випадку розглядається у загальному, неюридичному розумінні, межі поняття розмиваються, що є невиправданим як з наукової, так тим більше з практичної точки зору, викликає термінологічну плутанину.