13. Адмістративна відповідальність за земельні правопорушення: стан та проблеми вдосконалення

По-перше, звертає на себе увагу проблема "розпорошеності" норм, що визначають види протиправної поведінки у сфері земельних відносин та юридичну відповідальність за неї. Це зумовлено тим, що земельні правопорушення належать до так званих складних правопорушень: вони передбачені як у ст. 211 Земельного кодексу України, так і в Особливій частині Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України тощо.

Однак, зважаючи на те, що ст. 211 ЗКУ не розкриває складу земельного правопорушення, обґрунтованим є твердження, що "дана норма ніякого регулятивного та охоронного значення не має – нікого не можна притягнути до відповідальності на підставі ч. 1 ст. 211 ЗКУ. Не розкривається зміст даних видів земельних правопорушень і в ККУ та КУпАП, тому без звернення до інших нормативно-правових актів визначити об'єктивний бік окремих складів правопорушень у галузі земельного законодавства неможливо. Ідеться закони "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 р., "Про охорону земель" від 19.06.2003 р. тощо. Однак з погляду юридичної техніки з метою уникнення надмірного "блукання" по законодавству доцільніше було б розкривати зміст статті в тому ж нормативно-правовому акті, в якому встановлено юридичну відповідальність.

По-друге, виникла ситуація, за якої різні нормативні акти по-різному формулюють однакові протиправні дії, що ускладнює застосування юридичної відповідальності. У зв'язку із цим науковці пропонують два шляхи вирішення цього питання: або узгодити існуючі переліки порушень земельного законодавства в обох законодавчих актах, або зібрати всі норми, що стосуються формулювання складів земельних проступків, в одному законодавчому акті.

Крім того, має місце подвійне встановлення в КУпАП адміністративної відповідальності за одне земельне правопорушення та визначення різних санкцій за його вчинення. Так, адміністративна відповідальність за знищення або пошкодження захисних насаджень (п. "з" ст. 211 ЗКУ) передбачена одразу у двох статтях: ст. 53 та ст. 65-1 КУпАП, а встановлені в них санкції різні.

Отже, тоді як за одне земельне правопорушення передбачено адміністративну відповідальність у двох статтях КУпАП, за деякі правопорушення відповідальність взагалі не передбачена. Так, п. 4 ст. 211 ЗКУ встановлено такий склад земельного правопорушення у сфері управління в галузі використаним, відтворення та охорони земельних ресурсів, як порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок. Однак у чинному законодавств України відсутня норма, яка передбачала б покарання за цей вид земельного правопорушення. Внаслідок порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок у заявника виникає право на оскарження в судовому порядку відмови у наданні земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду, а посадова особа у зв'язку з відсутністю адміністративної відповідальності за таке діяння нестиме в кращому разі лише дисциплінарну відповідальність.

Проблематичним є здійснення правової оцінки дій суб'єкта і при ухиленні від державної реєстрації прав на земельну ділянку та подання недостовірної інформації, оскільки чинним адміністративним та кримінальним законодавством не передбачено відповідальності за таке правопорушення, яке визначене в п. "ї" ст. 211 ЗКУ. Таким чином, механізм реалізації цієї норми ЗКУ відсутній.

Усунути дефекти

Враховуючи зазначене, вважаємо за доцільне внести такі зміни до чинних нормативно-правових актів із метою підвищення рівня їхньої юридичної техніки.

З погляду юридичної техніки доцільно розкривати склад земельного правопорушення, який передбачено в КУпАП або ККУ, в першу чергу його об'єктивну сторону, в диспозиції статті цих кодексів. В іншому разі неминуче "блукання" по різних законодавчих актах.

Зважаючи на те, що ст. 211 ЗКУ не розкриває складу земельного правопорушення при кваліфікації останнього, посилання на зазначену норму не обов'язкове, а відтак, зазначену норму доцільно викласти у такій редакції: "Юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України у сфері земельних відносин, несуть відповідальність згідно із законом. Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері земельних відносин, до відповідальності, передбаченої законами України, не звільняє їх від обов'язку відшкодувати шкоду, заподіяну в результаті порушення цього законодавства ". Необхідно усунути неузгодженості при встановленні різних санкцій за вчинення однакових правопорушень та передбачити в чинному законодавстві України відповідальність за деякі земельні правопорушення, які є відносно новими для нашого правового поля, а саме: укладення угод із порушенням земельного законодавства; ухилення від державної реєстрації прав на земельну ділянку; порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок, набуття і реалізації прав на землю; порушення встановленого режиму використання земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти культурної спадщини; самовільне зайняття земельної ділянки в місцевостях, що радіоактивно забруднені, зокрема самовільне поселення в ній, тощо.

Приведення інституту юридичної відповідальності за земельні правопорушення в єдину, цілісну, внутрішньо й зовні несуперечливу систему дозволить усунути існуючі протиріччя та заповнити прогалини правового регулювання, а отже, підвищити його ефективність.