- •Залік юридична відповідальність
- •Поняття, ознаки та місце юридичної відповідальності за земельним законодавством
- •Юридична відповідальність за земельні правопорушення як особливий вид правовідносин охоронюваного типу: суб’єктно-об’єктний склад, підстави виникнення, зміни і припинення
- •Фактична, нормативна та процесуальна підстави юридичної відповідальності за земельним законодавством: поняття та загальна характеристика
- •Види та форми юридичної відповідальності за земельним законодаством
- •Соціально-правова характеристика інституту юридичної відповідальності за земельні правопорушення
- •Принципи та функції юридичної відповідальності за земельним законодавством
- •Земельне правопорушення як особливий вид галузевих правопорушень: поняття, ознаки
- •Земельні проступки як підстава адміністативної відповідальності: поняття та ознаки
- •Адмістративна відповідальність за земельні правопорушення: стан та проблеми вдосконалення
- •Земельны злочини як підстава кримінальної відповідальності
- •Проблеми криміналізації та декриміналізації правопорушень у сфері використання та охорони земель.
- •Проблеми розмежування злочинів та проступків
- •Поняття та складові інститути майнової відповідальності за порушення норм земельного законодавства
- •Земельне правопорушення як підстава майнової відповідальності
- •Матеріальна відповідальність працівника за шкоду заподіяну земельним правопорушенням
- •Особливості відшкодування шкоди, зумовленої забрудненням та засміченням земельних ресурсів
- •Стаття 52. Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель
- •Стаття 53. Порушення правил використання земель
- •Стаття 53-4. Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель
- •Особливості відшкодування шкоди, заподіяної власникам землі та землекористувачам
- •3. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
- •Поняття та особливості земельно-правової відповідальності за порушення норм земельного законодавства
- •Проблеми реалізації муніципально-правової відповідальності за правопорушення в сфері використання та охорони земель (нашла лишь понятие. Дальше вообще не гребу)
- •Господарсько-правова відповідальність за порушення норм земельного законодавства
- •Земельне правопорушення як підстава дисциплінарної відповідальності
- •Припинення прав на земельну ділянку як санкція за порушення норм земельного законодаства: підстави та проблеми застосування
- •Органи місцевого самоврядування як суб’єкт земельного правопорушення: особливості деліктоздатності
-
Адмістративна відповідальність за земельні правопорушення: стан та проблеми вдосконалення
По-перше, звертає на себе увагу проблема "розпорошеності" норм, що визначають види протиправної поведінки у сфері земельних відносин та юридичну відповідальність за неї. Це зумовлено тим, що земельні правопорушення належать до так званих складних правопорушень: вони передбачені як у ст. 211 Земельного кодексу України, так і в Особливій частині Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України тощо.
Однак, зважаючи на те, що ст. 211 ЗКУ не розкриває складу земельного правопорушення, обґрунтованим є твердження, що "дана норма ніякого регулятивного та охоронного значення не має – нікого не можна притягнути до відповідальності на підставі ч. 1 ст. 211 ЗКУ. Не розкривається зміст даних видів земельних правопорушень і в ККУ та КУпАП, тому без звернення до інших нормативно-правових актів визначити об'єктивний бік окремих складів правопорушень у галузі земельного законодавства неможливо. Ідеться закони "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 р., "Про охорону земель" від 19.06.2003 р. тощо. Однак з погляду юридичної техніки з метою уникнення надмірного "блукання" по законодавству доцільніше було б розкривати зміст статті в тому ж нормативно-правовому акті, в якому встановлено юридичну відповідальність.
По-друге, виникла ситуація, за якої різні нормативні акти по-різному формулюють однакові протиправні дії, що ускладнює застосування юридичної відповідальності. У зв'язку із цим науковці пропонують два шляхи вирішення цього питання: або узгодити існуючі переліки порушень земельного законодавства в обох законодавчих актах, або зібрати всі норми, що стосуються формулювання складів земельних проступків, в одному законодавчому акті.
Крім того, має місце подвійне встановлення в КУпАП адміністративної відповідальності за одне земельне правопорушення та визначення різних санкцій за його вчинення. Так, адміністративна відповідальність за знищення або пошкодження захисних насаджень (п. "з" ст. 211 ЗКУ) передбачена одразу у двох статтях: ст. 53 та ст. 65-1 КУпАП, а встановлені в них санкції різні.
Отже, тоді як за одне земельне правопорушення передбачено адміністративну відповідальність у двох статтях КУпАП, за деякі правопорушення відповідальність взагалі не передбачена. Так, п. 4 ст. 211 ЗКУ встановлено такий склад земельного правопорушення у сфері управління в галузі використаним, відтворення та охорони земельних ресурсів, як порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок. Однак у чинному законодавств України відсутня норма, яка передбачала б покарання за цей вид земельного правопорушення. Внаслідок порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок у заявника виникає право на оскарження в судовому порядку відмови у наданні земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду, а посадова особа у зв'язку з відсутністю адміністративної відповідальності за таке діяння нестиме в кращому разі лише дисциплінарну відповідальність.
Проблематичним є здійснення правової оцінки дій суб'єкта і при ухиленні від державної реєстрації прав на земельну ділянку та подання недостовірної інформації, оскільки чинним адміністративним та кримінальним законодавством не передбачено відповідальності за таке правопорушення, яке визначене в п. "ї" ст. 211 ЗКУ. Таким чином, механізм реалізації цієї норми ЗКУ відсутній.
Усунути дефекти
Враховуючи зазначене, вважаємо за доцільне внести такі зміни до чинних нормативно-правових актів із метою підвищення рівня їхньої юридичної техніки.
З погляду юридичної техніки доцільно розкривати склад земельного правопорушення, який передбачено в КУпАП або ККУ, в першу чергу його об'єктивну сторону, в диспозиції статті цих кодексів. В іншому разі неминуче "блукання" по різних законодавчих актах.
Зважаючи на те, що ст. 211 ЗКУ не розкриває складу земельного правопорушення при кваліфікації останнього, посилання на зазначену норму не обов'язкове, а відтак, зазначену норму доцільно викласти у такій редакції: "Юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України у сфері земельних відносин, несуть відповідальність згідно із законом. Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері земельних відносин, до відповідальності, передбаченої законами України, не звільняє їх від обов'язку відшкодувати шкоду, заподіяну в результаті порушення цього законодавства ". Необхідно усунути неузгодженості при встановленні різних санкцій за вчинення однакових правопорушень та передбачити в чинному законодавстві України відповідальність за деякі земельні правопорушення, які є відносно новими для нашого правового поля, а саме: укладення угод із порушенням земельного законодавства; ухилення від державної реєстрації прав на земельну ділянку; порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок, набуття і реалізації прав на землю; порушення встановленого режиму використання земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти культурної спадщини; самовільне зайняття земельної ділянки в місцевостях, що радіоактивно забруднені, зокрема самовільне поселення в ній, тощо.
Приведення інституту юридичної відповідальності за земельні правопорушення в єдину, цілісну, внутрішньо й зовні несуперечливу систему дозволить усунути існуючі протиріччя та заповнити прогалини правового регулювання, а отже, підвищити його ефективність.