Опанас Лобисевич

Опанас Лобисевич (1732—1805), уродженець Чернігівщини, вихідець із козацької старшинської родини, випускник Київської академії та Петербурзького університету, перекладач при Петербурзькій академії наук та в канцелярії останнього гетьмана Лівобережної України Ки­рила Розумовського, разом з яким подорожував країнами Європи, літе­ратор, відомий своїми російськими перекладами з латини, зокрема з Ціцерона, що їх він друкував у часописах “Трудолюбивая пчела” Сума­рокова та “Всякая всячина”, — переробив українською мовою, найімовірніше, в бурле­скно-травестійному стилі Верґілієві еклоги з “Буколік” (на думку М. Петрова, у 1760-х — 1770-х роках) і згодом надіслав їх архієпи­скопу Георгію Кониському (“посылаю при сем Виргилиевых Пастухов, мною в малороссийский кобеняк переодетых”, — писав він авторові дра­ми “Воскресеніє мертвих” у листі від 30 вересня 1794 p.). Цей твір Лобисевича, що постав, імовірно, на два десятиліття раніше від “Енеїди” Котляревського, вважається втраченим.

Сюжет Верґілія

Основними джерелами міфів, з яких черпав сюжети Верґілій, вочевидь були перш за все «Іліада» й «Одіссея» Гомера, а також давньогрецький кіклічний епос, зокрема троянський цикл, що примикав до «Іліади» й «Одіссеї». Верґілій наслідував Гомера, він запозичує масу окремих слів, виразів і навіть цілих епізодів, відрізняючись від його простоти величезною психологічною складністю та нервозністю. Першу половину «Енеїди» цілком можна назвати наслідуванням «Одіссеї», другу ж — «Іліади».

Художній простір «Енеїди» римоцентричний. Рим – це образ-символ з гнучкою семантикою. В ньому розпочинається й ним закінчується поступ світової історії.

Персонажі Верґілія підпорядковуються міфічним уявленням про фатальну визначеність подій, про цілковиту підпорядкованість героя його долі, яку визначають античні боги.

Еней  –  син царя Анхіса й богині Венери, найпобожніший з троянців. Очолює групу вцілілих земляків, будує кораблі й вирушає шукати щастя в іншій країні. Де саме, він не знає і довідується лише про певні ознаки від дельфійського оракула: кн.3, вірші 94-98. Додає відомостей Енеїв віщий сон (кн.6, вірші 156-171), гарпія Келайна (кн.6, вірші 247-257), а потім зустріч Енея з тінню батька Анхіса в країні вічного блаженства (кн.6, вірші 776-890).

На перешкоди Енеєві стоїть Юнона, яка добре пам’ятає провіщення про загибель її улюбленого міста Карфагена, котрому судилося загинути від рук майбутніх громадян Риму. Коли вже троянці висадилися біля впадіння Тібру в море, Юнона викликала з пекла фурій і посіяла чвари між латинянами й рутульцями (кн.7, вірші 287-371).

У війні, яка розпочалася, переміг Еней. Він одружився на царівні латинян Лавінії й на її честь збудував місто Лавіній. За чотири роки він узятий на небо; правити почав син Енея від першого шлюбу Юл (Асканій)  –  родоначальник Юліїв.

Сюжет Котляревського

Сюжетна канва зберігається Котляревським. Вибрано низку ключових подій і ситуацій, які обростають колоритними деталями, подробицями.

Частина 1: Еней з троянцями тікає з розгромленого міста. Розгром не зображено. Юнона ублагала Еола влаштувати бурю на морі. Нептун за хабар виганяє вітри. Венера відвідує Зевса, одержує обіцянку щодо Енея. Перебування Енея в Картагені в Дідони. Втеча.

Частина 2: Буря. Троянці зупиняються в царя Ацеста в Сіцилії. помер від горілки батько Анхіз. Поминки. Дарес і Ентелл б’ються навкулачки. За намовою Ірисі (Іриди), посланої Юноною, троянки попалили човни. Енеєві привидівся Анхіз, наказав вирушати. Еней залишив Сіцилію. Нептун допомагає.

Частина 3: Троянці зупинилися в Кумах (Південна Італія). Еней знаходить кумську сивіллу. Мандрівка до пекла.

Частина 4: Платить сивіллі, пливе далі. Заклятий острів Цірцеї. Прибули до Латинської землі. Налагодили взаємини. Фурія Тезифона влаштувала конфлікт. приготування до війни. Всі країни Італії  –  проти Енея.

Частина 5: Енеєві привидівся Тібр. Поїздка до аркадії. Евандр направив Палланта на війну. Венера дістає зброю. Дарує її Енеєві. Турн іде на війну. Оточив троянців, запалив кораблі. Подвиг Низа й Евріяла. Бій.

Частина 6: Сварка на Олімпі. Зевс забороняє втручатися. Приплив з підкріпленням Еней. Бій. Турна рятує Зевс. Мир латинян з енеєм. Похорон загиблих. Останній бій закінчується двобоєм Турна з енеєм і перемогою троянців.