58

Розділ ііі емпіричне дослідження особливостей психічного розвитку дітей молодшого шкільного віку в різних соціальних умовах

3.1. Цілі, задачі та організація емпіричного дослідження

Головним завданням емпіричного дослідження було виявити особливості зв’язку сім’ї з психічним розвитком дітей молодшого шкільного віку.

Мета дослідження – дослідити емпіричним шляхом наявність взаємозв’язку між різними соціальними умовами та психічним розвитком дітей молодшого шкільного віку.

Концептуальні гіпотезі:

Діти молодшого шкільного віку з неповних сімей більш тривожні, рівень інтелекту нижче ніж у дітей з повних сімей.

Діти молодшого шкільного віку з повних сімей менш тривожні, рівень інтелекту вище ніж у дітей з неповних сімей.

Підготовка до емпіричного дослідження проходила в декілька етапів.

На першому етапі проводилося вивчення актуальності та перспективності дослідження даної теми, аналіз стану розробки проблеми у вітчизняній та зарубіжній психологічній літературі.

На другому етапі було здійснено обґрунтування предмету дослідження, підбір методичного інструментарію, відповідного меті, та визначення вибірки досліджуваних.

На третьому етапі було проведено емпіричне дослідження, збір та аналіз первинних емпіричних даних.

На четвертому етапі було виконання статистичного аналізу та узагальнення емпіричних даних, зроблені висновки щодо підтвердження висунутих гіпотез.

Проаналізувавши процедуру та організацію емпіричного дослідження, обґрунтувавши завдання та емпіричні гіпотези, доцільно перейти до обговорення отриманих результатів та їх інтерпретації, які наведені у наступних главах.

3.2 Аналіз результатів емпіричного дослідження

Вивчення загальних даних, що стосуються дітей з повних і неповних сімей, дозволило встановити ряд відмінностей між групами піддослідних. Так, з'ясувалося, що майже однакова кількість повних сімей з 1 дитиною (45%) і 2 дітьми (40%), число багатодітних сімей, де 3 дітей, становить 15%. Зовсім інша ситуація спостерігається в неповних сім'ях, де переважають сім'ї з 2 дітьми (50%). Сімей з 1 дитиною - 25%, багатодітних також 25%, причому 2 матері з 4 дітьми. У неповних сім'ях у батьків - 45% вища освіта і 45% середню спеціальну, а в повних сім'ях переважає вищу освіту (60%).

В обох групах сімей переважає вік батьків - від 30 до 40 років.

Результати дослідження сімейних відносин по кінетичного малюнку сім'ї (КМС).

Порівнюючи малюнки дітей з повних і неповних сімей, можна зробити наступні висновки:

1) у неповних сім'ях діти відчувають почуття знедоленості себе в сім'ї на 25% вище, ніж їх однолітки в повних сім'ях;

2) у 22% малюнків відсутній мати, тим самим дитина з неповної сім'ї висловлює своє амбівалентне ставлення до неї, в той час як у повних сім'ях мати присутня у всіх малюнках;

3) різне ставлення до братів і сестер, і мала значимість бабусь і дідусів, особливо в повних сім'ях;

4) діти з неповних сімей в 20% висловлюють свою потребу в батьківській любові, увазі;

5) у повних сім'ях у дітей більше ентузіазму (30%), ніж у їхніх однолітків з неповних сімей (10%);

6) потреба в спілкуванні виражена у 15% дітей з повних сімей, в неповних - вона взагалі відсутня;

7) порушення внутрішньосімейних контактів спостерігається у 25% дітей з неповних сімей, трохи нижче цей показник у повних сім'ях - 10%;

8) у неповних сім'ях більше виражена замкнутість, імпульсивність, агресія, ніж у повних сім'ях в середньому на 10-15%;

9) в 20% малюнків діти з повних сімей ідентифікують себе з мамою в залежності від статі, в неповних сім'ях цей показник нижчий - 10%;

10) в групі дітей з повних сімей переважає висока самооцінка (25%), а у дітей з неповних сімей - низька самооцінка (35%).

Дані за відмінностей в двох групах представлені в табл.3.1

Таблиця 3.1. Процентні співвідношення найбільш поширених елементів кінетичного малюнка сім'ї в групах піддослідних

Елемент у малюнку	Діти з повних сімей	Діти з неповних сімей	Інтерпретація
1. Відсутність дитини	10%	35%	Почуття покинутості в сім'ї
2. Відсутність родичів:			Амбівалентне, конфліктне ставлення до цієї людини або його мала значимість для дитини
матері	―	22%
батька	15%	80%
сестри	29%	67%
брата	67%	50%
бабусі	100%	80%
дідусі	100%	80%
3. Присутність батька	85%	20%	Для неповних сімей: недолік батьківської уваги, сприйняття своєї сім'ї неповною

Продовження табл. 3.1

Елемент у малюнку	Діти з повних сімей	Діти з неповних сімей	Інтерпретація
4. Присутність тварин	10%	5%	Брак спілкування, потреба в емоційному теплі
Елемент у малюнку	Діти з повних сімей	Діти з неповних сімей	Інтерпретація
5. Ґудзики, сережки, пряжки	15%	10%	Залежність
6. Лінія основи (земля)	15%	10%	Незахищеність
7. Дерева (гілки вгору)	30%	10%	Життєва енергія, ентузіазм
8. Назва малюнка	15%	―	Екстраверсія, потреба в спілкуванні
9. Члени родини знаходяться в різних кімнатах або відокремлені лініями	10%	25%	Серйозні порушення внутрішньосімейних контактів
10. Відсутність ніг	10%	20%	Боязкість, замкненість
11. Очі без зіниць	5%	20%	Імпульсивність
12. Відсутність особи	10%	10%	Порушення в сфері спілкування (висока імпульсивність)
13. Гострі нігті, роги	10%	30%	Агресія
14. Всі члени сім'ї або дитина і родич намальовані однаково	20%	10%	Дитина ідентифікує себе з батьками, згуртованість, належність до сім'ї
15. Штрихування	15%	30%	Тривожність
16. Розташування малюнка: - вгорі - внизу	25% 20%	10% 35%	Висока самооцінка Низька самооцінка

Продовження табл. 3.1

Елемент у малюнку	Діти з повних сімей	Діти з неповних сімей	Інтерпретація
17. Малюнок зменшений	10%	15%	Низька самооцінка,депресія
18. Стирання	5%	10%	Емоційна напруженість
19. Схематичне зображення	10%	5%	Відсутність емоційної прихильності в родині

Результати дослідження за методикою Рене Жиля

Досліджуючи міжособистісні стосунки дітей з повних і неповних сімей, ми встановили: 1-7 шкали - конкретно-особистісне ставлення дитини до оточення, 8-12 шкали - характеризують самої дитини.

Ставлення до певної особи виражається кількістю виборів даної особи, виходячи з максимального числа завдань (наприклад, в 1 шкалою - 21 завдання, а в 9 - 4 завдання), спрямованих на виявлення відповідного ставлення.

У відношенні дитини до оточуючих в повних сім'ях домінують ставлення до матері (61,9%), до батьківського подружжя (51%), а потім до батька (41%); в неповних сім'ях - ставлення до матері (55,7%), до батьківського подружжя (35%), а потім до батька (29,8%).

В обох групах дітей менш виражено ставлення до бабусі і дідуся: у повних сім'ях - 25%, у неповних - 24,3%.

У характеристиці самої дитини в повних сім'ях переважає цікавість (83%), в неповних - соціальна адекватність поведінки (70,5%). Найменш виражений в обох групах закритість.

В цілому, в неповних сім'ях показники по одинадцяти шкалами нижче в порівнянні з показниками дітей з повних сімей, але показник за шкалою закритості, відгородженості в неповних сім'ях вище на 9%.

Дані наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Процентне співвідношення результатів дослідження за методикою Рене Жиля у дітей з повних і неповних сімей.

№ шкал	Назва шкал	Діти з повних сімей	Діти з неповних сімей
1	Відношення до матері	61,9%	55,7%
2	Відношення до батька	41,0%	29,8%
3	Відношення до матері та батька, як до батьківського подружжя	51,0%	29,5%
4	Відношення до братів та сестер	40,5%	35,0%
5	Відношення до бабусь та дідусів	25,0%	24,3%
6	Відношення до товариша	33,3%	29,5%
7	Ставлення до вчителя	31,0%	28,3%
8	Допитливість	83,0%	65,0%
9	Домінантність	57,5%	40,0%
10	Товариськість	75,0%	65,0%
11	Закритість	15,0%	24,1%
12	Соціальна адекватність поведінки	73,0%	70,5%

Для порівняння середніх вибіркових величин, що належать до двох совокупностей даних, і для вирішення питання про те, чи відрізняються середні значення статистично достовірно друг від друга, використовуємо t-критерій Стьюдента.

По таблиці критичних значень t-критерій Стьюдента для заданого числа ступенів свободи і ймовірностей допустимих помилок знаходимо потрібне табличне значення t.

Отримуємо: 1) по відношенню до батьківської подружжя (t = 3,63) і допитливості (t = 3,83) ми забезпечуємо точність розрахунків, рівних 99,9% і вище, або помилку, меншу ніж 0,01%;

2) по відношенню до батька (t = 2,74) - точність розрахунків становить 99%, або помилка, менша 0,1%;

3) по домінантності (t = 2) і закритості (t = 2,16) - точність розрахунків дорівнює 95% і допускаємо помилку, що не перевищує 5%.

По відношенню до матері (t = 1,59), братам і сестрам (t = 1,43) і товариськості (t = 1,48) є тенденція.

Отримані дані представлені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3. Результати дослідження міжособистісних відносин у дітей з повних і неповних сімей за методикою Рене Жиля.

№ Шкал	Назва шкал	Діти з повних сімей	Діти з неповних сімей	t – критерій Стьюдента
1	Відношення до матері	13,0±0,52	11,7±0,64	1,59
2	Відношення до батька	8,2±0,38	6,0±0,73	2,74
3	Відношення до матері та батька, як до батьківського подружжя	5,1±0,3	3,0±0,56	3,36
4	Відношення до братів та сестер	8,1±0,19	7,0±0,74	1,43
5	Відношення до бабусь та дідусів	3,8±0,45	3,7±0,56	0,14
6	Відношення до товариша	6,7±0,54	5,9±0,54	0,99
7	Ставлення до вчителя	4,7±0,18	4,3±0,47	0,80
8	Допитливість	8,3±0,27	6,5±0,38	3,83
9	Домінантність	2,3±0,18	1,8±0,17	2,0
10	Товариськість	3,0±0,15	2,6±0,22	1,48
11	Закритість	2,4±0,34	3,9±0,58	2,16*
12	Соціальна адекватність поведінки	7,3±0,43	7,1±0,44	0,4

Ставлення до матері у дітей з повних сімей вище на 6%, ніж у їхніх однолітків з неповних сімей. Відмінні так само показники у відношенні до батька - різниця становить 11%.

Особливо велика різниця між групами дітей у ставленні до матері і батькові як батьківського подружжя - в повних сім'ях (51%) і в неповних сім'ях (30%). Деякі відмінності спостерігаються у дітей з повних і неповних сімей у ставленні до батьківського подружжя - 41% і 35% відповідно. Однакове ставлення до бабусь і дідусів в обох групах дітей - 25% і 24%.

Виявлено відмінності в ознаках, що характеризують самої дитини: допитливість, домінантність, товариськість (Діаграма 1).

Діаграма 1. Рівні соціальних характеристик дітей з повних і неповних сімей.

Найбільші відмінності спостерігаються в групах дітей між ознаками допитливості (83% і 65%) і домінантності (57,5% і 40%) на користь дітей з повних сімей. На 10% діти з повних сімей більш товариські, ніж їхні однокласники з неповних сімей.

Встановлено відмінності в показниках ознаки ставлення до матері в залежності від кількості дітей у родині (рис. 1)

Рис.1. Динаміка ознаки ставлення до матері

У повних сім'ях середній показник відношення до матері зменшується залежно від кількості дітей у родині - з 13,7 до 11,3. У неповних сім'ях спостерігаються зміни цього показника: у сім'ях, де одна дитина ставлення до матері вище (14,2), ніж у повних сім'ях з однією дитиною (13,7). У неповних сім'ях з 2 дітьми ставлення до мами різко знижується до 10,4; потім значення матері збільшується в сім'ї, де 3-є дітей (13). Але в багатодітних сім'ях з 4 дітьми показник відношення до матері знову знижується до 10. Зменшення даного показника пояснюється тим, що крім відносини з матір'ю розвиваються і відносини з братами і сестрами, збільшується число контактів з оточуючими.

В обох групах дітей ставлення до бабусі різне. Використовуючи отримані дані в результаті опитування і методики Рене Жиля, можна стверджувати, що в неповних сім'ях бабуся живе з онуками в 50%, а в повних цей показник нижчий (35%), відповідно в 65% бабуся живе окремо. У зв'язку з цим виявлені відмінності за ознакою ставлення до бабусі в залежності від того, проживає вона разом з дітьми або ж окремо (Діаграма 2).

Діаграма 2. Ставлення до бабусі дітей з повних і неповних сімей.

У неповних сім'ях, де бабуся живе з онуками, ставлення до неї вище (5,2), ніж у повних сім'ях (4,7) - в неповних сім'ях більш тісне спілкування з бабусею. У випадку, якщо бабуся живе окремо в обох групах сімей спостерігається зниження показників: у повних сім'ях до 3,2; в неповних до 2,1.

Результати досліджень батьків за методикою PARI

Аналіз даних методики вивчення сімейних відносин встановив, що в батьківському вихованні домінують такі ознаки:

1) у повних сім'ях - рівняння відносин між батьками і дитиною (89,8%) та розвиток активності дитини (85,5%);

2) у неповних сім'ях - надавторітет батьків (87,8%) і рівняння відносини (87,5%).

Найменш вираженими ознаками стали:

1) у повних сім'ях - придушення сексуальності (61,8%) і ухилення від конфлікту (60,3%);

2) у неповних сім'ях - сімейні конфлікти (64,8%) і ухилення від конфлікту (61,8%).

У неповних сім'ях спостерігається велика обережність сім'ї, виключення в ній сімейних впливів (81,5%) у порівнянні з повними сім'ями (73,8%).

У неповних сім'ях агресивність дітей пригнічується частіше (74,5%), ніж у повних сім'ях (67,8%).

В обох групах сімей батьки виявляють майже в однаковій мірі придушення сексуальності і прагнення прискорити розвиток дитини, однак у неповних сім'ях ці показники на 6-8% вище.

У неповних сім'ях батьки більше спонукають дітей до словесних проявів, вербалізації (85,8%), ніж у повних сім'ях (81%).

В обох групах сімей рівняння відносин переважає над надмірним втручанням у світ дитини, однак, у порівнянні з повними сім'ями (77,5%), втручання у світ дитини у неповних сім'ях вище (85%). Дані наведені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4. Процентне співвідношення результатів дослідження батьківсько-дитячих відносин за методикою PARI

№	Назва ознаки	Батьки з повних сімей	Батьки з неповних сімей
1	Вербалізація	81,0%	85,8%
2	Надмірна турбота	73,0%	72,3%
3	Залежність від сім'ї	68,8%	70,8%
4	Придушення волі	73,5%	75,5%
5	Відчуття самопожертви	73,5%	80,8%
6	Побоювання образити	76,0%	78,5%
7	Сімейні конфлікти	66,3%	64,8%
8	Дратівливість	73,8%	72,3%
9	Зайва строгість	63,5%	65,5%
10	Виняток позасімейних впливів	73,8%	81,5%
11	Надавторитет батьків	80,5%	87,8%

Продовження табл. 3.4

№	Назва ознаки	Батьки з повних сімей	Батьки з неповних сімей
12	Придушення агресивності	67,8%	74,5%
13	Незадоволеність роллю господині	62,8%	67,3%
14	Партнерські відносини	72,3%	73,5%
15	Розвиток активності дитини	85,5%	86,8%
16	Ухилення від конфлікту	60,3%	61,8%
17	Байдужість чоловіка	68,5%	71,0%
18	Придушення сексуальності	61,8%	70,0%
19	Домінування матері	71,5%	69,3%
20	Надмірне втручання у світ дитини	77,5%	85,0%
21	Зрівняння відносин	89,8%	87,5%
22	Прагнення прискорити розвиток дитини	62,8%	68,5%
23	Несамостійність матері	79,3%	77,8%

Примітка: t ≥ 2,0 (р <0,05, Р = 95%)

У методику включені ознаки відносин, що забезпечують виховання дітей (Діаграма 3).

Діаграма 3. Педагогічні прояви батьків.

У неповних сім'ях показники відносин, що забезпечують виховання дітей на 7,25% вище, ніж у повних сім'ях.

Наступним етапом нашого дослідження було вивчення особливостей трьох основних стилів сімейного виховання: авторитетний (оптимальний емоційний контакт), поблажливий (зайва концентрація на дитину) і авторитарний (зайва емоційна дистанція з дитиною).

I. Оптимальний емоційний контакт (складається з 4 ознак, їх номери по опитувального листа 1, 14, 15, 21).

II. Надмірна емоційна дистанція з дитиною (складається з 3 ознак, їхні номери - 8, 9, 16).

III. Надмірна концентрація на дитині (описується 8 ознак, їхні номери - 2, 4, 6, 10, 12, 18, ​​20, 22).

Результати дослідження наведені у діаграмі 4.

Діаграма 4. Розподіл основних стилів виховання

В обох групах сімей батьки віддають перевагу авторитетному стилю виховання (82,2% і 83,4%), меншою мірою використовується авторитарний стиль (65,9% і 66,5%). найбільшу різницю між групами спостерігається в застосуванні поблажливого стилю виховання дітей: в повних сім'ях - 70,8%, в неповних - 75,7%.

Виявлено відмінності в показниках ознаки надмірного втручання у світ дитини в залежності від освіти батьків. Дані наведено в рис. 2.

Рис.2. Рівень втручання у світ дитини в залежності від освіти батьків

В обох групах сімей, де батьки мають середню або середня спеціальна освіта, показники надмірного втручання в світ дитини вище (83 - 100%), ніж у батьків, які мають вищу освіту (73,75 - 80%).

Виявлено відмінності в показниках ознаки рівня відносин між батьками і дитиною в залежності від віку батьків. Дані представлені в рис. 3.

Рис. 3. Порівняння відносин у сім'ї в залежності від віку батьків

В обох групах сімей показники змінюються в залежності від віку батьків. У повних сім'ях вищий рівень рівняння відносин з дітьми спостерігається у батьків у віці до 45 років (20), в неповних сім'ях - у батьків до 30 років (19).

У меншій мірі зрівнюють відносини між собою і дитиною батьки: у повних сім'ях - старше 45 років (17) і в неповних - також старше 45 років, але показник дещо нижчий (15). В цілому, в повних сім'ях спостерігається підвищення показників у батьків до 30 - 45 років, потім різке зниження у батьків старше 45 років. У неповних сім'ях показник постійно змінюється: то підвищується, то знижується на 1-2,5 бали.

Встановлено відмінності в показниках надмірної турботи в залежності від кількості дітей в сім'ї. Дані представлені в рис. 4.

Рис. 4. Рівень надмірної турботи батьків з повних і неповних сімей

У повних сім'ях спостерігається стабільне підвищення надмірної турботи зі збільшенням кількості дітей у родині (13,1 - 15,7). У неповних сім'ях - постійна зміна цієї ознаки: більш високі показники в сім'ях з 2 дітьми (15,3), більш низькі - в сім'ях, де виховується 3 дітей (12).

Порівняємо результати дослідження на рис. 4 із рис. 1 (кореляція між ставленням дитини до матері і кількістю дітей в сім'ї), отриманим при дослідженні дітей за методикою Рене Жиля. Ми бачимо, що між цими малюнками існує назад пропорційний зв'язок, як у повних, так і неповних сім'ях: якщо показник ставлення до матері збільшується, то обов'язково зменшується показник надмірної турботи у матері, і навпаки.

Результати за методикою «Намалюй людину»

Досліджуючи рівень інтелекту дітей молодшого шкільного вішку з повних та неповних сімей,за допомогою проективної методики «Намалюй людину» ми провели обробку результатів за шкалою Векслера, яка поєднує в загальній шкалі дві окремі : змістовну та формальну. Зробивши підрахунок за балами,ми встновили оцінку за рівнем інтелекту.

Нами було з'ясовано, що серед дітей молодшого шкільного віку переважає середній рівень інтелекту.

Для порівняння середніх вибіркових величин і для вирішення питання про те, чи відрізняються середні значення статистично достовірно друг від друга, використовуємо t-критерій Стьюдента. Бачимо це на табл.3.5.

Таблиця 3.5. Показники за шкалами методики «Намалюй людину»

Назва шкали	Сер. значення (вибірка 1)	Сер. значення (вибірка 2)	р, рівень значущості розбіжностей	Показник t-емп Стьюдента
Змістовна	2,7	2,51	p≤0.05 = 2 p≤0.01 = 2,66	t емп = 0,8(0,05)
Формальна	2,7	2,63	p≤0.05 = 2 p≤0.01 = 2,66	t емп = 0,5(0,05)
Загальна	2,87	2,6	p≤0.05 = 2 p≤0.01 = 2,66	t емп = 1,8 (0,05)

Рівень значущості розбіжностей між вибіркою 1 та вибіркою 2 за шкалою Змістовна p ≤ 0.05 та p ≤ 0.01, t емп = 0,8, що не знаходиться в зоні значущості і не має значимих відмінностей.

Рівень значущості розбіжностей між вибіркою 1 та вибіркою 2 за шкалою Формальна p ≤ 0.05 та p ≤ 0.01, t емп = 0,5, що не знаходиться в зоні значущості і не має значимих відмінностей.

Рівень значущості розбіжностей між вибіркою 1 та вибіркою 2 за шкалою Загальна p ≤ 0.05 та p ≤ 0.01, t емп = 1,8, що не знаходиться в зоні значущості і не має значимих відмінностей (рис.5)

Рис.5. Результати дослідження рівня інтелекту за t-критерієм Стьюдента

Отже, за результатами нашого дослідження, на вивчення рівня інтелекту дітей молодшого шкільного віку, які були поділені на 2 вибірки: діти з повних сімей та діти з неповних сімей. За допомогою математичної методики «t-критерію Стьюдента» ми провели статистичну обробку даних і виявили, що між 2-ма вибірками не було виявлено жодних значимих відмінностей.

Висновки до третього розділу

Обробка результатів та проведене статистичне порівняння за допомогою математичної методики «t-критерію Стьюдента», яка дала нам змогу частково підтвердити нашу гіпотезу. Головною метою нашого дослідження було визначити особливості психічного розвитку дітей молодшого шкільного віку та визначити зв’язок з соціальними умовами, а саме зростанням дітей в повних та неповних сім’ях. Ми з’ясували, що діти з повних сімей більш відкриті спілкуванню, мають вищу самооцінку, впевненіші. Однак, нами не було доведено того факту що рівень інтелекту дітей з повних сімей вище, ніж у дітей з неповних сімей. Але зауважимо, що повноцінний психічний розвиток дітей може бути лише в стабільних умовах їх зростання та виховання,адже родина грає найважливішу роль у становленні дитини та її подальшому розвитку. Діти з повних сімей мають пріоритети над своїми однолітками з неповних сімей, ними краще засвоюється інформація, вони допитливіші, впевненіші.