- •Основні питання для підготовки до вступних випробувань
- •Предмет і методи політичної економії.
- •Основні течії сучасної економічної думки.
- •Функції політекономії та їх характеристика.
- •Виробництво та його роль в житті суспільства. Фактори виробництва.
- •Продуктивні сили та виробничі відносини.
- •Економічні категорії. Економічні закони та характер їх дії.
- •Власність у системі виробничих відносин. Типи, види й форми власності.
- •Відносини власності в Україні.
- •Роздержавлення та приватизація власності в Україні.
- •Натуральне та товарне виробництво, їх сутність.
- •Товарне виробництво: умови його виникнення, основні риси.
- •Товар. Двоїстий характер праці, втіленої в товар.
- •Величина вартості товару. Вартість і продуктивність праці.
- •Походження і сутність грошей. Функції грошей.
- •Грошовий обіг і грошова система.
- •Ринок як форма організації суспільного виробництва. Поняття ринку.
- •Суб’єкти і об’єкти ринку. Функції ринку.
- •Інфраструктура ринкової економіки та основні її елементи.
- •Закон грошового обігу.
- •Інфляція. Види інфляції. Стагнація і дефляція.
- •Закон вартості та його сутність.
- •Закон попиту і пропозиції.
- •Моделі ринкової економіки.
- •Конкуренція і ринок. Методи конкуренції.
- •Конкуренція і монополія. Види монополій.
- •Форми монополій. Олігополія.
- •Антимонопольне законодавство.
- •Перетворення грошей у капітал. Загальна формула капіталу.
- •Робоча сила як товар. Вартість робочої сили.
- •Суть капіталу. Постійний і змінний капітал.
- •Норма і маса прибутку. Фактори, що впливають на норму прибутку.
- •Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Види підприємств України.
- •Підприємство, його суть та форми.
- •Суб’єкт підприємницької діяльності.
- •Поняття банкрутства підприємства. Законодавство про банкрутство.
- •Кругооборот капіталу та його стадії.
- •Основний і оборотний капітал.
- •Визначення обороту капіталу. Фактори, що впливають на швидкість обороту.
- •Витрати виробництва і собівартість.
- •Торговельний прибуток. Витрати обігу.
- •Форми торговельного підприємства.
- •Товарна біржа. Принципи біржової торгівлі.
- •Позичковий капітал і позичковий процент.. Ставка і норма процента.
- •Природа акціонерних товариств. Акціонерні товариства в Україні.
- •Акції та функції. Види акцій. Курс акцій.
- •Зміст аграрних відносин, їх місце в економічній системі.
- •Підприємство в аграрній сфері. Специфіка обороту капіталу.
- •Земельна рента: суть, причини виникнення та види.
- •Диференціальна рента, її види та форми.
- •Абсолютна і монопольна рента. Ціна землі.
- •Валовий національний продукт (внп) і методи його виміру.
- •Види відтворення. Типи економічного зростання.
- •Сутність, розподіл та перерозподіл національного доходу.
- •Заробітна плата та її форми.
- •Суспільні фонди споживання. Рівень життя населення.
- •Сутність і форми нагромадження. Джерела і фактори нагромадження.
- •Суперечності ринкової економіки. Теорії криз.
- •Економічний цикл та його фази.
- •Проблема зайнятості населення та ринок робочої сили.
- •Безробіття: сутність, причини, типи, форми і рівень безробіття.
- •Соціальні наслідки безробіття.
- •Підприємство як суб’єкт та об’єкт економічних відносин.
- •Класифікація підприємств та її практичне значення.
- •Економічний зміст поняття витрати виробництва та собівартість продукції.
- •Класифікація витрат і структура собівартості.
- •Класифікація витрат в залежності від обсягів виробництва.
- •Економічна природа прибутку підприємства. Прибуток і рентабельність.
- •Чистий прибуток підприємства.
- •Оподаткування прибутку підприємства. Ставка податків.
- •Валовий дохід — це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній фор Ставки оподаткування прибутку
- •Рентабельність як відносний показник ефективності діяльності підприємства.
Робоча сила як товар. Вартість робочої сили.
Якщо розглядати робочу силу як товар, то товаром є лише здатність людини до праці, яка відчужується від людини на строк її наймання. Можна сказати, що вартість робочої сили можна порівняти з вартістю засобів, що необхідні для нормального відтворення цієї робочої сили працівника та його родини.
Класична політична економія товаром вважає не робочу силу, а саму працю і її ціну порівнювали з мінімумом засобів існування. Вартість яку створює роб сила більша за її вартість.
Вступаючи у відносини найму, людина за гроші відчужує свій товар – робочу силу – на основі його вартості, що становить основу заробітної плати. Споживання цього товару відбувається в процесі вир-ва, тому, вартість, створюваня робітником завдяки абстрактному характеру своєї праці, зовсім не збігається з вартістю, еквівалент якої він отримує у вигляді платні. В іншому разі підприємцю немає сенсу наймати робітника. Отже, вартість, створена робочою силою, має бути більшою, ніж вартість самої робочої сили.
Місячна вартістьробочої сили, необхідної для вир-ва певних елементів, наприклад, становить 60 тис, а чистий доход – 130 тис.
Це означає, що робітник отримав за свою працю не повну вартість продукту, створену ним, а лише певну частину, величина якої в цілому достатня для відтворення працівника як такого. Це додаткова вартість.
Суть капіталу. Постійний і змінний капітал.
Капіта́л — за визначенням класичної економіки один із факторів виробництва, усе те, що використовується для виробництва, але безпосередньо не споживається в ньому (за винятком повільної амортизації). На відміну від іншого фактора виробництва, землі й природних ресурсів, капітал складається з раніше виробленого продукту.
Терміном капітал стали називати у період становлення капіталізму гроші, що їх підприємці вкладали в розвиток свого виробництва з метою отримання прибутку.
Постiйний і змiнний капiтал - поняття марксистської політекономії.
Постійний капітал — частина фізичного капіталу, яка бере участь у процесі праці своїм речовим змістом, є при цьому фактором виробництва, але не залучається до процесу збільшення вартостей, не змінює величини своєї вартості і відповідно не створює додаткової вартості, а переноситься конкретною працею на новостворений продукт у формі амортизації.
Змінний капітал — частина капіталу, авансована на придбання робочої сили, яка змінює свою вартість у процесі виробництва, тобто не тільки відтворює власний еквівалент, а й створює своєю працею завдяки синергічному ефекту додаткову вартість.
К. Маркс уперше поділив капітал на постійний (с) і змінний (V). Змінний капітал у вигляді номінальної заробітної плати належить до поточних затрат виробництва капіталіста.
Згідно марксистської теорї, більшу частину додаткової вартості за сучасних умов у розвинутих країнах привласнює переважно власник капіталу, частину вилучає держава через механізм оподаткування, а незначну частку привласнюють високооплачувані наймані працівники, які стали частковими співвласниками об'єктів власності
Західні та деякі вітчизняні економісти стверджують[Джерело?], що вартість і додаткову вартість формує не тільки робоча сила (праця як окремий фактор виробництва), а й постійний капітал. Насправді[Джерело?] єдиним джерелом вартості є праця у її різновидах. Але натепер ні змінний, ні постійний капітали, будучи відокремленими один від одного, неспроможні створювати вартість і додаткову вартість. При їх взаємодії виникає нова продуктивна сила (синергічний ефект), а головну роль у її створенні відіграє праця, оскільки саме вона надає руху засобам виробництва. Тому основну частину додаткової вартості повинні привласнювати безпосередні працівники, у тому числі зайняті управлінською працею, а власники засобів виробництва теж мають право на привласнення незначної частини додаткової вартості.