Тема №1

План:

1. Економічна теорія як наука.

Економічна теорія — наука про основні закономірності розвитку економічної системи, поведінку людини і груп людей у виробництві, розподілі та споживанні життєвих благ з метою задоволення потреб при обмежених (рідкісних) ресурсах, що породжує проблему економічного вибору і конкуренцію за їх використання. Це наука, яка вивчає економічні закони і економічні відносини.

2. Суспільне виробництво: зміст і основні економічні проблеми.

Первісну основу життя становить суспільне виробництво. Перш ніж займатися наукою, мистецтвом, політикою і любов'ю, люди повинні мати мінімум засобів до життя: дах над головою, одяг, їжу. І тому, якщо ми хочемо доторкнутися до складного клубка суспільних відносин, розкрити господарські зв'язки, соціальні процеси і визначити спрямованість, тенденції в їхньому русі, нам насамперед необхідно розглянути суспільне виробництво, як джерело всякого благополуччя. Виробництво - не єдиний фактор, що визначає багатство країн і народів. На економічний розвиток впливають природні ресурси, клімат, природна родючість землі, накопичені людьми знання і досвід, кількість народонаселення та інші фактори. Однак певного результату суспільство може досягти лише в тому випадку, якщо використовує ефект, закладений у цих факторах, у процесі виробництва.

3. Результат суспільного виробництва та його ефективність.

Результативність суспільного виробництва. Найбільш узагальнюючим показником виробничої діяльності всьо­го працездатного населення країни є сукупний суспіль­ний продукт (ССП).Сукупний суспільний продукт — сукупність матеріальних і нема­теріальних благ, створених у межах національної економіки. ССП визначається додаванням продуктів, отриманих на окремих підприємствах. Проте внаслідок суспільного поділу праці та кооперації між підприємствами виникає проміжна продукція (товари і послуги, які проходять неодноразову переробку або перепродуються кілька разів, перш ніж доходять до кінцевого споживача), що спричи­няє появу повторного рахунку. Так, залізна руда спочат­ку збагачується, відтак з неї виплавляють чавун, пізніше сталь, прокат, а наприкінці — готові вироби. Уникнути повторного рахунку можна за допомогою показника до­даної вартості. Цей показник складається з ринкової ці­ни товарів та послуг підприємства, крім вартості спожи­тих предметів праці, куплених у постачальників. Якщо ССП звільнити від повторного рахунку, отримаємо кінце­вий продукт. Він менший за ССП також на величину комплектуючих виробів, виготовлених у поточному році для виробництва іншої продукції.

Питання до теми:

1. Що таке економіка?

Економіка — соціальна наука, що вивчає суспільний процес господарювання; шукає відповіді на запитання: що, скільки, яким чином і для кого виробляти з відповідним дослідженням альтернатив у використанні обмежених ресурсів та засобів. Основними розділами економіки є мікроекономіка (досліджує процеси господарювання у таких інституціях, як підприємства, фірми тощо) тамакроекономіка (економічні процеси у суспільстві в цілому).

2. Назвіть напрямки економічної теорії

Всю сукупність течій, шкіл західної економічної думки можна умовно згрупувати в такі три основні напрями:

1. неокласична економічна теорія; 2) інституціонально-соціологічний напрям, або інституціоналізм; 3) кейнсіанство.

3. Визначте функції економічної теорії.

Мета ЕТ- вивчення законів розвтку економічних систем, діяльніст еконмічних суб`єктів, спрямовану на ефективне господарювання в умовах обмежених ресурсів, з метою задоволення своїх безмежних потреб Роль економічної теорії в суспільному житті виявляється через її функції. Найчастіше називають

• гносеологічну (пізнавальну),

• прогностичну,

• практичну,

• світоглядну або ідеологічну та

• методологічну функції.

Основна функція економічної теорії –– пізнавальна. Усебічно досліджують форми економічних явищ, їхню внутрішню сутність, розкривають взаємозв’язок між ними й таким чином пізнають закони, що регулюють господарську діяльність як на рівні окремих суб’єктів економіки, так і на рівні всього суспільства.

4. Охарактеризуйте методи економічної теорії

Локальні методи представляють собою конкретні інструменти, прийоми, засоби з допомогою яких досліджуються ті чи інші сторони і аспекти економічної системи. Серед них необхідно виділити як специфічні методи, які пов'язані з тою чи іншою методологією, так і універсальні методи, які можуть використовуватись при реалізації будь-якої методології. До останніх відносяться: аналіз і синтез, наукова абстракція, індукція і дедукція і т.д.    Метод наукової абстракції (від лат. "abstractio" - відволікання, відхилення) набуває великого значення саме в економічній теорії. Суспільне життя неможливо вивчати в лабораторних умовах. Наукова абстракція є уявне виділення найбільш суттєвих сторін досліджуваного явища і відхилення від несуттєвих сторін, властивостей, явищ. Абстрактне мислення породжує метод аналізу і синтезу.    Аналіз економічних явищ передбачає розчленування явища на окремі елементи і дослідження кожного елементу як необхідної складової частини цілого. Синтез передбачає, що явище в першу чергу вивчається як таке, яке складається з різних частин, а потім досліджується поєднання елементів в єдине ціле і робиться загальний висновок.    Метод індукції і дедукції. Індукція - це виведення економічних закономірностей і принципів із фактів реального життя на основі сходження від одиничного до загального. Дедукція - це шлях від загального до одиничного.