Каф ЭМА	Лабораторная работа №3	ДонГТУ
20.09.11	Карпачев Я.А.	ЭМС-10-1

Лабораторна робота 3

Визначення величини опору ізоляції кабелів

1 Ціль роботи

1.1 Визначення величини опору ізоляції силового броньованого

низьковольтного кабелю за допомогою мегаомметра.

1.2 Визначення величини опору ізоляції силового броньованого

високовольтного кабелю за допомогою кенотронної установки.

У результаті виконаної роботи студент повинний:

знати - методи виміру опору ізоляції кабелів; призначення і конструкції

гнучких і броньованих кабелів: електротехнічні матеріали, застосовувані для

виготовлення кабелів; фактори, що впливають на надійність і довговічність

їхньої роботи, заходи щодо техніки безпеки при іспиті кабельних виробів

напругою;

уміти - випробувати кабель за допомогою мегаомметра чи кенотронної

установки і правильно оцінити якість ізоляції.

2 Пояснення до роботи

Величина іспитової напруги ізоляції кабелів залежить від їхньої

номінальної напруги.

Кабелі, номінальна напруга яких нижче 1000 В, випробуються за

допомогою мегаомметра.

Кабелі, номінальна напруга яких вище 1000 В, випробують за допомогою

високовольтних установок, наприклад, кенотронної установки.

Перед іспитом кабелю в діючих енергосистемах він відключається як від

джерела живлення, так і від споживача (навантаження) з дотриманням правил

техніки безпеки, після чого жили кабелю розводяться. У лабораторних умовах

кабелі вже підготовлені до іспитів.

22

Для іспиту низьковольтного кабелю в лабораторній роботі

використовується електронний мегаомметр типу Ф4101. Прилад вмонтований у

лабораторний стенд.

Схема приладу Ф4101 містить наступні основні функціональні блоки:

імпульсний стабілізатор напруги; перетворювач напруги; вимірювальний

підсилювач постійного струму.

Принцип дії мегаомметра заснований на методі безпосереднього виміру

постійного струму, що знаходиться у зворотній залежності від величини

вимірюваного опору, при визначеному значенні напруги. Вимірювальні

постійні напруги на розімкнутих затискачах приладу складають 100 В; 500 В;

1000 В. Шкала мегаомметра проградуїрована безпосередньо в одиницях опору

(МОм).

Межі виміру величини опору і робоча частина шкали в залежності від

положення перемикача меж виміру і перемикача робочих напруг приведені в

таблиці 2.1.

Т аблиця 2.1 – межи виміру величини опору

Шкала приладу багаторазрядна, нерівномірна. Живлення приладу

здійснюється від мережі напругою 220 В частотою 50 Гц.

23

Принципові схеми підключення жил кабелю до затискачів

мегаомметра "Л" (лінія) і "3" (земля) для його іспиту приведені на рисунку 2.1;

2.2; 2.3.

Рисунок 2.1 – Схема підключення жил кабелю для випробування лінійної

Ізоляції

Рисунок 2.2– Схема підключення жил кабелю для випробування фазної

Ізоляції

Рисунок 2.3 - Схема підключення жил кабелю для визначення їхньої

Цілісності

Напруга на лабораторний стенд подається автоматичним вимикачем QF1,

після чого можна включити в роботу мегаомметр. Подача іспитової напруги з

24

приладу на кабель здійснюється тумблерами SA1; SA2 і кулачковими

перемикачами КУ1; КУ2. Перераховані елементи на спрощених схемах (рис.

2.1; рис. 2.2; рис. 2.3) не показані. Для зняття залишкового заряду,

накопиченого в ізоляції кабелю, використовується рубильник S1.

Визначення величини опору ізоляції високовольтного кабелю

виробляється на кенотронній установці, убудованої в лабораторний стенд.

Принципова схема підключення жил високовольтного кабелю до установки

приведена на рисунку 2.4.

До складу схеми входять наступні основні елементи: автоматичний

вимикач QF2. магнітний пускач КМ, автотрансформатор Т1 (регулятор

напруги), катодний трансформатор Т2, високовольтний трансформатор ТЗ,

кенотрон VD (випрямляч), блок максимального токового захисту (2), кнопки

SB1 і SB2 для включення і відключення магнітного пускача КМ, контакти КА

реле максимального токового захисту, кіовольтметр PV, сигнальні лампи HL1 і

HL2, елементи що обмежують: резистор RR, ємність С, розрядники FV1 і FV2;

мікроамперметри РА1 і РА2 (для виміру струму витоку), тумблер SA для

переключення мікроамперметрів РА1 і РА2, кнопка SB3 для підключення РА1

чи РА2 у схему, багатопозіційнний перемикач S2 для приєднання жил кабелю

до іспитової установки і зняття залишкового заряду, накопиченого в ізоляції

кабелю. Набір елементів, позначених цифрою (1), складає кенотронну

установку.

Величину іспитової напруги і час іспиту варто вибирати по таблиці 2.2, у

залежності від номінальної напруги кабелю.

Таблиця 2.2- Довідкові дані для проведення іспитів

Примітка. Номінальна напруга випробувального кабелю в лабораторній роботі

ставить 3 кВ.

е 1 - кенотронна установка;

2 - блок максимального токового захисту.

Рисунок 2.4 - Принципова схема підключення жил високовольтного

кабелю для іспиту на кенотронній установці

26