Структура грошових агрегатів в Україні

Рік	Готівка в обігу М0, млн грн	Грошова база, млн грн	Агрегат М2, млн грн	Готівка до грошової бази, %	Готівка до агрегату М2, %
1996	4 041	4 882	7 306	82,8	55,3
1997	6 132	7 058	10 775	86,8	56,9
1998	7 158	8 625	15 432	83,0	46,4
1999	9 583	11 988	21 714	79,9	44,1

Наявна структура грошової маси в Україні є основною проблемою НБУ, бо важко здійснювати контроль за грошовими агрегатами методами непрямих монетарних показників, і монетарна політика певною мірою втрачає ефективність. Значна частка готівки в обігу спричиняє також негативні наслідки для економіки в цілому, полегшує діяльність тіньового сектору, ускладнює стягнення податків, збільшує тривалість і кількість трансакцій під час розрахунків. Це негативно впливає на темпи примноження грошей (низький грошовий мультиплікатор) та спонукає завищувати кредитну ставку.

Для аналізу забезпеченості національного ринку платіжними засобами використовують групу показників монетизації економіки, виходячи з рівняння обміну ВВП = О · M. Ґрунтуючись на поділі грошової маси на агрегати М0, М1, М2, М3, можна аналізувати і чотири коефіцієнти (рівні) монетизації, які ще називаються коефіцієнтами А. Маршалла:

Коефіцієнти монетизації для України, США та Німеччини [1] наведено в табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Міжнародні зіставлення коефіцієнта монетизації (у відсотках)

Коефіцієнт монетизації	Україна			США		Німеччина
	1996 р.	1999 р.	1992 р.		1996 р.
КМ0	4,95	7,53	–		6,9
КМ1	7,74	11,08	16,5		23,6
КМ2	11,06	17,08	58,2		36,4
КМ3	11,48	17,35	70,0		–

Як бачимо з табл. 3.2, в Україні спостерігається надзвичайно низьке порівняно з іншими країнами забезпечення ВВП грошима (майже за всіма грошовими агрегатами). Але в динаміці за 1996-1999 рр. рівень монетизації економіки України помітно підвищився. Наявна грошова маса збільшилась, насамперед, за рахунок безготівкових грошей, про що свідчать коефіцієнти монетизації К_М2 і К_М3. Принагідно зауважимо, що в Китаї 1997 року рівень монетизації дорівнював навіть 120 %.

Існують певні методичні труднощі в обчисленні рівня монетизації. Так, не обліковується готівкова іноземна валюта, яка перебуває в обігу поза банками в Україні, не враховуються також тіньовий сектор економіки, бартер, дебіторська заборгованість. Тому скоригувати рівень монетизації для економіки України можна так [1]:

де М0_ІВ –– готівка в обігу в іноземній валюті; І_ТС –– індекс тіньового сектору, на значення якого збільшується номінальний ВВП. Наприклад, якщо частка тіньового сектору 65 %, то індекс становить 1,65; Б –– вартість бартерного обігу; Д3 –– сума дебіторської заборгованості.

Від значення коефіцієнта монетизації економіки залежать можливості держави позичати гроші на внутрішньому фінансовому ринку, а також виконувати програми соціальної політики. Чим нижчий коефіцієнт монетизації, тим менше в держави можливостей реалізовувати соціальні програми, виникає бюджетна криза, порушується вся система соціальних гарантій (пенсій, безкоштовного медичного обслуговування і т. ін.). Швидке зростання номінальної грошової маси в періоди інфляції призводить до девальвації національної грошової одиниці, підвищення цін, випереджувального зростання грошових агрегатів, а також до відповідного скорочення реальної грошової маси і зниження коефіцієнта монетизації. При цьому чим триваліший період високої інфляції і чим вища сама інфляція, тим нижчий коефіцієнт монетизації. Навпаки, зі зниженням темпів зростання номінальної грошової маси довіра до національної грошової одиниці і, відповідно, до ремонетизації економіки зростає. Як правило, коефіцієнт монетизації найнижчий у тих країнах з перехідною економікою, де найвищі середньорічні темпи інфляції.

Поліпшення забезпеченості економіки грошима має виявитись саме в розміщенні грошей.

Основний резерв кредитних ресурсів полягає не в емісії грошей і не в зовнішніх позиках, а в залученні в організований обіг “позабанківських” грошей (депозити банків) та перекритті каналів “відпливу” грошей.

Дефіцит грошей не припиняє інфляцію, а частково деформує її, пертворюючи в неплатежі та заборгованості, паралізує товарно-грошові відносини, пригнічує виробництво.