Глава 39 Злочини у сфері службової діяльності

ОСНОВНІ ПИТАННЯ:

1. Кримінально-правова характеристика службових злочинів.

2. Поняття службової особи.

3. Аналіз юридичних складів злочину «зловживання владою або службовим становищем»; відмінність цього злочину від пе­ревищення влади або службових повноважень.

4. Відмінність зловживання службовим становищем від заво-лодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.

5. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки перевищен­ня влади або службових повноважень.

6. Аналіз юридичних складів злочину «службове підроблення». Відмінність підроблення матеріального від інтелектуального.

7. Аналіз юридичних складів злочину «службова недбалість».

8. Аналіз юридичних складів злочину «одержання хабара».

9. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки одержан­ня хабара.

10. Кримінально-правова характеристика давання хабара. Спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідаль­ ності особи, яка дала хабар.

ЗАДАЧІ:

1. Ревізія виявила у буфеті залізничної станції недостачу 1959 грн. Завідувач буфету Ревенко пояснив, що він відпустив у кре­ дит велику кількість спиртних напоїв та дав у борг 2,5 тис. грн. своєму знайомому Коваленку для влаштування весілля його сина. Ці показання підтвердив Коваленко, який на прохання Ревенка під час ревізії повернув йому борг за рахунок грошей, подарованих гостями на весіллі сина. Суд засудив Ревенка за розтрату чужого майна за ч. 4 ст. 191 КК України.

Чи правильно кваліфіковані дії Ревенка?

2. У зв’язку із заявою Іпполітова про порушення громадсь­ кого порядку Горіним та Ліпхеном вони були доставлені в при­ міщення штабу з охорони громадського порядку. Начальник штабу Мартиненко, з’ясовуючи обставини порушення порядку,

547

двічі вдарив Горіна кулаком в обличчя, спричинивши йому под­війний перелом нижньої щелепи.

Варіант. Від удару Горін упав, ударившись скронею об ріжок стола, що спричинило його смерть.

3. Інженер Сухий працював на одному із заводів міста. Викорис­тавши підроблений диплом про закінчення вузу, він влаштувався на роботу директором заводу в іншому місті, одержавши підйомні та проїзні на дружину і двох дітей, які постійно проживали в тому місті, де Сухий одержав місце директора, і нікуди звідти не виїж­джали. Крім того, Сухий, вже як директор заводу, дав вказівку ви­платити своїй дружині Ромашевській за лікарняним листком за післяпологовий період 505 грн., хоча вона на заводі не працювала.

4. Бригадир сільськогосподарського кооперативу Дахно по­бив хлопчика за те, що той пас корову там, де лежав скошений льон. Потерпілому було заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження.

5. Лісник Войтов із рушниці вистрілив у Круглова й Кисельо-ва, які підпилювали дерево в лісі. Частина заряду дробу застря­ла в одягу Кисельова, сам він залишився неушкодженим.

6. Повертаючись з роботи додому, Ейберс був збитий таксі й від одержаних травм помер. Його дружина Доронгова почала збирати документи для призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника на чотирьох дітей, старшому з яких було сім років. Контора, в якій працював її чоловік, знаходилася в 200 км від місця її проживання. Їй довелося їздити туди чотири рази, че­рез те, що начальник контори Пак та головний інженер Гречкін видали лише довідку про заробіток потерпілого, заявивши, що більше нічого не потрібно. Вони відмовилися видати акт про нещасний випадок та засвідчити його копію печаткою, не відпо­відали на телеграми. Усі необхідні документи вони оформили лише після того, як втрутився прокурор області, викликавши для цього Доронгову, хоча могли це зробити і без неї.

Чи можна Пака й Гречкіна притягти до кримінальної відпо­відальності?

7. Проведеною ревізією в продмазі було виявлено недостачу товарів на велику суму. Причиною цього було погане ставлен- 548

ня завідувача магазину Гамалії до зберігання й обліку товарів та мішкотари: тару здавали на склад сільського споживчого то­вариства несвоєчасно; не завжди оформляли належним чином відпуск товарів; у документах неправильно проставляли їх ціну й кількість.

8. Касир комбінату комунальних підприємств Кохановська та бухгалтер розрахункового відділу Поправка вступили в зло­чинну змову і протягом двох років систематично підробляли підписи в платіжних відомостях на виплату зарплати, робили дописки і виправлення цифр, включали у відомості вигаданих осіб, розписуючись за них в одержанні грошей, тощо. Ці суми списувались по касі, їх на свою користь звертали Поправка та Кохановська. Загальна сума склала 9470 грн. Старший бухгал­тер Лужецький не викрив злочинних дій Кохановської та По­правки, оскільки не приділяв належної уваги контролю за ви­користанням коштів підприємства. З його вини в бухгалтерії порушувалися Положення про ведення обліку праці і зарплати, Положення про головних і старших бухгалтерів. Через нед­балість Лужецького було здано в утиль документи первинного бухгалтерського обліку, які мали зберігатися протягом п’яти років з часу складання.

9. Старший інспектор міського управління соціального за­хисту населення Антипович відповідала за нарахування і вип­лату допомоги багатодітним і одиноким матерям. Вона вклю­чала у відомості на виплату допомоги осіб, які виїхали з міста, матерів, які вже зареєстрували шлюб з батьком дитини, а та­кож тих, діти яких переросли вікову межу, до якої за законом мала виплачуватися допомога. Відомості надходили у відділен­ня банку касирові Іваненко. Антипович підробляла підписи не­законно включених до відомостей осіб у спеціальних бланках, які служили виправдальним документом для видачі допомо­ги. Вона передавала розписки Іваненко, котра вилучала гроші, які вони ділили між собою. Усього вони обернули на свою ко­ристь 12800 грн.

Відповідно до існуючої інструкції завідувачі та головні бух­галтери управлінь (відділів) соціального захисту населення до підписання відомостей на виплату допомоги багатодітним та одиноким матерям і надіслання їх у відділення банку повинні

549

перевіряти відповідність сум, зазначених у відомостях, сумам, нарахованим в особових рахунках. Однак Дудко і головний бух­галтер Лисянко цього не робили. Крім того, вони систематично залишали Антипович незаповнені бланки відомостей з печат­кою і своїми підписами.

Як кваліфікувати дії вказаних осіб?

10. Головний анестезіолог Голдін через недбалість під час проведення наркозу хворого підключив для його дихання ба­лон з вуглекислим газом замість балона з киснем. Це призвело до смерті хворого.

11. Контролери електрозбуту Козачок і Гурненко виявили в будинках Вершиніної, Ельстерне та Шалашник електроприла­ди, підключені не через електролічильники. Одержавши від зга­даних осіб по 100 грн., вони знищили складені акти про накла­дення штрафу.

12. Начальник міськжилуправління Зобова за винагороду й різні послуги допомагала окремим громадянам одержувати жилу площу поза чергою. Від Клиніної вона одержала 1900 грн., від Пересипкіної — три чайних сервізи, від Княжевої — 1700 грн.

13. Лісотехнік Романюк та лісник Шабалкін незаконно доз­волили Дмитренку заготовити лісоматеріали і виділили для цього клеймуванням десять дерев сосни на пні. За це Дмитрен-ко дав Романюкові 100 грн., Шабалкіну — 200 грн. та неоднора­зово у себе на квартирі пригощав їх горілкою. Дмитренко встиг зрубати лише одну сосну.

14. Товарознавець міськкоопторгу Розенберг за 950 грн. до­поміг заготівельникові райспоживспілки Хазалія укласти договір на поставку в Київ 4074 кг лаврового листа. Під час укладання договору Розенберг одержав від Хазалія 500 грн., а через місяць ще 450 грн. У цей час Розенберг уже працював виконуючим обо­в’язки заступника директора Київського міськкоопторгу.

15. Старший майстер лісоторговельної бази Орлицький відпускав окремим громадянам поза чергою лісоматеріали, що користувалися попитом у населення. Одержавши поза чергою

550

4,5 м³ пиломатеріалів, Саблін за попередньою домовленістю з Орлицьким передав йому через робітника бази Корпусенка 300 грн. Діхтяр через Корпусенка передав Орлицькому за поза­черговий відпуск 7 м³ будматеріалів 400 грн., з яких Орлицький дав Корпусенку 100 грн.

Як кваліфікувати дії цих осіб?

Варіант. Корпусенко привласнив 100 грн., одержаних від Сабліна для передачі Орлицькому.

16. Лікар Забабурін за винагороду в сумі від 50 до 100 грн. видавав лікарняні листки громадянам, які не мали на це права.

17. Проти Дунського, який працював начальником станції з боротьби з хворобами тварин, було порушено кримінальну спра­ву в зв’язку з обвинуваченням його в розкраданні коштів та зло­вживанні службовим становищем. Дізнавшись про це, той пішов до районного відділу внутрішніх справ, зайшов до кабінету слідчого Суржко і, коли вона вийшла, поклав у кишеню її паль­та 600 грн. Після цього він зайшов до кабінету оперуповнова-женого Скорича, якийсь час розмовляв з ним про свою справу, а потім підійшов до вішалки і поклав у кишеню його пальта 500 грн. Дунський намагався вийти з кабінету, але був затрима­ний Скоричем, який у присутності понятих склав акт про те, що трапилось.

18. У провадженні слідчого Жмеринського РВВС Вовченка перебувала кримінальна справа, порушена за фактом розкрадан­ ня цукру з цукрокомбінату. За підозрою у вчиненні злочину було затримано, а потім заарештовано Зінченка, у домоволодінні яко­ го Вовченко та оперуповноважений згаданого райвідділу Данил- ко вилучили 5200 кг цукру. Вовченко встановив, що Зінченко не причетний до розкрадання цукру, а вилучений у нього цукор не є речовим доказом у порушеній справі. У зв’язку з цим Зінчен- ку було змінено запобіжний захід — тримання під вартою — на підписку про невиїзд. Розуміючи, що кримінальну справу щодо Зінченка необхідно закрити за відсутністю доказів його вин­ ності, а вилучений цукор повернути власнику, Вовченко домо­ вився з Данилком про одержання хабара від Зінченка. Вони зуст­ рілись з останнім і почали вимагати у нього хабар у розмірі 1 тис. доларів США, мотивуючи це тим, що тільки після одер- 551

жання зазначеної суми Вовченко закриє кримінальну справу і вони повернуть йому вилучений цукор. Зінченко погодився. Ро­зуміючи, що дії Вовченка і Данилка є незаконними, він звер­нувся за допомогою у відділ внутрішньої безпеки УМВС Ук­раїни у Вінницькій області, працівники якого і затримали їх при одержанні хабара.

Данилко незаконно зберігав в металевому сейфі у своїй квар­тирі бойові припаси, а саме: 156 набоїв до пістолетів ПМ і АПС, 11 набоїв до пістолетів ТТ, пістолетів-кулеметів ППД, ППШ, ППС, 48 набоїв до нарізної спортивно-мисливської зброї, кара­біна «Спорт» тощо. Як видно з матеріалів справи, під час затри­мання Данилка працівники міліції повідомили про проведення в його помешканні та робочому кабінеті обшуку в зв’язку з тим, що він підозрюється у хабарництві. До початку обшуку Данил-ко заявив про наявність у нього бойових припасів і вказав місце, де вони зберігалися, про що працівникам міліції не було відомо.

19. Майстер закрійного цеху взуттєвої фабрики Савчук не­рідко сам робив розкрій шкіри. Не маючи права виписувати на­ряди на своє ім’я, він домовився з обліковцем Федаком, який приписував виконану Савчуком роботу до нарядів робітників, а ті потім передавали Савчукові одержані за це гроші.

20. Начальник районного шляхового відділу Хащенко та технік Асін для швидшого виконання робіт і одержання премій оплачували працю робітників за завідомо підвищеними розцін­ками, переплативши їм 1620 грн.

21. Завідувач магазину райплодоовочторгу Савула передав продавцям для реалізації яблука за підвищеною ціною: замість 1 грн. по 3 грн. за 1 кг. Лише за один місяць Савула внаслідок цього одержав 600 грн. прибутку. Продавці не знали, що прода­ють яблука за підвищеною ціною.

Як кваліфікувати дії Савули?

Варіант. Продавці знали, що продають яблука за підвище­ною ціною, але матеріальної вигоди від перевищення встанов­лених цін не мали.

22. Директор профтехучилища Полоз протягом кількох років неодноразово одержував хабарі особисто або через посередників

552

за зарахування в училище та надання місця в гуртожитку осо­бам, які не мали для цього підстав. Посередницею в хабарництві неодноразово виступала секретарка училища Діхтяр, яка пере­давала хабарі Полозу. Сторож профтехучилища Дорошенко підмовив Ступенка та Линчука дати Полозу по 800 грн. Сту-пенко і Линчук передали для Полоза через Дорошенка по 800 грн., які останній привласнив.

23. Бухгалтер тресту Бабенко та касир Ільїн залишили на ніч у касі велику суму грошей, що мали бути видані протягом трьох днів працівникам тресту як заробітна плата. На другу ніч гроші було викрадено разом із сейфом. Згідно з інструкцією Бабенко та Ільїн мали право зберігати в касі гроші понад встановлений ліміт для видачі заробітної плати.

Чи можуть бути притягнуті до відповідальності за службову недбалість Бабенко та Ільїн? Як зміниться кримінально-право­ва оцінка їхніх дій, коли у справі буде встановлено, що вони по­відомили злодіїв про місцезнаходження грошей, зручний час і способи їх викрадення?

24. Товарознавець Харківського міськторгу Романько і заві­ дувач магазину цього торгу Шатилюк за домовленістю із служ­ бовими особами Львівської облспоживспілки Остапчуком і Ха- насом вивозили з магазину гречку і здавали її в споживчі товари­ ства Львівської області, оформляючи акти від імені вигаданих осіб за існуючою там більш високою закупівельною ціною. Різницю в цінах, яка при цьому утворювалась, ділили між собою. Усього протягом року вони обернули на свою користь 4 тис. грн.

25. Польовий об’їждчик Свінтухівський помітив на полі сільськогосподарського кооперативу трьох малолітніх дівчат, які збирали полову, що залишилася після комбайну, і спробував затримати їх. Коли дівчата почали тікати, Свінтухівський зро­ бив у їх бік постріл з мисливської рушниці. Дробинами було спричинено легкі тілесні ушкодження двом 12-річним дівчатам.

Чи є Свінтухівський службовою особою? Як слід кваліфіку­вати його дії?

26. Начальник відділу організації праці робітничих кадрів вугільного тресту Зенкін протягом кількох років незаконно на- 553

давав квартири, що звільнялися, своїм знайомим, які не працю­вали в системі тресту.

27. Працівник міліції Придвора затримав Соловко як підоз­ рювану у вчиненні крадіжки хілобопродуктів на хлібозаводі. Соловко зауважила про безпідставність його підозрінь. Тоді Придвора образив Соловко та двічі вдарив її по обличчю.

Чи є в діях Придвори склад службового злочину і якого саме? Чи зміниться кримінально-правова оцінка його дій, якщо буде вста­новлено, що Соловко справді вчинила крадіжку на хлібозаводі?

28. Завідувачка рентгенкабінету Кухтіна та рентгентехнік залізничної лікарні Куропаткін за домовленістю систематично одержували від громадян гроші за проведення рентгеноскопії та рентгенографії. Протягом чотирьох років Кухтіна та Куро- паткін таким шляхом одержали 2200 грн. Гроші їм давали не залізничники і не члени їхніх сімей, яких вони повинні були обслуговувати, а сторонні особи.

Чи є Кухтіна і Куропаткін службовими особами? Як слід кваліфікувати їхні дії?

29. Луценко звернулася до відділу соціального захисту насе­ лення з клопотанням про призначення їй пенсії за сина, який помер внаслідок виробничої травми. Їй було відмовлено через відсутність доказів того, що вона перебувала на утриманні сина. Через якийсь час вона одержала відповідну довідку, яка давала їй право на пенсійне забезпечення. Луценко надіслала докумен­ ти до відділу, а згодом звернулася до старшого інспектора з дер­ жавних пенсій Красникова для з’ясування питання про те, чи буде позитивно розв’язано її клопотання. Красников відповів, що оформить документи лише за умови, якщо Луценко дасть йому 500 грн. Та погодилася. Перед тим як дати гроші, вона роз­ повіла про це своєму зятеві, який почав її переконувати в тому, що цього робити не слід. Луценко його не послухалася. Тоді він переписав номери грошових купюр і повідомив у міліцію. Час­ тину переданих Луценко грошей було виявлено і вилучено у Красникова.

30. Завідувачка державного промтоварного магазину Глазо- венко, оформляючи кредитні зобов’язання, замість товарів ви- 554

давала гроші й сама брала від громадян гроші, безпідставно звільняючи їх від сплати певного відсотка, передбаченого умо­вами продажу товарів у кредит. Усього протягом двох років Гла-зовенко одержала від громадян за видачу грошей за безтовар­ними кредитними зобов’язаннями 990 грн. Сума виданих 28 гро­мадянам за цими зобов’язаннями грошей склала 140 тис. грн.

31. Медичний реєстратор станції переливання крові Карпу- хіна протягом трьох років систематично видавала фіктивні до­ кументи — довідки донорів особам, які допускали прогули по роботі, за що одержувала від них «подяку» — 30—40 грн.

Чи є Карпухіна службовою особою? Як слід кваліфікувати її дії?

32. Чиченко домовився з Єгоричем, який мав автомобіль ВАЗ, про продаж йому машини за завищеною ціною. При цьо­му Чиченко приховав, що є працівником міліції. Перед цим Чиченко домовився з Рябком про вилучення у Єгорича поло­вини грошей, які останній отримає після продажу автомобіля. Після оформлення договору Чиченко вніс до каси магазину «Автомобіль» відповідну суму грошей, частину грошей передав Єгоричу. Під приводом передачі Єгоричу ще певної суми гро­шей, що нібито були у нього вдома, Чиченко сів за кермо авто­мобіля і, від’їхавши від магазину на 400—500 м, зупинився у на­перед обумовленому місці, де на нього чекав Рябко, який сів в автомобіль. Рябко і Чиченко показали Єгоричу свої посвідчен­ня працівників міліції. При цьому вони заявили, що займають­ся виявленням осіб, які причетні до знищення, підробки або за­міни номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу і, погро­жуючи затриманням, запропонували Єгоричу повернути половину грошей, які він отримав за продаж автомобіля. Єго-рич, який підробив номер шасі, злякався і віддав їм гроші.

33. Обіймаючи посаду доцента кафедри вищої математики одного з державних інститутів, Зінкевич 17 та 18 січня одержав за виставлення позитивних оцінок за іспит з вищої математики від шести студентів по 20 доларів США з кожного та дві пляш­ки горілки.

34. Начальник цеху меблевої фабрики Герасик пропонував підлеглим робітникам давати йому зі своєї зарплати певні суми

555

грошей, погрожуючи в разі відмови зниженням заробітку. Ро­бітники давали Герасику гроші, а коли один місяць не зробили цього, він «урізав» їм заробіток. Тоді один із робітників, Абрам-чук, повідомив прокуратуру про дії Герасика.

35. Закрійник ательє з пошиття жіночого одягу Сардаєв сис­ тематично брав від замовниць певні суми понад вартість пошит­ тя за «якісне» і «дострокове» виготовлення одягу.

Чи є Сардаєв службовою особою? Дайте кримінально-пра­вову оцінку його дій.

36. Головний лікар центральної районної лікарні Гнатенко протягом багатьох років створював громадянам, які потребува­ли стаціонарного лікування, штучні перешкоди, посилаючись здебільшого на відсутність вільних місць у лікарні, чим приму­шував хворих та їхніх родичів давати йому гроші та продукти харчування, після чого приймав хворих на лікування. Від Тур-бай він одержав 200 грн., від Кваші — мішок картоплі та 4 кг вершкового масла, від Худолій — 3 кг сала, від Кирпоти — 4 кг меду. За допуск у палату лікарні для здійснення постійного дог­ляду за тяжкохворим чоловіком у післяопераційний період Гна-тенко за кілька прийомів одержав від Олійник 150 грн.

37. Старший економіст-фінансист однієї з установ Зиміна шляхом службових підроблень привласнила 4570 грн. Щоб при­ховати незаконне заволодіння грішми, вона списувала різні гро­шові суми за касовими звітами без підтвердження видачі гро­шей готівкою видатковими касовими ордерами, не оприбутко­вувала одержані в банку гроші за чеками, штучно збільшувала фактично видану заробітну плату.

38. Начальник залізничної поліклініки Вінничук протягом двох років незаконно виписувала безплатні проїзні квитки своїй дочці-студентці та знайомим. Усього вона виписала 55 квитків на 550 грн. Такі квитки повинні були видаватись для поїздок хворих робітників на медичні консультації.

39. Лісник Ахметшин незаконно дозволив Хадасу зрубати два сироростучих дерева, за що одержав від нього 2 кг меду, а також шести громадянам зрубати 14 дубів, одержавши від них 840 грн.

556

Через тиждень він незаконно дозволив чотирьом громадянам зрубати чотири дуби і чотири липи, але гроші одержати не встиг у зв’язку із затриманням. Діями Ахметшина лісгоспу було зав­дано значних збитків.

40. Працюючи старшою медичною сестрою і виконуючи обо­в’язки секретаря ЛТЕК міського управління соціального захи­сту населення, Плотникова впродовж трьох років за гроші ви­давала громадянам фіктивні довідки про інвалідність, які потім подавались для оформлення пенсій. Усього вона видала 36 фіктивних довідок, одержавши за це гроші і речі на 3440 грн. та дві путівки до будинку відпочинку.

41. Як працівник міліції Василько мав право брати участь у проведенні ревізій і перевірок. Видаючи свого знайомого Лука-шина за ревізора, Василько організував контрольні закупки в торговельних підприємствах. Вони говорили торговельним пра­цівникам про нібито виявлені ними недоливи вина, погрожую­чи відповідними наслідками. Працівники торговельних закладів Кущ та Ільчук взяли з каси магазину 450 грн. і дали Васильку й Лукашину.

42. Начальник будівельного тресту Поляк і начальник дільниці управління механізації цього тресту Муравчик дали згоду членам правління товариства садівників виконати на зе­мельній ділянці товариства роботи з улаштування водойми, за що правління зобов’язалось виплатити виконавцю робіт 10 тис. грн. Договору на виконання робіт з управлінням механізації тресту правління не укладало. Договір було укладено з Поляком як з приватною особою. Муравчик і Поляк зняли з об’єкта екскава­тор Е-304 і направили його в товариство садівників, де він пра­цював десять днів, вийнявши 4807 м³ ґрунту. У зв’язку з непов­ним виконанням умов договору правління товариства виплати­ло Поляку замість визначених 10 тис. грн. лише 8 тис. грн. З цієї суми Муравчик передав 1 тис. грн. бригаді, яка обслугову­вала екскаватор, за понадурочну роботу. Решту одержаної суми (7 тис.) Поляк та Муравчик поділили між собою.

43. При знятті лишків товарів у магазині, де працював заві­дувачем Ганджа, було виявлено недостачу 80 тис. грн. Ганджа

557

заявив членам ревізійної комісії, що гроші зберігаються в холо­дильнику. Їх було пред’явлено комісії та оприбутковано касою. Під час досудового слідства встановлено, що Ганджа протягом шести місяців частину виручки від реалізації товарів не здавав у банк і за відсутністю сейфу зберігав у холодильнику магази­ну, маючи на меті зібрати і здати до банку велику суму, щоб одер­жати більше преміальних.

44. Бабченко визнаний винним у тому, що, працюючи майст­ ром дільниці ремонтно-будівельного управління тресту і прий­ маючи іспит у слюсаря четвертого розряду Очіпка на п’ятий розряд, шляхом вимагання одержав від нього хабара в сумі 200 грн. Бабченко дав Очіпку завдання зробити розмітку шаблону для виготовлення штуцера, а коли Очіпко з ним не впорався і не відповів на теоретичні запитання, зажадав від нього грошей.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Бабченка та Очіпка. Чи можна в цьому випадку вбачати вимагання хабара з боку Бабченка?

45. Судом Гизика було засуджено за ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 364 КК за те, що він, зловживаючи службовим становищем інжене­ ра з техніки безпеки вагонного депо ст. Бахмач, вчинив службо­ ве підроблення — умисно з особистої заінтересованості не відоб­ разив у річному звіті факти травмування чотирьох робітників.

Чи правильно вирішив цю справу суд?

46. Вироком суду Римар засуджено за ч. 1 ст. 364 КК. Її ви­знано винною в тому, що, працюючи начальником райсілько-мунгоспу, вона фіктивно оформила Гмирю на роботу сторожем та одержала через його дружину 1430 грн. нарахованої йому за­робітної плати, які використала на виробничі потреби, закупив­ши різне обладнання та інвентар. Це визначено судом як зло­вживання службовим становищем із заподіянням державним інтересам істотної шкоди.

47. Вироком суду Сокура засуджено за ч. 2 ст. 368 КК. Його визнано винним у тому, що, працюючи завідувачем хірургічно­го відділення центральної районної лікарні, він протягом року неодноразово одержував хабарі від громадян, які перебували на лікуванні, та їх родичів за проведення ним операцій і забезпе­чення персоналом лікарні відповідного догляду за хворими.

558

48. До Красоцького як до обвинуваченого у крадіжці було застосовано запобіжний захід — взяття під варту. Дізнавшись про це, до дружини Красоцького прийшов Ненартович і запро­ понував через знайомих працівників правоохоронних органів звільнити чоловіка. Красоцька передала Ненартовичу 5 тис. гри­ вень для передачі потрібним людям, однак Ненартович гроші привласнив.

Варіант. Красоцька сама передала гроші Ненартовичу з ме­тою передачі слідчому і прокурору для звільнення чоловіка.

49. Райчев, експерт експертно-технічного відділу УВС міста, за складання експертного висновку в інтересах учасника дорож­ньо-транспортної пригоди Редьки запропонував останньому поставити в його квартирі пластикові рами, оскільки Редька працював у фірмі, що виробляє цю продукцію і надає такі по­слуги. Вартість рам та їх встановлення склала 3 тис. грн. Через місяць до Райчева звернувся Редька з проханням про складан­ня експертного висновку на користь Крюкова. Райчев погодив­ся виконати прохання за грошову суму в розмірі 2 тис. грн. Гроші від імені Крюкова були передані Райчеву Редькою.

50. Дільничний лікар Івченко видав своїй дочці фіктивну довідку про наявність у неї хронічного захворювання, що дало їй можливість одержати в інституті звільнення від занять фізич­ною культурою.

559