- •Конспект лекцій
- •Робота ф. Енгельса "Походження сім`ї, приватної власності і держави".
- •Первісні форми сім`ї та шлюбу за часів родового устрою.
- •Загальна характеристика парної та моногамної сім’ї.
- •Історичний розвиток законодавства про шлюб та сім`ю (з 1917 до 60-х рр.).
- •Розвиток сімейного законодавства про шлюб та сім`ю в 1967-70-х рр. Кодекс про шлюб та сім`ю України 1969 р.
- •Проект нового законодавства про шлюб та сім`ю в проекті Цивільного кодексу України (загальна характеристика)
- •Правове значення постанов Пленуму Верховного Суду України у справах про шлюб та сім`ю.
- •Особливості сімейного права як окремої галузі права її місце в системі права України.
- •Взаємозв’язок сімейного права з іншими галузями права.
- •Предмет і метод сімейного права.
- •Принципи сімейного права.
- •Система сімейного права України.
- •Поняття і види сімейних правовідносин.
- •Підстави виникнення сімейних правовідносин.
- •Родство і свояцтво у сімейному праві України.
- •Суб`єктивні сімейні права і обов`язки.
- •Строки і позовна давність у сімейному праві України.
- •Поняття шлюбу та його ознаки.
- •Умови укладення шлюбу.
- •Поняття шлюбного віку в Україні.
- •Перешкоди до укладення шлюбу.
- •Укладення шлюбного контракту.
- •Порядок укладення шлюбу.
- •Поняття, способи, підстави припинення шлюбу.
- •Припинення шлюбу зі смертю одного з подружжя (оголошення його померлим).
- •Розірвання шлюбу в органах рагСу за спільною заявою обох з подружжя.
- •Розірвання шлюбу в органах рагСу за заявою одного з подружжя.
- •Розірвання шлюбу в судовому порядку.
- •Реєстрація розірвання шлюбу.
- •Підстави визнання шлюбу недійсним.
- •Порядок визнання шлюбу недійсним.
- •Юридичні наслідки визнання шлюбу недійсним.
- •Загальна характеристика та особливості особистих немайнових правовідносин подружжя (чоловіка і дружини).
- •Право вибору прізвища та пов`язані з ним права.
- •Права і обов`язки подружжя по спільному вирішенню питань життя сім`ї.
- •Права подружжя на участь у вихованні дітей та спілкування з ними.
- •Права подружжя на вільний вибір занять, професій та вільний вибір місця проживання.
- •Захист особистих прав подружжя.
- •Види майнових прав і обов`язків подружжя. Правовий режим майна подружжя.
- •Права подружжя укладати дозволені законом угоди.
- •Договірний режим майна подружжя (майно у шлюбному контракті).
- •Правовідносини з приводу спільного сумісного майна подружжя. Правовідносини з приводу роздільного майна подружжя.
- •Порядок і способи поділу майна подружжя.
- •Звернення стягнень на майно подружжя за зобов’язаннями одного з подружжя.
- •Права і обов`язки подружжя по взаємному утриманню (умови, розмір аліментів, підстави звільнення від обов`язку по утриманню іншого з подружжя).
- •Підстави виникнення правовідносин батьків і дітей.
- •Встановлення походження дітей (способи, порядок, оформлення).
- •Встановлення батьківства в судовому порядку.
- •Оспорювання батьківства (материнства).
- •Умови, за яких не допускається оспорювання батьківства (материнства).
- •Визначення прізвища, імені і по батькові, громадянства дитини.
- •Взаємні права і обов`язки батьків і дітей.
- •Права батьків і дітей на майно одне одного.
- •Обов`язки батьків і дітей по утриманню.
- •Аліментні зобов`язання батьків по утриманню неповнолітніх дітей (умови, розмір, порядок і підстави зміни розміру аліментів).
- •Обов`язки батьків по утриманню повнолітніх непрацездатних дітей.
- •Види заробітку (доходу), що підлягає облікові при відрахуванні аліментів.
- •Види заробітку (доходів), які не враховуються при визначенні розміру аліментів.
- •Зобов`язання дітей по утриманню непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (умови, порядок, розмір утримання).
- •Порядок присудження, сплати, стягнення аліментів.
- •Часть 1 ст. 92 КоБс предоставляет плательщику вправо уплачивать алименты через собственника или уполномоченный им орган по месту его работы или получения пенсии, пособия, стипендии.
- •Визначення заборгованості по аліментах.
- •Підстави для звільнення від сплати заборгованості по аліментах.
- •Зобов`язання інших членів сім`ї та родичів по утриманню неповнолітніх.
- •Зобов`язання інших членів сім`ї та родичів по утриманню повнолітніх непрацездатних осіб.
- •Поняття і правове регулювання усиновлення (удочеріння) в Україні.
- •Умови усиновлення за законодавством України.
- •Діти, які можуть бути усиновлені за законодавством України.
- •Порядок формування інформаційних банків даних про дітей, що можуть бути усиновленими.
- •Вимоги до особи усиновителя.
- •Порядок усиновлення дітей в Україні.
- •Документи, які надаються особами, що бажають стати усиновителями.
- •Особливості усиновлення дітей іноземними громадянами.
- •Права та обов`язки усиновителів і усиновлених.
- •Таємниця усиновлення.
- •Визнання усиновлення недійсним: поняття, підстави.
- •Скасування усиновлення: поняття, підстави.
- •Юридичні наслідки визнання усиновлення недійсним.
- •Юридичні наслідки скасування усиновлення.
- •Поняття опіки та піклування за законодавством України.
- •Особи, над якими встановлюється опіка та піклування.
- •Порядок встановлення опіки та піклування.
- •Права і обов`язки опікунів і піклувальників, обмеження їх прав.
- •Звільнення опікунів і піклувальників від виконання їх обов`язків.
- •Підстави і порядок припинення опіки і піклування.
- •Опіка і піклування, ускладнені іноземним елементом.
- •Система органів реєстрації актів громадянського стану та їх компетенція.
- •Загальні правила реєстрації актів громадянського стану.
- •Реєстрація народження.
- •Реєстрація смерті.
- •Реєстрація встановлення батьківства.
- •Порядок і реєстрація зміни імені, по батькові і прізвища громадянина.
- •Укладення шлюбів громадян України з іноземними громадянами та іноземних громадян між собою в Україні.
- •Порядок розірвання шлюбів громадян України з іноземними громадянами та шлюбів іноземних громадян між собою в Україні.
- •Реєстрація актів громадянського стану громадян України, що проживають поза її межами.
- •Підстави застосування іноземних законів про шлюб та сім`ю та міжнародних договорів до правовідносин в Україні.
Реєстрація смерті.
Часть 1 статьи 169 предусматривает место регистрации смерти физического лица в случаях, когда возврат человека к жизни по медицинским показаниям невозможен. Так, регистрация смерти может производиться по последнему месту жительства умершего. В соответствии со статьей 1-7 Гражданского кодекса Украины местом жительства лица признается место, где гражданин постоянно или преимущественно проживает (при этом считается, что каждый гражданин может одновременно иметь только одно место жительства); Следовательно, для того, чтобы за регистрировать смерть по месту жительства умершего гражданина, необходимо обратиться в орган регистрации актов гражданского состояния, который находится в данном районе.
В жизни возможны ситуации, когда смерть наступает не по месту жительства, а в каком-либо другом месте: в медицинском учреждении, где умерший находился в последнее время, в другом населенном пункте и т.д., в таком случае смерть регистрируется по месту наступления смерти или обнаружения трупа.
Кроме того, Инструкция о порядке регистрации актов гражданского состояния устанавливает дополнительные правила регистрации смерти в тех случаях, когда смерть наступила не по месту жительства умершего. Так, согласно указанному акту, смерть лица, которое умерло в дороге (в поезде, на самолете, на судне и т.д.) может быть зарегистрирована в ближайшем органе регистрации актов гражданского состояния на основании соответствующих документов.
Регистрация смерти лиц, которые умерли в местах лишения свободы, проводится отделами регистрации актов гражданского состояния районных, районных в городах Киеве и Севастополе госадминистраций, а также отделами регистрации актов гражданского состояния городских (городов областного подчинения) и районных в городах Советов по последнему месту жительства этих лиц до их ареста или по месту нахождения места лишения свободы. В актовую запись о смерти вносится причина смерти, указанная в сообщении.
По месту погребения производится регистрация смерти, как правило, при обнаружении могилы неизвестного солдата либо иных захоронений. В этом случае смерть регистрируется по месту нахождения могилы.
Лицо объявляется умершим в судебном порядке на основании статьи 21 Гражданского кодекса Украины, если в месте его постоянного жительства нет сведений о месте его пребывания в течение трех лет, а если он пропал без вести при обстоятельствах, угрожавших смертью или дающих основание предполагать его гибель от определенного несчастного случая — в течение шести месяцев. Военнослужащий или иной гражданин, пропавший без вести в связи с военными действиями, может быть в судебном порядке объявлен умершим не ранее, чем по истечении двух лет со дня окончания военных действий.
Днем смерти лица, объявленного умершим, считается день вступления в законную силу соответствующего решения суда, а в отдельных случаях — день предполагаемой гибели лица. В этих случаях смерть регистрируется в органах РАГСа по месту жительства заявителя.
Регистрация смерти военнослужащих и военных строителей, которые погибли во время прохождения военной службы в мирное время, проводится отделами регистрации актов гражданского состояния с указанием в актовой записи о смерти и свидетельстве на то, что смерть наступила в период прохождения военной службы.
От объявления гражданина умершим следует отличать установление в судебном порядке факта смерти (п.7 статьи 273 ГПК Украины). Необходимость в этом возникает, когда имеются доказательства, подтверждающие смерть лица в определенное время и при определенных обстоятельствах, а органы РАГСа отказывают в регистрации смерти. В этом случае факт смерти лица устанавливается в судебном порядке. И на основании такого судебного решения орган РАГСа по месту жительства заявителя регистрирует смерть'.
Основанием для регистрации смерти в органах РАГСа является медицинское свидетельство или фельдшерская справка о смерти, выданные лечебным учреждением.
В случаях, когда смерть наступила в период нахождения лица в местах лишения свободы, основанием для ее регистрации является сообщение из мест лишения свободы, в котором указываются причины смерти.
При регистрации смерти неопознанных лиц в актовую запись о смерти заносятся только сведения, которые содержатся в заключении о смерти, выданном судебно-медицинским экспертным учреждением.
В случае регистрации смерти лица, объявленного умершим, а также регистрации факта смерти в обязательном порядке должно быть предоставлено соответствующее решение суда, вступившее в законную силу.