2.3 Бібліотечні сайти

Працювати з інформацією в Інтернеті можна, по-перше, використовуючи ресурси інших генераторів інформації, і, по друге, створюючи і розміщуючи в Мережі на бібліотечних сайтах власні ресурси: електронні каталоги, повнотекстові бази даних, інформацію про бібліотеку. При цьому інформаційні ресурси, безумовно, повинні відповідати інформаційним потребам їхніх користувачів.

Бібліотечні сайти України є різними за якістю, оскільки створювалися в різні періоди, та й досвід бібліотек щодо власної презентації у Мережі не такий вже великий. Але, разом з тим, певні тенденції в удосконаленні сайтів уже можна спостерігати. Не буду тут зачіпати проблеми електронних каталогів, хоча всім зрозуміло, що це один із головних ресурсів бібліотечного сайту.

Зупинюся на такому питанні: чи зможе бібліотека впливати на формування у користувачів потреби звертатися до бібліотечних послуг.

Результати вивчення, здійсненого в обласних бібліотеках України, продемонстрували, що майже половина відвідувань бібліотечних сайтів не пов'язана з пошуком інформації в електронних каталогах. 30% відвідувачів зацікавлені в отриманні повнотекстової інформації, зокрема про регіон, 10% - про бібліотеку, 10% - звертаються до списку посилань на інші сайти. При цьому не всі користувачі знають про можливості бібліотеки. Наприклад, опитування користувачів Інтернету, здійснене в одній із ОУНБ, показало, що майже 150 закладів і організацій, розташованих в регіоні, зацікавлені в отриманні інформації про нові надходження за допомогою системи розси¬лання. Бібліотека визначила 22 теми і встановила періодичність розсилання інформації - один раз на місяць. І це дало позитивний результат. По-перше, користувачі почали частіше відвідувати сайт бібліотеки, по-друге, нею зацікавилися ті установи, які раніше не уявляли собі, що звичайна публічна бібліотека може бути для них корисною, отож вони не тільки почали відвідувати сайт бібліотеки, а й її саму. [23, с. 5]

Що ж іще цікавить нашого віртуального користувача? Його увагу привертають „віртуальні довідки". При цьому слід відзначити, що інтерес виявляється до готової інформації, скажімо матеріалів, пов'язаних з навчальним процесом, - рефератів, дипломних та курсових робіт тощо. В та¬ких випадках бібліотекарі орієнтують користувачів на сайти, де така інформація міститься.

Поки що основними видами довідок віртуальних служб є уточнюючі і фактографічні. Кількість таких запитів зростає й за день досягає 20 і більше.

Запровадження у бібліотеках подібного сервісу потребує відповідного штату, високої кваліфікації фахівців, які мають досвід роботи в Інтернеті, з власними базами даних.

Незважаючи на те, що робота з віртуальним користувачем пов'язана із додатковим навантаженням, вона відкриває можливість систематичного вивчення потреб такого користувача і сприяє створенню попереджувальної

інформації.

Дослідження показало, що на тих сайтах, де є розділ „віртуальна довідка", кількість відвідувачів зросла майже вдвічі, а в деяких випадках і більше.

Слід відзначити, що найчастіше на бібліотечних сайтах розміщується інформація про регіон, календарі знаменних і пам'ятних дат, персоналії, бібліографічні покажчики, різноманітні бази даних.

Ще кілька років тому бібліотеки обмежувалися розміщенням готових покажчиків на сайтах, що набагато простіше, ніж розробляти систему пошуку в ресурсі, створювати, редагувати і оновлювати базу даних.

Сьогодні багато фахівців уже зрозуміли недосконалість такої практики. Бо ж для того, щоб БД користувалася попитом, треба забезпечувати глибокий і оперативний пошук у ній. Не примушувати користувача продивлятися інформацію від початку до кінця, а надати йому можливість швидко вибрати те, що необхідно, попередньо пояснивши правила пошуку.

Безумовно, вдосконалення сайтів бібліотек- процес нескінченний, і він буде продовжуватися стільки, скільки цей електронний ресурс знаходитиметься в Мережі. Зараз ми лише на початку цього шляху.

Попереду ще багато складних завдань - створення архівів електронних документів, забезпечення за допомогою телекомунікаційних технологій доступу до віддалених розпорошених різноманітних ресурсів і т. ін.

Головне сьогодні - усвідомити, що треба робити першочергово, а що у перспективі.

2.4 Мобільний зв'язок -нова можливість інформаційного обслуговування

Крім Інтернету сьогодні у світі існує ще одна індустрія, що стрімко розвивається, це - бездротова телекомунікація.

Останніми роками ці дві індустрії почали об'єднуватися. Завдяки запровадженню стандартизованих >\^АР-технологій створюється велика кількість нових бездротових сервісів, які забезпечують доступ до необхідної інформації за допомогою портативних пристроїв.

Це, у свою чергу, дає можливість брати інформацію з веб-сайту чи з корпоративної Інтернет-мережі і робити її доступною для користувачів мобільних телефонів. Переваги \№АР-технологій полягають у тому, що для доступу до Інтернету абоненту не потрібен ні комп'ютер, ні модем.

Було б наївно вважати, що зараз будь-яку інформацію в Інтернеті можна отримати і прочитати за допомогою звичайного мобільного телефону в тому ж обсязі, що і з допомогою комп'ютера.

WAP-тexнoлoriï дозволяють мобільним користувачам зчитувати інформацію лише з тих сайтів, на яких таку можливість передбачено. Проте кількість \УАР-сайтів у Всесвітній мережі щодня збільшується, що надає абонентам супутникового зв'язку нові можливості.

Поки що цей вид сервісу в Європі найбільш розповсюджений при здійсненні бізнесових операцій. За його допомогою абоненти дізнаються про котирування цінних паперів, фінансові новини, відслідковують рух коштів на банківських рахунках, керують платіжними системами, здійснюють електронні продажі і купівлі, дізнаються про стан справ у власних компаніях. Не залишаються без інформації й інші категорії користувачів. Вони можуть дізнатися про останні новини, прогноз погоди, розклади руху транспорту, бронювати місця у готелях і замовляти квитки.

Враховуючи запити на інформаційні послуги, все більше компаній створюють в Інтернеті два ресурси: звичайний веб-сайт та А¥АР-сайт.

Виникає питання: „До чого тут бібліотеки?".

Не так давно одна з обласних універсальних наукових бібліотек України зареєструвала першу в країні \¥АР-версію бібліотечного сайту. Інформацію про це було опубліковано на пошукових сайтах, на сайтах Міністерства культури і мистецтв України, інших організацій. За перші три місяці \¥АР-сайт бібліотеки відвідало близько тисячі користувачів. Найбільш популярними були сторінка новин, афіша культурних подій регіону тощо. Але мотивами більшості відвідувань було отримання інформації щодо сервісних можливостей бібліотеки. [23, с. 4]

Виникає питання: невже справді бібліотека може вписатися у ті процеси, про котрі ще кілька років тому користувачі і мобільного зв'язку, і Інтернету навіть не здогадувалися? Будемо відвертими. Далеко не завжди бібліотеки сприймаються суспільством як заклади, що здатні оперативно реагувати на зміни в навколишньому світі.

Тож, мабуть, скрізь знайдуться скептики, які скажуть: „У нас і веб- сайтів, які на високому професійному рівні доводять інформацію до користувачів, недостатньо, навіщо ж створювати ще й якісь ЧУАР-сайтиТ

З одного боку, може й не варто. А з іншого - чому читачі бібліотек, які володіють мобільними телефонами, не можуть скористатися цим видом сервісу? Адже це характеризує бібліотеку як соціальний інститут, який не тільки не відстає, а й якоюсь мірою випереджає інші установи і організації в інноваційних процесах суспільного розвитку.

Напевне, для молоді, яка складає 66% користувачів мобільного зв'язку, подібний вид сервісу с привабливим. Застосовуючи мобільний телефон, можна з'ясувати, де знаходиться бібліотека, ознайомитися з переліком її послуг, дізнатися про заходи, що плануються, та в цілому одержати оперативну інформацію про її діяльність.

На поточний момент пілотний проект ШАР-версії тестується. Його технічне вирішення, можливо, буде розповсюджено серед регіональних бібліотек України. Час усе розставить по своїх місцях.