3.1 Інноваційні процеси в роботі публічних бібліотек

Динамічний розвиток суспільства, а також комп' ютерних технологій потребує від всіх нас постійного і активного впровадження інновацій в свою діяльність. У наш час одним із актуальних завдань бібліотек, архівів і музеїв світу є відтворення у цифровому середовищі змісту рукописів і стародруків та організація онлайнового доступу до них. В історико-культурних фондах цих закладів зберігається величезна кількість інформації, яка не тільки потенційно необхідна нащадкам, але й вкрай важлива для сучасних наукових досліджень і культурного розвитку кожної країни.

У фондах Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (НБУВ) знаходяться унікальні колекції стародруків, рукописів, у тому числі рукописні нотні і картографічні матеріали, а також колекції тривимірних об'єктів музейного типу. Для збереження цих раритетів та надання до них доступу широкому загалу фахівців НБУВ разом з колегами з Українського мовно-інформаційного фонду (УМІФ) Національної академії наук України та інших організацій здійснюють оцифрування різних видів документів з історико-культурних фондів бібліотеки. [4, с. 20]

Актуальність діяльності з оцифрування документів пов'язана з необхідністю запобігти впливу низки негативних факторів, що загрожують історико-культурним колекціям у фондах. Незадовільний фізичний стан раритетів і необхідність їхньої охорони від кримінального доступу змушують обмежувати та навіть забороняти надання користувачам таких документів.

Одним із найбільш прийнятних шляхів розв'язання проблеми одночасного збереження рукописних і друкованих пам'яток та забезпечення до них доступу для широкого кола користувачів незалежно від локалізації оригіналу є застосування сучасних інформаційних технологій з метою відтворення і збереження в цифровому середовищі всього масиву стародруків і рукописних матеріалів.

Загалом їх можна поділити на такі групи:

• текстові об'єкти;

• образотворчі об'єкти (або предметно-зображувальні);

• тривимірні об'єкти (наприклад макетування особливостей місцевості за стародавніми картами), для яких використовують ЗО- технології.

Сучасні технології оцифрування дозволяють створити цифрові копії сторінок рукописів і стародруків необхідної якості. Варто враховувати і перспективи подальшого (локального і/чи мережевого) використання цифро¬вих копій, різні дослідницькі завдання та потреби користувачів, а також питання захисту національної спадщини. Організація матеріалу для використання в цифровому середовищі може відбуватися за трьома напрямами: Інтернет-презентація, СО-копії, факсиміле чи майстер-копії.

Першу спробу оцифрування стародруку з фондів НБУВ - Львівського Апостола ("Діяння і послання апостольські", 1574 р.) - було здійснено у 1999 році. Це перша українська точно датована книга, видана першодрукарем Іваном Федоровим у власній друкарні, у Львові. Електронна копія Львівського Апостола складається з 456 зображень сторінок у форматі IPG. Вона представлена у гіпертекстовому вигляді, споряджена довідковим матеріалом і призначена для широкої аудиторії користувачів Інтернету, надається у вільному онлайновому доступі.

При оцифруванні рукописних «нетекстових» документів - старовинних нот, карт, інших матеріалів - разом із графічним зображенням необхідно створювати мультимедійні додатки, що є однією з форм цифрової інтерпретації. Це дозволяє користувачеві одержати найбільш повне уявлення як про зовнішній вигляд першоджерела, так і про його вміст.

Важливим технологічним аспектом є цифрова реставрація пошкоджених зображень і відтворення відсутніх фрагментів. У НБУВ завдання цифрової реставрації й створення паперових копій картографічних матеріалів постало у зв'язку з поганим фізичним станом деяких примірників колекції рукописних карт Києва ХІІ-ХШ ст. Серед труднощів, що виникають при оцифруванні таких документів, - великі розміри оригіналів, котрі можуть перевищувати формат А1. Ця проблема вимагає застосування таких цифрових форматів та інтерфейсів, які дозволяють масштабування зображень.

Для значної кількості першоджерел, які руйнуються, оцифрування є практично єдиним засобом збереження.

Можна стверджувати, що перед інформаційним суспільством ще раз постало завдання подати інформацію в новому технологічному середовищі. Якщо першодрукарі перетворили в нову - друковану - форму ту інформацію, що обслуговувала суспільство в рукописній формі, то цифрові технології дозволяють зберегти в цифровому середовищі не тільки вміст, але й історичну форму сприйняття інформації, тобто візуальні образи першоджерел.

Неможливо не відзначити впровадження нових технологій в своїй роботі Бібліотеки Технологічного університету Поділля.

Головна мета всіх новацій, які впроваджуються в Бібліотеці Технологічного університету Поділля - це високоефективне, якісне та комфортне обслуговування користувачів бібліотеки.

В сучасному обслуговуванні читачів відбуваються великі зміни. Змінюються потреби користувачів, з'являються нові послуги, які зумовлюють структурні зміни. Змінюється і технологія окремих процесів обслуговування.

В бібліотеку, як завжди, звертаються за книгою та періодичним виданням, але вже питають і електронну інформацію, бажають переписати її на свої дискети. Традиційно бібліотека виконує бібліографічні довідки, але збільшується кількість запитів на тематичні бібліографічні та фактографічні довідки. Існує тенденція зростання кількості запитів на правову, економічну та гуманітарну інформацію. Виконати такі довідки вже не можливо, опираючись тільки на свої картотеки, не використовуючи юридичні та інші БД. На допомогу виконання довідок приходять і диски CD-ROM.

Для забезпечення потреб дистанційного навчання на Web-сторінці

бібліотеки БТУ Поділля створено розділ "Дистанційна освіта", на якому розміщено: електронні тексти методичних посібників, реалізованих з використанням гі перте кетових технологій; посилання на інші сервери дистанційної освіти; анотовані покажчики тематичних сайтів; інформаційні списки з перспектив дистанційного навчання.

У відділі автоматизації виготовляються штрих - етикетки, які потім наклеюються на титульний лист книги. Всі студенти з першого по третій курс денної форми навчання, а також співробітники бібліотеки занесені до БД " Читач". Запис інформації про читача в цій базі включає такі відомості: прізвище, ім'я по батькові, адреса, телефон, місце роботи, дата реєстрації. Кожному запису присвоюється певний штрих-код. Ця інформація поміщається на ламінований читацький квиток встановленого зразка з кількома ступенями захисту.

Робота проходить в програмі "ІлЬгагі". Після реєстрації в системі відкривається табличне вікно "Бібліотека". За допомогою курсора вибираємо меню "Запуск'УВидати документи". Відкривається табличне вікно "Видати документи". Сканером зчитуємо штрих - код з читацького квитка. Послідовно відкриваються вікна "Картка читача" та "Видати документи". Сканером зчитуємо штрих-код (інвентарний номер ) з відібраних для видачі документів. Автоматично система заносить інвентарний номер документа в табличне вікно "Видати документи". Натискаємо кнопку "Видати", дане вікно закривається. Перед нами залишається вікно "Картка читача". Для перевірки виданих документів натискаємо кнопку " Документи / Видані". Перед нами відкривається вікно " Видані документи". Тут є можливість переглянути всі документи, які видані користувачу і рахуються за ним. Це і є електронний формуляр читача. Він містить відомості: № примірника, автор, назва документа, кількість, дата видачі, термін повернення, дата повернення, коментар, місце видачі.

Якщо користувач заборгував видання, не повернув їх в передбачений термін, то система автоматично реагує на це - заборговані видання виділяються червоним кольором. Це дає змогу оперативно слідкувати за читацькою заборгованістю. [13, с. 20]

Система передбачає іншу технологію обслуговування, яку бібліотека хотіла б впровадити в найближчому майбутньому; користувач в залі каталогів ( або в читальному залі бібліотеки ) за допомогою електронного каталогу знаходить необхідні йому документи, відмічає їх у списку; його замовлення вже зафіксовано і передано в той відділ бібліотеки, в якому користувач замовив видання; в читальному залі співробітник бібліотеки знайомиться з замовленням саме цього користувача, перевіряє наявність примірників у фонді і видає документи за допомогою штрих-кодової технології. Це майбутнє бібліотечно-інформаційного обслуговування.

Автоматизація процесів інформаційного обслуговування читачів вносить цілий спектр нових, раніш недоступних бібліотекарю можливостей, одночасно ліквідує багато рутинних операцій і підвищує ефективність роботи шляхом її модернізації.

3.2 Нові можливості інформаційного обслуговування в бібліотеках для

дітей та юнацтва

На наших очах відбувається стрімка еволюція освітньої функції дитячої бібліотеки, спричинена як змінами в парадигмі освіти, так і пришестям до бібліотек модерних інформаційних технологій.

У Херсонській обласній бібліотеці для дітей (ХОБД), за сприяння Посольства США в Україні, відкрився загальнодоступний і безплатний Інтернет-центр (ІЦ). На кошти гранта, отриманого бібліотекою за конкурсом LEAP("Інтернет в публічних бібліотеках"), було придбано комп'ютери, мережеве обладнання, а також оплачено провайдерські послуги на два роки.

Інтенсивна робота Інтернет-центру за час, що минув, дозволяє бібліотеці зробити певні висновки, осмислити здобутки й окреслити наступні кроки.

У фахових публікаціях часто можна зустріти тезу про те, що діти потенційно є найактивнішою групою користувачів Мережі. Досвід переконує нас у тому, що діти - не лише потенційно, а й реально найбільш активна група користувачів Інтернету. «Бібліотеки для дітей мають стати таким середовищем, в якому задовольнятимуться найрізноманітніші інформаційні потреби дітей і підлітків, будуть створені умови для різнобічного розвитку їхніх здібностей». [21, с. 22 ]

Моделюючи це нове середовище в Інтернет-центрі, не можна було не зважати на читацькі пріоритети. Отож, на перший план вийшла прагматична потреба дитини в інформації для навчання. Це закономірно, адже і традиційні бібліотечні послуги відвідувач бібліотеки для дітей сьогодні перш за все використовує для освітнього читання (виконання шкільних завдань).

Особливої уваги заслуговує програма "Кібершколярики". Аналіз статистичних даних за перший рік роботи Інтернет-центру переконав нас у необхідності запровадження саме такої програми, адже молодші школярі зверталися до Центру набагато рідше, ніж підлітки, і вбачали у ньому переважно місце, де можна пограти в комп'ютерні ігри. Реалізація програми, спрямованої на системне навчання маленьких "інтернавтів", дозволила зацікавити їх у "корисному" використанні можливостей Мережі і набутті навичок інформаційного пошуку. Програма сприяла зростанню частки молодших школярів у загальній кількості користувачів Центру - з 4% за підсумками 2002 р. до 13,7% у 2003 р.

Кращий спосіб засвоєння знань - використання їх на практиці. В Інтернет-центрі бібліотеки таку можливість реалізації власного інтелектуального і творчого потенціалу діти отримують під час участі в різноманітних інтерактивних програмах: "Наш журнал", "Електронний вернісаж", "Створи свою книгу", "Моя казка". [21, с. 24]

Треба згадати широкий діапазон масових заходів, що проводяться в бібліотеках для юнацтва. Ці заклади сьогодні сприяють соціальній адаптації і мобільності молодої людини, є комунікативними і соціально-культурними центрами. Так, Івано-Франківська обласна бібліотека для юнацтва (ОБЮ) спільно з Українсько-Канадським бізнес-центром для починаючих підприємців провела акцію «Людина у світі бізнесу», а в Херсонській ОБЮ організовано комплекс заходів на тему «Мандрівка у світ бізнесу». Львівська і Полтавська бібліотеки за допомогою бізнес-ігор, навчають юнацтво секретів підприємництва. А Луганська - започаткувала школу активного професійного орієнтування «Зроби свій вибір». Багатьма обласними бібліотеками для юнацтва регулярно проводяться дні інформації «Ринок професій», «Бізнес: як досягти успіху», «Реалії ринкової економіки» та ін. з представниками центрів зайнятості, ділових кіл.

Із запровадженням в обласних бібліотеках комп'ютерних технологій все частіше створюються для користувачів різноманітні електронні бази даних (фактографічні, бібліографічні) з профорієнтації, ринку вакансій, формуються Інтернет-ресурси (онлайнові пропозиції рефератів, бізнес-бібліотечок, веб- сторінок з різних питань світової економіки) тощо. Ці інформаційні продукти користуються зараз величезним попитом. Наприклад, у Житомирській бібліотеці функціонує БД «Ринок професій». Рівненська ОБЮ започаткувала і продовжує наповнювати бази даних «Молодіжне підприємництво», «Служби зайнятості», «Профорієнтація», «Перекваліфікація», що містять багато корисної фактографічної інформації, в тому числі: на які спеціальності і на яких підприємствах є вакансії, які вимоги ставляться до тих, хто хоче найнятися у приватну фірму, банк тощо. Крім того, бібліотеки відкривають консультаційні пункти, де юнаки і дівчата можуть зустрітися з фахівцями- психологами, за допомогою комп'ютерних програм протестуватися, ознайомитися з професіограмами-характеристиками, що дозволяють визначитись із обранням тієї чи іншої спеціальності. [24, с. 31 ]

В ДБУ для юнацтва існує така послуга, як «віртуальна довідка». За її допомогою користувач поза межами бібліотеки може зробити на її сайті заявку щодо складання списку літератури з названої теми і отримати відповідь протягом двох діб, а ще - скористатися банком даних електронних адрес Інтернету, наприклад, агентств з працевлаштування.

Розповсюдження економічної інформації серед юнацтва - принципова вимога сучасного світу, який диктує свої умови для успішного існування в ньому.

Перші кроки зроблено, але шлях, що попереду, захоплює перспективами - масштабними й неосяжними.