- •Предмет політичної економії. Економічні категорії. Економічні закони та їх об’єктивний характер.
- •Методи політичної економії.
- •Політична економія в системі економічних наук. Економічна теорія та економічна політика.
- •Економічні потреби суспільства, їх сутність і класифікація.
- •Зміст та види суспільного виробництва. Фактори виробництва та їх сучасна структура.
- •Виробничі можливості в економічній системі та проблема вибору. Крива виробничих можливостей.
- •Економічна система: її сутність та структурні елементи.
- •Власність, її сутність, форми і місце в економічній системі.
- •Адміністративно-командна економіка як система. Механізм її функціонування, переваги і недоліки.
- •Ринкова економіка як система. Основні риси ринкової економіки її переваги і недоліки.
- •Натуральне та товарне господарство. Їх загальна характеристика. Види товарного виробництва
- •Товар та його властивості. Вартість і ціна: альтернативні теорії вартості.
- •Еволюція форм вартості та сутність грошей. Функції грошей. Закон обігу грошей.
- •Ринок, умови його виникнення і розвитку. Види ринку та його функції
- •Сутність попиту. Пропозиція. Закон пропозиції. Ринкова рівновага. Ціна рівноваги.
- •Конкуренція – основа ринкового механізму господарювання. Види конкуренції.
- •Капітал та його сутність. Альтернативні теорії капіталу.
- •Заробітна плата, її форми та функції. Номінальна та реальна заробітна плата.
- •Сутність та економічне значення витрат виробництва. Економічні і бухгалтерські витрати та їх структура. Прибуток фірми, його види.
- •Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин. Місце домогосподарства в кругообігу продуктів, ресурсів і доходів.
- •Сутність та функції підприємництва, умови його існування.
- •Поняття підприємства. Форми і види підприємств. Організаційно-правові форми підприємств в ринковій економіці.
- •Рентні відносини та форми земельної ренти. Ціна землі.
- •Капітал у сфері торгівлі. Витрати обігу. Позичковий капітал і відсоток. Сутність кредиту та його форми.
- •Сукупний суспільний продукт. Необхідний та додатковий продукт.
- •Господарський механізм, його сутність та елементи. Господарський механізм: система управління економікою.
- •Необхідність державного регулювання: можливості та межі. Економічні функції уряду. Основні напрямки державного регулювання.
- •Причини виникнення та сутність глобальних проблем.
Власність, її сутність, форми і місце в економічній системі.
З економічного погляду власність - це виробничі відносини між суб'єктами відносин з приводу об'єктів (земля, засоби виробництва, знання, інформація, робоча сила тощо). Такий підхід дає змогу встановити:
хто з членів суспільства розпоряджається чинниками виробництва, тобто має економічну владу;
як здійснюється поєднання робочої сили із засобами виробництва;
хто і які отримує доходи від господарської діяльності.
Отже, між власністю як економічною та юридичною категоріями, незважаючи на відмінність між ними, існує тісна взаємодія і взаємозв'язок.
Індивідуальна власність означає, що фізична особа (суб'єкт) є власником певного об'єкта власності (засобів виробництва, нерухомих речей домашнього вжитку, одягу, робочої сили тощо). Якщо об'єкт власності використовується для задоволення особистих потреб, така власність є особистою.
У разі використання об'єктів власності з метою отримання певного доходу або вигоди власність характеризується як індивідуально-приватна.
Якщо об'єкти власності використовуються їх власниками без залучення найманої робочої сили, це - приватно-трудова власність, а з її залученням - приватно-нетрудова власність.
Об'єкти індивідуальної власності за бажанням їх власника можуть використовуватися як для особистого використання (привласнення), так і для передачі іншим суб'єктам (у тимчасову оренду або для використання споживних вартостей певного блага).
Колективна власність - це соціальне (колективне) утворення, яке вступає в економічні відносини від імені певного товариства, в якому об'єднані кілька або багато суб'єктів.
Партнерська власність є об'єднанням чинників виробництва, фізичних та юридичних осіб з метою спільної господарської діяльності, в якій кожний учасник є власником певної частки капіталу.
Акціонерна (корпоративна) власність заснована на володінні акціонерним капіталом, розподіленим на певну кількість акцій. її особливістю є поєднання рис індивідуальної і колективної форм власності.
Важливе місце в економічних системах країн із ринковою економікою посідають кооперативні форми господарювання. У світі налічується близько 800 тис. кооперативних організацій понад 120 різновидів, які діють у різних сферах і об'єднують понад 765 млн. осіб (якщо врахувати, що сім'я складається у середньому з чотирьох осіб, то з діяльністю кооперативних організацій пов'язано більше ніж 40 % населення Землі). В Європейському економічному співтоваристві близько 46 % населення є членами різних видів кооперативів, у скандинавських країнах - понад 50 %, у США та Японії - близько 30 %. Така популярність кооперативних організацій серед широких верств населення зумовлена їх соціально-економічною природою та специфікою кооперативу як форми господарювання.
Суспільна власність - вид власності, майно і нерухомість, які на противагу до приватної власності належать групі осіб (громаді) або державі.
Комуністичне суспільство будується на основі суспільної власності на засоби виробництва.
Право суспільної власності - сукупність закріплених законом правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері володіння, розпорядження та користування об’єктами права суспільної власності.