- •1.Поняття фінансів, їх види. Відмінності публічних та приватних фінансів
- •2.Поняття, стадія та форми фінансової діяльності держави
- •3.Принципи та методи фінансової діяльності
- •4. Повноваження вищих представницьких та виконавчих органів державної влади України у сфері фінансової діяльності
- •5.Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері фінансової діяльності
- •6. Поняття та склад фінансової системи України
- •7. Поняття та система фінансового права України
- •8.Предмет та методи фінансового права. Особливості методу фінансового-правового регулювання
- •9.Характерні особливості фінансового права як галузі права. Його місце в системі права
- •10.Характеристика джерел фінансового права
- •11. Поняття ,особливості та види фінансово-правовоих норм
- •12. Поняття, зміст і види фінансових правовідносин
- •13.Підстави виникнення, зміни і припинення фінансових правовідносин
- •14. Суб’єкти фінансового права та суб’єкти фінансових правовідносин: загальна характеристика та співвідношення понять.
- •15. Наука фінансового права: предмет, завдання та система
- •16. Поняття фінансового контролю, його принципи та завдання
- •17,18. Види фінансового контролю, методи фінансового контролю
- •19. Система органів, що здійснюють фінансовий контроль, їх основні повноваження
- •20. Повноваження представницьких органів у сфері здійснення фінансового контролю
- •21. Система та повноваження органів Державної податкової служби України
- •22. Види та порядок проведення перевірок органами державної податкової служби України
- •23. Фінансовий контроль, що здійснюється органами Державної контрольно-ревізійної служби України.
- •24. Контрольні повноваження Державної казначейської служби України
- •25. Правовий статус Рахункової палати
- •26. Правове регулювання аудиторської діяльності в України
- •27. Бюджет: поняття, значення . Загальна характеристика зведеного бюджету
- •28. Бюджетна система України: структура, принципи побудови
- •29. Поняття бюджетного права як підгалузі фінансового права; предмет бюджетного права
- •30, 31 . Система джерел бюджетного права, особливості бюджетно- правових відносин
- •32. Поняття бюджетних повноважень .Бюджетні повноваження України та органів місцевого самоврядування
- •33. Бюджетна класифікація та її призначення
- •34. Дефіцит та профіцит бюджету. Джерела покриття дефіциту бюджету
- •35. Поняття та мето регулювання міжбюджетних відносин. Розподіл видатків між бюджетами
- •36. Міжбюджетні трансферти: поняття, види
- •37,38. Поняття та зміст бюджетного процесу, Загальна характеристика стадій бюджетного процесу
- •39.Учасники бюджетного процесу
- •40. Порядок складання проекту Державного бюджету України
- •41. Бюджетна резолюція: зміст і значення
- •42. Розгляд та прийняття Державного бюджету України
- •43. Порядок виконання бюджету. Казначейська форма виконання бюджету
- •44.Бюджетний розпис: поняття, структура та значення
- •45. Складання, розгляд звіту пор виконання бюджету та прийняття рішення щодо нього
6. Поняття та склад фінансової системи України
Фінанси це економічна категорія, що відображає економічні відносини в процесі створення і використання фондів грошових коштів. Фінанси є неминучим атрибутом, як організації підприємницької діяльності, так і держави. Необхідність фінансів зумовлена об'єктивністю товарного виробництва, дією законів виробництва і законів обміну, національними інтересами держави і суспільства. У межах суспільства і держави фінанси, як і економічна система загалом, набувають національних ознак. Вони виражають сукупність національних відносин, за допомогою яких здійснюють розподіл валового суспільного продукту і національного прибутку для утворення і використання грошових фондів на розширене відтворення сфери виробництва, соціальної інфраструктури і підйому рівня життя людей.
Фінанси є основою формування і дії економічного і соціального механізму, тобто механізму функціонування виробництва і соціального розвитку.
За допомогою фінансів відбувається процес «з'єднання» робочої сили, коштів труда і предметів труда в єдиний виробничий механізм, в якому реалізовуються економічні стимули і інтереси людини, колективу і держави, створюються матеріальні передумови задоволення соціальних потреб суспільства.
Рушення фінансів «приводить» в дію робочу силу і її труд, матеріальні і сировинні ресурси, готові продукти виробництва, послуги, забезпечує зростання інтелектуального потенціалу і добробут суспільства загалом і кожної людини зокрема. Фінансові механізми «здійснюють» кругообіг придбаного капіталу і його нарощування. Рушення фінансів в економіці подібно рушенню крові в живому організмі і функції їх зводяться до живлення своїх систем.
Економіка, складовими частинами якої є трудовою, науковий і техніко-виробничий і природно-ресурсний потенціал, формується як єдиний господарський механізм здебільшого фінансовою системою.
Без постійного фінансового живлення складових частин економічної системи наступає їх недієздатність з відповідними негативними наслідками. Тому фінансова система виступає чинником інтеграції всіх чинників економічної системи їх високоефективного функціонування і акумулятором грошових ресурсів для здійснення повторного циклу виробництва на цьому ж або вищому рівні. Для здійснення своїх функцій інтегрування економічної системи фінансова система повинна задовольняти інтереси всіх суб'єктів виробництва, підтримуючи на належному рівні дієздатності всі свої структурні і динамічні параметри.
За формами організації фінанси мають три рівні:
• фінанси загальнодержавні;
• фінанси підприємств і їх галузей;
• фінанси населення.
Фінанси держави і підприємств забезпечують виконання функцій державою і підприємством або керівництвом галузі.
Загальнодержавні фінанси:
державний бюджет;
бюджет державного соціального страхування;
фонд коштів державного майнового, приватного майнового і особистого страхування;
фонд коштів державного кредиту.
Фінанси підприємств і галузей національної економіки:
фінанси державних підприємств і галузей національної економіки;
фінанси кооперативних підприємств;
фінанси приватних підприємств;
фінанси громадських організацій.
Кожна лнка національної фінансової системи має свої специфічні завдання і свою сферу функціонування. Матеріальною основою фінансів є національне виробництво.
Основою загальнодержавних фінансів є бюджет, тобто виражений в грошових сумах розклад майбутніх прибутків і витрат держави, який складають щорічно. Соціально-економічну природу бюджету держави, його роль в економічному і політичному житті країни структуру прибутків і витрат визначає характер державного суспільного устрій.
Система фінансів в Україні тільки з 90-х г.г. почала формуватися як національна. До того часу вона була складовою частиною централізованої фінансової системи колишньої радянської держави і залежала від його фінансової політики.
Характер фінансової системи в той час відображав характер самої системи господарювання і був витратним і неефективним. Екстенсивні методи господарювання, відсутність стимулів до високоефективного труда приводили до збитковості підприємств в промисловості і господарств в агропромисловому комплексі. Такі підприємства постійно субсидувалися з бюджету за рахунок більш ефективних підприємств, що підривало будь-який інтерес до добросовісного відношення і продуктивного труда. Регіональні бюджети і фонди розвитку підприємств формували по нормативах, певними центральними відомствами. Ними ж регламентували і використання цих фінансових ресурсів. Фінансова система формувала споживчу психологію виробників, відчужувала від підприємницької ініціативи, від уміння ризикувати під час створення нових виробництв, від потреби цінити кошти, ресурси, розраховувати витрати на виробництво.
Незалежній Україні доводиться створювати якісно нову фінансову систему, яка б була позбавлена всіх негативних меж попередньої, яка б стимулювала високоефективний труд, ліквідувала будь-яку форму експлуатації людини, яка стала б знаряддям перебудови демократичного соціально справедливого суспільства, підйому життєвого рівня народу. Необхідність національної фінансової системи обумовлює державна самостійність України і переклад економіки на ринкові відносини. Українська національна фінансова система повинна створити таку сукупність економічних відносин, за допомогою яких можна здійснювати планомірний розподіл сукупного суспільного продукту і національного прибутку для утворення і використання грошових фондів на інвестування розширеного і високоефективного виробництва, сфери послуг і задоволення соціальних потреб народу
Перехід економіки України до ринкового типу і перші кроки до створення національної фінансової системи показують, що держава орієнтується на посилення економічної незалежності, підприємницької діяльності і на активну участь в міжнародних фінансово-торгових розрахунках.
Бюджетна система складається з двох частин:
• прибуткової;
• витратної
Перша частина забезпечує акумуляцію коштів через систему податків, інша - розподіл акумульованих коштів на виробничі, соціальні і державні потреби.
Інструментом формування прибуткової частини бюджету є система податків. Податки це обов'язкові платежі, що нормуються до державного або місцевого бюджету, які вносять окремих осіб, підприємства, організації і установу. Податки розділяють на прямі і непрямі. До прямих податків належать податки з прибутку (прибутковий податок), спадщини, землі, будівель і тому подібне. До непрямих - мито, податок на додану вартість, акцизи і інші.
Податкова система є основою формування державного бюджету і податкової політики. Саме ради формування державного бюджету держава здійснює політику оподаткування і використання накопичених коштів на різноманітні суспільні потреби.
Податкова політика має велике значення для фінансової системи загалом, оскільки від її гнучкості залежить вплив фінансової системи на виробництво, зокрема на стимулювання виробництва. Для сбалансування економічної системи найкращої є така система оподаткування, в якій відносно зростає частка прямих податків і меншає частка непрямих.
Витратну частину бюджету визначають, як вже було відмічено, суспільні і державні потреби можуть формувати в різних співвідношеннях таку структуру витрат:
• на народне господарство;
• на соціально-культурні заходи і науку,
на управління;
• на оборону,
• інші.
Фінансова система України містить такі елементи.
1. Бюджетну систему, яка складається з державного та місцевих бюджетів. Зміст, структура бюджетів, їх співвідношення залежать від адміністративно-територіального устрою держави. Бюджети акумулюють саме публічні фінанси. Норми Бюджетного кодексу України, який був прийнятий у 2010 році, містять заборону формування позабюджетних фондів.
2. Кредитну систему, яка складається з державного та банківського кредитування. При цьому необхідно мати на увазі те, що державне кредитування є, безумовно, сферою публічного регулювання, а банківський кредит умовно належить до фінансової системи, так як фінансово-правовий аспект торкається тільки відносин, що регулюють обіг державних коштів, тоді як інша сфера цих відносин, в яких учасниками є банки, юридичні та фізичні особи, належить до кола регулювання цивільно-правових норм.
3. Обов’язкове державне страхування, пов’язане з розподілом і перерозподілом частини сукупного національного продукту та спрямуванням грошових коштів на виплату пенсій, соціальної допомоги та ін.
4. Фінанси підприємств, що складають основу децентралізованих фондів. Фінанси державних підприємств, безумовно, є складовою фінансової системи та мають публічний характер. Фінанси недержавних підприємств належать до цієї групи тільки з приводу реалізації імперативних обов’язків щодо формування державних грошових фондів (наприклад, кошти підприємств, за рахунок яких сплачуються податки чи будь-які інші види обов’язкових платежів). Тобто фінанси галузей народного господарства (підприємств різних форм власності, установ чи організацій) — це система економічних відносин, спрямованих на утворення децентралізованих фондів коштів, кожен з яких пов’язаний з основним централізованим фондом держави — бюджетом.