Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
альтернативны тести.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
02.08.2019
Размер:
136.19 Кб
Скачать

Іі. Альтернативні тести (друга версія)

  1. Особистістю народжуються, або стають? – Стають. Народжуються індивідом, а особистість формується суспільством, середовищем і власною волею та самовдосконаленням.

  2. З сучасного погляду на предмет філософії вона є світоглядною наукою, або світоглядом? – Є світоглядом, але на рівні світорозуміння, коли філософія виступає теоретичним ядром світогляду.

  3. Що в людській мові сформувалось раніше: поняття якості, або поняття кількості? – Поняття якості, оскільки кількість може бути тільки кількістю певної якості. Саме якість робить предмет тим, чим він є.

  4. Що є більш багатим за змістом – одиничне, або загальне? – Одиничне, бо одиничне містить в собі ще багато неповторних, індивідуальних ознак і водночас має ті ознаки, які входять у загальне.

  5. Що відображає сутність явища за Кантом – “річ у собі” або “річ для себе”? – "Річ у собі". За Кантом, "річ для нас" - це тільки світ явищ, або феноменів, а світ сутностей, або ноуменів, є для нас недоступним, в силу чого кожна річ залишається "річчю в собі". Саме їй належить світ сутностей.

  6. Гегель був представником об’єктивного ідеалізму, або представником суб’єктивного ідеалізму? – Гегель був представником об’єктивного ідеалізму, оскільки вважав, що до природи і людини вже об’єктивно існувала абсолютна ідея.

  7. Декарт розробив індуктивний метод, або дедуктивний метод? – Декарт розробив дедуктивний метод мислення. Він пропонував все наше знання виводити логічно із безсумнівних і ясних принципів.

  8. Світосприйняття відноситься до релігійного або філософського відображення світу? – Світосприйняття відноситься до релігійного відображення світу, бо в основі релігійного світогляду лежить не раціональність, а сфера чуттєвого та емоцій, світ почуттів і переживань.

  9. Світорозуміння характеризує міфологічне або філософське відображення світу? – Світорозуміння характеризує філософське відображення світу, а міф обмежується лише світовідчуттям, сферою чуттєвого, тоді як філософія грунтується на раціональному витлумаченні світу.

  10. Світорозуміння характеризує релігійне або філософське відображення світу? – Світорозуміння характеризує філософське відображення світу. Філософія спирається на розум, на знання, а релігія - на віру, на почуття.

  11. Марксизм створив формаційний або культурологічний підхід вивчення історії філософії? – Марксизм створив формаційний підхід до вивчення історії філософії. Кожний етап історико-філософського процесу він ставив у залежність від певної суспільно-історичної формації: філософія рабовласницького ладу, філософія доби феодалізму, філософія буржуазного суспільства, філософія доби розвинутого соціалізму.

  12. Схоластична філософія була теоцентричною або космоцентричною? – Схоластична філософія була теоцентричною, оскільки центральним поняттям схоластики був Бог (Теос).

  13. Антична філософія була космоцентричною або антропоцентричною? – Антична філософія була космоцентричною, бо всі філософські школи античності в центр своїх учень ставили поняття космосу.

  14. Філософія Відродження була “техноцентричною” або антропоцентричною? – Філософія Відродження була антропоцентричною, бо в центрі цієї філософії стояла людина (антропос) і все, що пов’язане з її діяльністю.

  15. Що таке суспільний договір: угода між народом і владою або угода між кількома державами? – Суспільний договір є договором між народом і владою.

  16. Що для софістів було головним: досягнення істини або засіб доказу? – Для софістів головним було не досягнення істини, а способи її доведення, які часто за видимістю логічної правильності приховували навмисне перекручення істини: істину видати за хибність, хибність - за істину, добро-за зло, зло - за добро і т.п.

  17. Чому віддає перевагу детермінізм: випадковості або причинності? – Детермінізм надає перевагу причинності. Головне для детермінізму - з’ясувати об’єктивно існуючі причинно-наслідкові зв’язки. В цьому він вбачає головне завдання як наукового, так і всякого пізнання взагалі.

  1. Чому віддає перевагу індетермінізм: випадковості або причинності? – Індетермінізм надає. перевагу випадковості, оскільки він взагалі заперечує об’єктивне існування причинності.

  2. Апологетика є характеристикою патристики або схоластики? – Апологетика є характеристикою патристики, бо вона відноситься до того раннього періоду становлення християнського богослов'я, коли отці церкви (патери) змушені були захищати християнське віровчення (бути його апологетами) від численних нападок світської влади і язичницьких філософів.

  3. Хто засновник томістської філософії: Фома Невіруючий або Фома Аквінський? – Засновником томістської філософії є Фома (Тома) із Аквіну.

  4. Що відроджує філософія Відродження: гармонійну людину доби античності, або політеїзм стародавніх греків? – Філософія Відродження (Ренесанс) відродила гармонійну людину доби античності, бо це збігалося уявленнями Ренесансу про сутність і призначення людини. Адже в центр своєї філософії Відродження поставило саме людину.

  5. Що характеризує натурфілософію Відродження: геоцентризм або геліоцентризм? – Натурфілософію Відродження характеризує геліоцентризм, бо саме в цю добу Миколай Копернік створив свою геліоцентричну систему.

  6. Від чого абстрагувався Макіавеллі: морально-етичних оцінок або законів? – Макіавеллі абстрагувався від морально-етичних оцінок норм і законів права і політики, чим вперше в європейській філософії і юриспруденції відділив мораль від політики і права.

  7. Що може стимулювати людську працю за Мором: примус або висока мораль? – За Томасом Мором стимулювати людську працю може тільки висока мораль, а не примус. Там, де примус, там немає ні свободи праці, ні моральних стимулів до підвищення її продуктивності, як це було в добу рабовласництва чи феодалізму.

  8. Які якості за Локком є первинними: смак, звук, колір або форма, простір, рух, спокій? – За Локком, первинними-якостями є форма, розмір, довжина, вага і т.п., тобто ті якості, які є об’єктивними і не залежать від будови і стану органів чуття суб’єкта, які відбивають властивості предметів у об'єктивній формі.

  9. Які якості є вторинними за Локком: густина, протяжність, число або колір, смак, звук? – Вторинними якостями, за Локком, є колір смак, звук, запах.

  10. Як можна подолати “відчуження” за Марксом: шляхом знищення приватної власності або шляхом підвищення свідомості людей? – За Марксом, відчуження можна подолати тільки шляхом знищення приватної власності, бо лише вона дає можливість привласнювати результати праці інших людей (товари, .вироби ремісників, твори мистецтва і літератури).

  11. Що є основою неповторності людини за Юркевичем: розум або серце? – Основою неповторності людини, за П.Д. Юркевичем, є не розум, а серце, бо тільки в ньому зосереджена сутність людини і її духовний стрижень.

  1. Світ символів за Сковородою: це Біблія або логіка? – За Сковородою, світ символів - це Біблія. На його думку, Біблія є не звичайна книга, де написане слід розуміти прямо (буквально, текстуально), а переносно, символічно, бо текст Біблії - це прихований зміст і зібрання символів, які нам треба навчитись розшифровувати, за видимим бачити невидиме.

  2. Чим є праця за Лютером: покликом або тягарем? – За Лютером, праця є покликанням, а той, хто працює за покликанням, не сприймає працю як тягар, а як Боже благословення, як Божий заповіт.

III. Тест на пошук визначеного поняття (дефініендума) по його визначенню (дефініенсу)

  1. Що визначається марксистами як об’єктивна реальність, яка дана нам в почуттях? - Матерія

  2. Що у філософії визначається як єдність сутності і існування? - Буття

  3. Що у філософії визначається як теорія пізнання? - Гносеологія

  4. Що у філософії визначається як вчення про світ? - Світогляд

  5. Що у філософії визначається як система цінностей і життєвих сенсів? - Аксіологія

  6. Яка частина філософського знання вивчає загальні підходи до пізнання і розуміння буття? - Методологія

  7. Яка філософська дисципліна осмислює власний шлях, генезу філософії? – Історія філософії

  8. Яка філософська категорія відображає єдність якості і кількості, межу між якісними змінами? - Міра

  9. Яка філософська категорія відображає послідовність явищ і процесів? - Час

  10. Яка філософська категорія відображає розташування одних предметів біля інших? - Простір

  11. Яка філософська категорія відображає проблематичність або необов’язковість зв’язків, явищ, подій? - Випадковість

  12. Яка філософська категорія відображає обов’язковість, стійкість зв’язків, неминучість явищ і подій? - Необхідність

  13. Яка філософська категорія відображає процес переходу до нової якості? - Стрибок

  14. Яка філософська категорія відображає полярну спрямованість тенденцій, явищ процесів, що є взаємовиключними? - Протилежність

  15. Яка філософська категорія відображає єдність суттєвих властивостей об’єкту або процесу, що відрізняють їх від інших об’єктів або процесів? - Якість

  16. Яка філософська категорія визначається як сукупність елементів, що знаходяться у певних зв’язках і відношеннях один до одного, створюють певну цілісність? - Кількість

  17. Яку філософську категорію визначають як соціально організоване виробництво різновиду знання? - Наука

  18. Що у філософії визначають як цілеспрямовану діяльність, яка створює принципово нові і соціально значущі матеріальні та духовні цінності? - Творчість

  19. Що у філософії визначають як образ, адекватний відображуваному об’єкту? - Істина

  20. Що у філософії визначають як специфічну форму взаємодії суб’єкту й об’єкту, кінцевою метою якої є істина, розробка моделей, програм, спрямованих на освоєння об’єкта відповідне до потреб суб’єкта? - Практика

  21. Що у філософії визначають як міру людського у людині? - Гуманність

  22. Що у філософії визначають як найвищу форму і результат відображення дійсності? - Ідея

  23. Що у філософії визначають як активну діяльність конкретно-історичного суб’єкта, у ході якої він здійснює матеріальне перетворення об’єкта відповідно до своїх цілей, розвивається і змінюється сам? - Праця

  24. Що у філософії визначають як діяльність на грунті пізнання необхідності? - Свобода

  25. Що у філософії визначають як такий напрям розвитку, що забезпечує більш високий ступінь і потенціал розвитку? - Прогрес

  26. Якою філософською категорією позначають такий перехід від старої якості до нової, за якого певні риси старої якості входять у нову якість? – Зняття (діалектичне заперечення)

  27. Що у філософії визначається як джерело розвитку? – Боротьба протилежностей

  28. Що у філософії визначають як здійснену можливість? - Дійсність

  29. Яка філософська категорія відображає відносність істини? - Релятивність

  30. Що у філософії визначається як перехід у протилежну нову якість? - Антитеза

V. Тест “Доповнення”

  1. Доповнити етапи розвитку античної філософії: 1) досократичний; 2) класичний; 3) еліністичний; 4) римський;

  2. Доповнити етапи розвитку давньоіндійської філософії: 1) ведичний; 2) епічний; 3) індуїстський (брахманський);

  3. Доповнити етапи розвитку середньовічної філософії: 1) апологетика; 2) патристика; 3) схоластика;

  4. Доповнити етапи розвитку філософії позитивізму: 1) класичний позитивізм; 2) неопозитивізм ; 3) постпозитивізм ;

  5. Доповнити етапи розвитку філософської думки: 1) докласична доба; 2) класична; 3) некласична (новітня);

  6. Доповнити основні методи емпіричного пізнання: 1) спостереження; 2) опис; 3) вимір; 4) експеримент;

  7. Доповнити основні загальнологічні методи пізнання: 1) індукція: 2) дедукція; 3) аналогія;

  8. Доповнити основні теоретичні методи пізнання: 1) ідеалізація; 2) формалізація; 3) моделювання;

  9. Доповнити основні форми чуттєвого пізнання: 1) відчуття; 2) сприйняття; 3) уявлення;

  10. Доповнити основні логічні форми пізнання: 1) поняття; 2)судження; 3) умовивід;

  11. Доповнити основні рівні методологічного знання: 1) філософська методологія; 2) загально-наукова мет.; 3) спеціальна мет.;

  12. Доповнити основні концепції розуміння суспільства: 1) натуральна (соціал-дарвініська); 2) формаційна; 3) цивілізаційна; 4) соціологічна;

  13. Доповнити основні функції практики: 1) основа пізнання; 2) мета пізнання;3) критерій істини; 4) джерело і рушійна сила пізнання;

  14. Доповнити основні критерії істини: 1) логічні; 2) прагматичні; 3) моральні; 4) естетичні;

  15. Доповнити основні рушійні сили розвитку суспільства: 1) потреби; 2) інтереси; 3) цінності-;

  16. Доповнити основні критерії суспільного прогресу: 1) ступінь задоволення; 2) розвиток продукт. сил; 3) рівень культури і моралі; 4) рівень демократії і свободи;

  17. Доповнити основні суб”єкти суспільного розвитку: 1) великі соціальні групи; 2) малі соціальні групи; 3) особистості;

  18. Доповнити основні види творчості: 1) наукова творчість; 2) художня; 3) технічна; 4) соціальна

  19. Доповнити структуру психіки людини за Фрейдом: 1) воно; 2) Я (его); 3) Над-Я (супер-его);

  20. Доповнити основні концепції філософської антропології: 1) біологічна; 2) моральна; 3) соціальна; 4) релігійна;

  21. Доповнити основні форми буття: 1) буття речей; 2) людини (індивіда); 3) соціальне; 4) буття індивідуалізованого та об’єктивного духовного;

  22. Доповнити основні форми суспільної свідомості: 1) політична; 2) правова; 3) філософська; 4) релігійна; 5) моральна; 6) естетична;

  23. Доповнити основні види матерії: 1) речовина; 2) поле; 3) фіз.. вакуум; 4) антиматерія;

  24. Доповнити атрибутивні властивості матерії: 1) рух: 2) спокій; 3) простір; 4) час;

  25. Доповнити основні характеристики свідомості: 1) діяльне відображення; 2) самосвідомість; 3) рефлексія; 4) предметність

  26. Доповнити етапи розвитку абсолютної ідеї за Гегелем: 1) абсолютна ідея поза часом і простором; 2) природа; 3) дух;

  27. Доповнити ступіні заперечення заперечення у формі гегелівської тріади: 1) теза; 2) антитеза; 3) синтез;

  28. Доповнити елементи системи натурального права за Локком: 1) право на життя; 2) на свободу; 3)на власність;

  29. Доповнити можливі шляхи пізнання за Беконом: 1) шлях павука; 2) мурашки; 3) бджоли;

  30. Доповнити правила наукового методу Декарта: 1) визначення принципів; 2) аналіз (поділ предмета дослідження на стільки частин, наскільки це можливо);3) синтез (перехід від простого до складного, а потім об’єднання елементів аналізу в єдине ціле); 4)енумерація (робити повний перелік настільки повним, щоб у ньому ніщо не було пропущено);