Практичне заняття

Аудиторні заняття – 4 академічні години

Тема: Інноваційна діяльність на промислових підприємствах України та її аналітична оцінка.

мета заняття: Провести аналіз наукового та інноваційного потенціалів України, дослідити особливості фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств, вивчити методику кількісної оцінки величини інноваційного потенціалу промислових підприємств та висвітлити особливості її застосування в умовах практичного менеджменту.

Контрольні запитання:

1. Чому організація є основним суб’єктом і об’єктом інноваційної діяльності?

2. Охарактеризуйте організацію як соціально-економічну систему, сприйнятливу до нововведень.

3. Яку роль у створенні та поширенні нововведень відіграють організації й організаційні системи, які концепції можуть найефективніше ці ролі описати?

4. Які чинники впливають на інноваційну активність організації?

5. Як впливає зовнішнє середовище на інноваційні процеси в організації?

6. Що таке інноваційний потенціал організації?

7. Розкрийте сутність чинників та умов, що забезпечують сприйнятливість організації до нововведень.

8. Назвіть етапи адаптації нововведення в організації.

9. Опишіть модель сприйнятливості організації до нововведень.

10. Що таке інноваційна інфраструктура та яка мета її створення?

Завдання:

1. проаналізувати показники інноваційної діяльності підприємств. Окреслити загальні тенденції, обґрунтувати, які чинники впливають на інноваційну активність підприємств в Україні.

2. Оцінити інноваційний потенціал підприємств, використовуючи запропоновану методику.

Вихідні данні:

ЧАСТИНА І. Аналіз статистичних даних, які характеризують економіку України протягом перехідного періоду, показав ряд негативних тенденцій у її зміні, а саме: значне падіння ділової активності, постійне зниження до 2000 року реальних обсягів ВВП, погіршення добробуту населення, високий рівень зносу основних виробничих фондів, який в промисловості України на даний час становить близько 50 %, зростання питомої частки збиткових підприємств, зокрема в промисловості протягом 1996-2001 років на 11 %, зменшення обсягів інвестицій в основний капітал, яке протягом 1990-2001 років склало майже 70 %. Це негативно позначилося на стані інноваційної діяльності промислових підприємств України і призвело до погіршення їх інноваційної активності за багатьма показниками, про що свідчать дані табл.1, побудованої в результаті аналізу статистичної інформації, представленої Державним комітетом статистики України.

Таблиця 1

Показники інноваційного розвитку промислових підприємств в Україні за період 2004-2006 роки

Показники	2004р.	2005р.	2006р.
1	2	3	4
1. Кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації	958	810	999
у тому числі:
Впроваджували нові технологічні процеси	473	402	272
- з них: малавідходні, ресурсозберігаючі, безвідходні	224	208	161
Освоювали виробництво інноваційної продукції	742	630	466
- з них: нові види техніки	192	156	154
Здійснювали комплексну механізацію та автоматизацію виробництва	356	323	510
Реалізовували інноваційну продукцію	1095	1022	918
2. Обсяг впроваджених нових прогресивних технологічних процесів, од.	1727	1808	1145
- з них: маловідходних, ресурсозберігаючих, безвідходних	645	690	424
3. Освоєно виробництво інноваційної продукції, од.	3978	3152	2408
- з них нових видів техніки	769	657	786
4. Сумарний обсяг витрат на розробку, впровадження і реалізацію інновацій у промисловості, млн.грн.	4535	5752	6160
- дослідження і розробки	445	612	993
- придбання нових технологій, машин, обладнання, інших основних засобів	144	243	160
- капітальні витрати на інновації	2718	3149	3489
- маркетинг і реклама	298	377	360
- інші витрати	931	1370	1159
5. Обсяг реалізованої інноваційної продукції, млн.грн.	18784	24995	30893
- у тому числі принципово нової	9542	10755	18195
6. Обсяг експорту інноваційної продукції, млн.грн.	7984	12495	12797

Аналіз світового досвіду та вітчизняної практики дає змогу виявити основні причини, що призвели до погіршення фінансового забезпечення інноваційних процесів в Україні. Серед них слід виділити такі:

• недосконалість податкового законодавства (висока сукупна ставка податків, а також нестабільність законодавчих актів в Україні);

• неефективність амортизаційної політики протягом перехідного періоду (несвоєчасна та неповна індексація залишкової вартості основних фондів в період гіперінфляції, впровадження понижуючих коефіцієнтів до норм амортизації, створення централізованого амортизаційного фонду в 1999 році, нарахування амортизації від залишкової вартості);

• зменшення обсягів державних інвестицій в основний капітал;

• фінансування наукових досліджень за залишковим принципом;

• недосконала кредитно-грошова політика України в 90-х роках (низька частка довгострокових кредитів комерційних банків, встановлення високого рівня доходності на облігації внутрішньої державної позики, що зменшило обсяги кредитування реального сектору економіки);

На основі узагальнення результатів дослідження можна зробити низку пропозицій щодо призупинення негативних тенденцій у зміні наукового, виробничого і інноваційного потенціалів України та покращання фінансового забезпечення інноваційної діяльності вітчизняних підприємств. Для цього необхідно:

• на законодавчому рівні віднести наукову сферу до пріоритетних напрямів державного фінансування;

• підвищити ефективність використання дефіцитних ресурсів шляхом їх вкладання в пріоритетні напрямки розвитку науки і виробництва;

• забезпечити ефективне поєднання науки, виробництва та інвестиційного капіталу шляхом стимулювання розвитку відповідних організаційно-економічних структур (об'єднань, науково-виробничих консорціумів, холдингів, промислово-фінансових груп), а також шляхом розширення і прискореного створення належної інфраструктури інноваційної діяльності (технопарків, технополісів, бізнес-інкубаторів);

• здійснювати інноваційну спрямованість інвестицій у виробничий сектор шляхом переорієнтації капіталовкладень на впровадження нових технологій, зокрема ресурсо- та енергозберігаючих;

• забезпечити підвищення комплексності та глибини переробки сировини вітчизняними підприємствами через інтенсивне використання існуючого науково-технічного потенціалу;

• удосконалити податкову та амортизаційну політику держави в напрямку зменшення податкового тиску на вітчизняні підприємства, прийняття за базу для нарахування амортизації первісної, а не залишкової вартості основних фондів, здійснення контролю за цільовим використанням амортизаційних відрахувань вітчизняними підприємствами, проведення своєчасної індексації вартості основних виробничих фондів;

• стимулювати вітчизняні комерційні банки надавати довгострокові кредити промисловим підприємствам шляхом встановлення пільгового оподаткування прибутку, отриманого банками від надання таких кредитів.

Частина 2. Для оцінки інноваційного потенціалу було проведено опитування експертів. Максимальне значення показника інноваційного потенціалу 10 (10 – найбільше сприяння інноваційним процесам, 0 – протистояння інноваційній діяльності). Експертні висновки узагальнено у вигляді таблиці 2.

Таблиця 2