Питання для самоконтролю

1. Призначення та бойові властивості автомата АК-74.

2. Назвати основні частини та механізми автомата, їх призначення.

3. На чому базується автоматична дія автомата?

4. Призначення та бойові властивості пістолета Макарова.

5. Назвати основні частини та механізми пістолета, їх призначення.

6. На чому грунтується робота автоматики пістолета?

7. Призначення та бойові властивості ручного протитанкового гранатомета РПГ-7.

8. Назвати основні частини і механізми гранатомета, їх призначення.

9. Призначення, бойові властивості та будова ручних осколкових гранат.

10. Як поділяються гранати в залежності від відстані розльоту осколків?

11. Як поділяються гранати за принципом дії механізму гранати?

12. Призначення та будова запалу до ручних осколкових гранат УЗГРМ.

13. Яких заходів безпеки потрібно додержуватися під час поводження з ручними гранатами?

14. Призначення, бойові властивості та будова ручної протитанкової гранати РПГ-3 (РКГ-3Е).

15. Принцип дії ручної протитанкової гранати.

Глава 3. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї

§ 3.1. Прийоми та правила стрільби з автомата Калашникова ак-74

3.1.1. Прийоми та способи стрільби з автомата

Стрільба з автомата може вестися з різних положень і з будь-якого місця, звідки видно ціль або ділянку місцевості, на якій очікується поява супротивника.

При веденні вогню з місця в пішому порядку автоматник приймає положення для стрільби стоячи, з коліна й лежачи (залежно від умов місцевості й вогню супротивника). У русі автоматник може вести вогонь на ходу та з короткої зупинки.

При русі на БТР, БМП, автомобілі, танку й десантних переправних засобах автоматник для ведення вогню приймає зручне для нього положення, дотримуючись заходів безпеки.

Для стрільби з автомата необхідно вибирати таке місце, яке забезпечує найкращий огляд й обстріл, укриває автоматника (кулеметника) від спостереження й вогню супротивника й дозволяє зручно виконувати прийоми стрільби.

Залежно від обстановки місце для стрільби вибирається в траншеї, окопі, вирві від снарядів, канаві, за каменем, корчем і т. д. У населеному пункті місце для стрільби може бути обране у вікні будинку, на горищі, у фундаменті будови й т.п.

Не слід вибирати місце для стрільби поблизу окремих місцевих предметів, які виділяються, а також на гребенях висот.

Залежно від обстановки й характеру місцевості автоматник під час бою пересувається бігом, прискореним кроком і перебіжками або переповзанням. Перед початком пересування автомат ставиться на запобіжник.

Для успішного виконання вогневих завдань автоматник повинен досконало володіти прийомами стрільби з автомата.

Залежно від фізичних особливостей автоматника дозволяється вести стрільбу з лівого плеча, прицілюватися з відкритими обома очима й т.п.

Стрільба з автомата складається з:

• приготування до стрільби (прийняття положення й заряджання зброї);

• здійснення стрільби (пострілу) (установлення прицільних пристроїв, переводника на необхідний вид вогню, прикладку, прицілювання, спуск курка й утримання зброї під час стрільби);

• припинення стрільби (відпускання спускового гачка й розрядження зброї).

Приготування до стрільби

Автоматник готується до стрільби по команді або самостійно.

На навчальних заняттях команда для приготування до стрільби може подаватися роздільно, наприклад: “На рубіж відкриття вогню, кроком – руш”, – і потім, – “Заряджай”. Якщо потрібно, перед командою “Заряджай” указується положення для стрільби, наприклад: “Лежачи заряджай”.

Приготування до стрільби включає прийняття положення для стрільби й зарядження зброї.

Кожен автоматник, керуючись загальними правилами виконання прийомів стрільби й з огляду на свої індивідуальні особливості, повинен виробити й застосовувати найбільш вигідне та стійке положення для стрільби.

Так, наприклад, для прийняття положення для стрільби лежачи треба:

Якщо автомат у положенні “на ремінь”, подати праву руку по ременю трохи вгору і, знімаючи автомат з плеча, підхватити його лівою рукою за спускову скобу і ствольну коробку, потім взяти автомат правою рукою за ствольну накладку і цівку дульною частиною вперед. Одночасно з цим зробити повний крок правою ногою вперед і трохи вправо. Нахилившись вперед, опуститися на ліве коліно і поставити ліву руку на землю спереду себе, пальцями вправо (Рис. 66а); потім, опираючись послідовно на бедро лівої ноги і передпліччя лівої руки, лягти на лівий бік і швидко повернутися на живіт, розкинувши ноги злегка в сторони носками назовні; автомат при цьому покласти цівкою на долоню лівої руки (Рис. 66б).

Для заряджання автомата треба:

• приєднати до автомата споряджений магазин, якщо він не був раніше приєднаний;

• зняти автомат із запобіжника;

• поставити перевідник на необхідний вид вогню (середнє положення – авт., нижнє – поодин. вогонь);

• енергійно відвести затворну раму назад до упору й відпустити її;

• поставити автомат на запобіжник, якщо не буде потрібне негайне відкриття вогню або не надійшла команда “Вогонь” і перевести праву руку на пістолетну рукоятку.

Якщо перед заряджанням зброї магазин не був споряджений патронами або патрони були витрачені при стрільбі, то необхідно спорядити магазин.

Рис. 66. Порядок прийняття положення для стрільби лежачи із автомата:

а – автоматчик опирається на ліве коліно і ліву руку; б ­– автомат утри­му­ється лівою рукою за цівку

Здійснення стрільби

Здіснення стрільби включає:

• встановлення прицілу;

• встановлення перевідника на необхідний вид вогню;

• прикладку;

• прицілювання;

• спуск курка;

• утримання зброї при стрільбі.

Для встановлення прицілу треба великим і вказівним пальцями правої руки стиснути засувку хомутика й пересунути хомутик до сполучення його переднього зрізу з рискою (поділкою) під відповідною цифрою на прицільній планці.

Для встановлення перевідника на необхідний вид вогню треба, натискаючи більшим пальцем правої руки на виступ перевідника, повернути його донизу:

• до першого клацу - для ведення автоматичного вогню (АВ);

• до другого клацу - для ведення поодинокого вогню (ОД).

Для прикладки зброї треба не втрачаючи цілі з виду, уперти приклад у плече так, щоб відчувати щільне прилягання до плеча всього затильника; вказівний палець правої руки (першим суглобом) покласти на спусковий гачок; нахилити голову трохи вперед й, не напружуючи шиї, праву щоку прикласти до прикладу.

Автомат утримувати лівою рукою за цівку або за магазин, а правою за пістолетну рукоятку.

Якщо при прикладці використовується ремінь для більш міцного втримання зброї при стрільбі, то треба ремінь помістити під п’ястю лівої руки так, щоб він притискав її до цівки.

Для прицілювання треба замружити ліве око, а правим дивитися через проріз прицілу на мушку так, щоб мушка знаходилася посередині прорізу, а вершина її була нарівні з верхніми краями гривки прицільної планки, тобто взяти рівну мушку.

Рис. 67. Рівна мушка.

Затримуючи подих на видиху, переміщенням ліктів, а якщо потрібно, корпуса й ніг, піднести рівну мушку до точки прицілювання, одночасно з цим натискаючи на спусковий гачок першим суглобом вказівного пальця правої руки.

При прицілюванні потрібно стежити за тим, щоб гривка прицільної планки займала горизонтальне положення.

Варто пам'ятати, що для здійснення влучного пострілу (черги) велике значення має точність й одноманітність прицілювання. Особливо важливо не допускати відхилення мушки в прорізі прицілу від правильного положення, тобто точно брати рівну мушку. Так, незначне відхилення мушки при стрільбі на дальності понад 300 м може призвести до того, що середня траєкторія виявиться поза ціллю. Допустимо, що автоматник недбало прицілюючись у фігуру, що перебігає, на дальності 400 м, притримав мушку в прорізі вліво на 0,5 мм. Тоді кулі розташуються вліво від точки прицілювання на 52 см, тому що зсув мушки убік на 1 мм при стрільбі на 100 м переміщує середню точку влучення на 26 см. Цей приклад наочно показує, наскільки важливо брати рівну мушку без помилок.

Для спуску курка треба, міцно втримуючи зброю й затамувавши подих, продовжувати плавно натискати на спусковий гачок доти, поки курок непомітно для стріляючого не спуститься з бойового взводу, тобто поки не відбудеться постріл.

Якщо при прицілюванні рівна мушка значно відхилиться від точки прицілювання, потрібно не підсилюючи й не послабляючи тиску на спусковий гачок, уточнити наведення й знову підсилити натискання на спусковий гачок.

При спуску курка не слід надавати значення легким коливанням рівної мушки в точці прицілювання. Прагнення дотиснути спусковий гачок у момент найкращого сполучення рівної мушки з точкою прицілювання, як правило, приводить до смикання за спусковий гачок і до неточного пострілу. Якщо той, хто стріляє, натискаючи на спусковий гачок, відчує, що він не може більше не дихати, треба, не підсилюючи й не послаблюючи натиску пальцем на спусковий гачок відновити подих й, знову затримавши його на вдосі, уточнити наведення й продовжити натискання на спусковий гачок.

При веденні вогню, особливо чергами, треба міцно втримувати приклад у плечі, не міняючи положення ліктів і зберігаючи рівну мушку під точкою прицілювання. Після кожної черги (пострілу) швидко відновлювати правильність прицілювання.

При стрільбі з положення лежачи дозволяється автомат упирати магазином у ґрунт.

При стрільбі безперервним вогнем по широкій цілі плавно переміщати рівну мушку з одного флангу цілі до іншого.

Припинення стрільби

Припинення стрільби включає відпускання спускового гачка й розрядження зброї. Воно може бути тимчасовим і повним.

Для тимчасового припинення стрільби подається команда “Стій”, а при стрільбі в русі – “Припинити вогонь”.

По цих командах автоматник припиняє натискання на спусковий гачок, ставить автомат на запобіжник і, якщо потрібно, міняє магазин.

Для заміни магазину треба:

• відокремити магазин від автомата;

• приєднати споряджений магазин.

Якщо в магазині були витрачені всі патрони, то після приєднання спорядженого магазину до автомата треба зняти зброю із запобіжника, відвести затворну раму за рукоятку назад до упору, відпустити її й знову поставити автомат на запобіжник.

Для повного припинення стрільби після команди “Розряджай” поставити зброю на запобіжник, відтягнути хомутик назад, встановлюючи в автоматі приціл на “П”, розрядити автомат.

Для розрядження автомату треба:

• відокремити магазин;

• зняти автомат із запобіжника;

• повільно відвести затворну раму за рукоятку назад, витягти патрон з патронника й відпустити затворну раму;

• натиснути на спусковий гачок (спустити курок з бойового взводу);

• поставити зброю на запобіжник;

• вийняти патрони з магазину й приєднати його до автомата;

• підібрати патрон, витягнутий з патронника.

Після розрядження, якщо потрібно командир може подати команду “Зброя до огляду”. По цій команді підготувати автомат до огляду й дати його оглянути.

Способи стрільби

Стрільба – ведення вогню з різних видів зброї.

Стрільба з автомату може вестися лежачи, з коліна, сидячи, стоячи (з руки або упору), на ходу без зупинки або з короткої зупинки, через бійниці БМП (БТР) або поверх борту автомобіля, через оглядове вікно або вхідні двері вантажної кабіни вертольоту.

З автомату ведеться автоматичний або поодинокий вогонь. Автоматичний вогонь є основним видом вогню: він ведеться короткими (до 5 пострілів) і довгими (до 10 пострілів) чергами й безупинно.

Стрільба по груповим цілям ведеться з розсіюванням куль по фронту й глибині цілі.

Розсіювання куль по фронту при стрільбі досягається кутовим переміщенням автомата по горизонту. Швидкість кутового переміщення зброї при стрільбі з розсіюванням куль по фронту цілі залежить від дальності стрільби й необхідної щільності вогню. При цьому щільність вогню у всіх випадках повинна бути не менш двох куль на кожен метр фронту цілі.

Стрільба по цілям, що рухаються під кутом до площини стрільби, ведеться способом супроводу цілі або способом вичікування цілі (вогневого нападу).

При веденні вогню способом супроводу цілі той, хто стріляє, взявши необхідне упередження й переміщаючи зброю у бік руху цілі, у момент найбільш правильного наведення веде вогонь короткими або довгими чергами залежно від дальності стрільби й від швидкості руху цілі.

При вогні способом вичікування цілі той, хто стріляє вибирає на шляху руху цілі, як точки прицілювання, декілька місцевих предметів. Після цього наводить зброю в точку найближчу до цілі, міцно втримує її й з підходом цілі до цієї точки на величину півтора - двох табличних упереджень, міцно втримуючи зброю, робить довгу чергу. Якщо ціль не буде уражена, то стрільба повторюється при підході цілі до наступного місцевого предмету (точки).

По повітряним цілям стрільба ведеться загороджувальним або способом супроводу.

Сутність ведення вогню загороджувальним способом полягає в тому, що на напрямку польоту літака ставиться нерухома зона зосередженого вогню з таким розрахунком, щоб забезпечити перетинання снопу траєкторії із ціллю. При цьому зброї надається кут піднесення в 45° у зазначеному командиром напрямку. Загороджувальний вогонь ведеться, як правило, відділенням або взводом по команді командира всім складом.

По повітряних цілях, що повільно летять, - вертольотам, транспортним літакам, парашутистам - вогонь ведеться способом супроводу. Упередження визначається й відраховується у видимих розмірах цілі (у фігурах).

При веденні вогню способом супроводу автоматник утримує лінію прицілювання поперед літака (вертольота) на величину потрібного упередження й робить довгу чергу.

Визначення упередження при стрільбі по повітряним цілям

Таблиця 10. Стрільба по вертольотам і транспортним літакам.

Ціль і її швид-кість	Дальність стрільби
	100		300		500
	в мет-рах	в кор-пусах	в мет-рах	в кор-пусах	в мет-рах	в кор-пусах
Вертоліт, 50 м/с	6	1	21	3	39	5
Транспортні літаки, 100 м/с	13	1	43	3	79	5

Примітка: довжина корпусу літака ≈ 15 м, вертольоту ≈ 8м

Таблиця 11. Стрільба по парашутистам.

Дальність стрільби	100	200	300	400	500
Виніс точки приці-лювання у фігурах парашутиста	Під ноги	1	2	2	3