1.2.2. Прямий постріл
Тепер, коли ми ознайомились з польотом кулі в повітрі, не важко зрозуміти, що якщо ціль буде знаходитись на лінії продовження осі каналу ствола, то куля в неї не попаде, а впаде нижче. Це станеться тому, що куля в результаті свого тяжіння за час польоту до цілі опуститься від наданого їй початкового напрямку.
Для того щоб уразити ціль, необхідно вісь каналу ствола зброї направити вище точки, в яку ми хочемо попасти.
Надання осі каналу ствола потрібного положення в горизонтальній і вертикальній площині називається наведенням або прицілюванням.
Точка, в яку наводиться зброя, називається точкою прицілювання. В залежності від висоти цілі і дальності стрільби її вибирають в середині нижнього обріза цілі, в центрі її або поза її межами.
Лінія, яка іде від ока стріляючого через середину прорізу прицілу на рівні з її краями і вершину мушки в точку прицілювання, є лінією прицілювання.
Постріл, при якому траєкторія польоту кулі не піднімається над лінією прицілювання вище цілі по всій своїй довжині, називається прямим пострілом (Рис. 8).
Рис. 8. Прямий постріл.
Практичне його значення полягає в тому, що в напружені моменти бою стрільба може вестись без переставлення прицілу, при цьому точка прицілювання по висоті буде вибиратися по нижньому обрізу цілі.
Дальність прямого пострілу залежить від висоти цілі і настильності траєкторії. Чим вище ціль і більш настильна траєкторія, тим більша дальність прямого пострілу і, відповідно, відстань на якій ціль може бути уражена з однією установкою прицілу. Це дає можливість прискорити ураження цілі, випередити супротивника в зворотному пострілі.
Дальність прямого пострілу можна визначити з таблиці шляхом порівняння висоти цілі з величинами найбільшого перевищення траєкторії над лінією прицілювання або з висотою траєкторії.
Дальність прямого пострілу, наприклад, складає:
Таблиця 1. Дальність прямого пострілу.
|
АКМ |
АК-74 |
РПК-74 |
по нерухомій цілі |
350м |
440м |
460м |
по рухомій цілі |
525м |
625м |
640м |
1.2.3. Прикритий, мертвий та простір, що уражається, їх практичне значення
Простір за укриттям, що не пробивається кулею, від його гребеня до точки зустрічі називається прикритим простором.
Прикритий простір тим більший, чим вище укриття і настильна траєкторія.
Частина прикритого простору, на якому ціль не може бути уражена при даній траєкторії, називається мертвим простором.
Мертвий простір тим більше, чим більша висота укриття, менша висота цілі і пологіша траєкторія.
Прикритий і мертвий простір необхідно вміло використовувати для захисту від вогню супротивника.
Частина прикритого простору, на якому ціль може бути уражена, складає простір, що уражається – відстань, на якій спадна гілка траєкторії не перевищує висоти цілі.
Уражений простір залежить від висоти цілі, настильності траєкторії і кута падіння.
Його практичне значення полягає в тому, що він компенсує помилки, які припускаються під час вибору прицілу, і дозволяє заокруглювати виміряну дальність до цілі в більший бік.
Знання величини прикритого і мертвого простору дозволяє правильно використовувати укриття для захисту від вогню супротивника, а також приймати заходи для зменшення мертвих просторів шляхом правильного вибору вогневих позицій і обстрілу цілей зі зброї більш навісною траєкторією.
Рис. 9. Прикритий (1), мертвий (2) і простір, що уражається (3).