Методика проведення лінгвістичного аналізу тексту

Аналіз мови художнього твору пов'язаний з характеристикою прийомів образно-естетичного використання автором мовних елементів різних рівнів.

Методологічною основою аналізу є визнання єдності форми і змісту як двох неподільно пов'язаних частин твору, що визначають його цілісність і значущість. Як відомо, дослідники визнають можливість абстрагування однієї із стоін, або так чи інакше ми матимемо справу або

85 Подаю за: Соколова І.О. Візитна картка реклами // Культура слова. -1981. - Вип. 21.-С. 79-84.

144

зі змістовою формою, або з художнім змістом, який не може існувати поза певною формою.

У літературознавчому плані твір розглядається перш за все як певна ідейно-естетична цінність. Завдання лінгвістичного аналізу - показати ті мовні засоби, за допомогою яких виражається ідейно-емоційний зміст літературного твору. Як бачимо, при різній кінцевій меті двох видів аналізу результати їх взаємодоповнюють один одного і в результаті забезпечують розуміння глибинної суті твору, сприяють сприйняттю його як виду мистецтва.

Прийоми дослідження мови художнього твору базуються на таких принципах:⁸⁶

1. Характеристика мовних засобів у зв'язку з ідейно-образним змістом твору.

2. Оцінка мовних фактів в рамках смислової структури даного тексту.

3. Співвіднесеність стилістичних характеристик мовних елементів з літературними і стилістичними нормами певної епохи.

4. Врахування авторської позиції.

Справжній художник слова ніколи не виступає пасивним оповідачем. Він постійно скеровує читача, розставляє необхідні смислові акценти.

Ступінь вираження авторської оцінки, авторського ставлення до зображуваного неоднакова у різних жанрах художньої літератури.

Уміння визначити позицію автора сприяє розумінню підтексту, дозволяє відтворити недоказане.

5. Аналіз мовних елементів у їх взаємозв 'язках і взаємообумовленості. Художній твір - складна єдність компонентів, що утворюють

гармонійне ціле. У контексті художнього цілого елементи різних рівнів взаємообумовлені і не можуть розглядатися ізольовано одне від одного. Саме ці зв'язки сприяють появі смислових домислів.

6. Врахування жанрових особливостей літературного твору. Єдиної схеми лінгвістичного аналізу не існує. У кожному

конкретному жанрі вона визначається характером тексту: його жанровою приналежністю, і тими мовними засобами, що відіграють провідну роль при передачі змісту. У процесі аналізу розглядаються елементи різних

86 Див. Моисеева Л.Ф. Лингво-стилистический анализ художественного текста - К., 1984.

145

рівнів (фонетичні, лексичні, морфологічні, синтаксичні). Крім того, певну роль у тексті відіграють розділові знаки та графічні засоби виділення деяких компонентів.

Лінгвістичному аналізові може передувати характеристика композиційної структури тексту та його ідейно-тематичного тла.

Велика роль у даному процесі відводиться читачеві. Бо у процесі сприйняття твору включаються різні фактори та особистий рівень знань читача. Кожен читач розставляє акценти по-своєму, інтерпретує текст по-різному. При цьому процес авторського пізнання дійсності може виявитися для читача придатним /непридатним; зрозумілим /незпрозумілим; істинним / неістинним; справедливим / несправедливим; глибоким / поверховим, бо в процесі сприйняття твору включаються різні фактори та особистий рівень знань читача.

Поверховий аналіз пов'язаний зі словником тексту. Відповідно -тлумачення лексики тексту приведе нас до інтерпретації його поверхового смислу.

Глибинний аналіз тексту передбачає аналіз:

а) предметний (денотативний чи фабульний);

б) образний;

в) ідейний ⁸⁷.

Предметний аналіз відповідає ситуації (фрагменту дійсності), яка описана в тексті. А предметний рівень аналізу викриває "буквальний", фабульний зміст тексту, його тематичну своєрідність.

Образний смисл є результатом об'єктивації асоціативно-художнього мислення автора і розчленовується на:

• образно-зображувальний смисл;

• образно-оцінний смисл, пов'язаний з позитивною чи негативною оцінкою зображуваного.

Образний рівень викриває специфіку асоціативно-образної побудови твору.

Ідейний смисл надбудовується над описом ситуації і над образним смислом, є відображенням задуму автора і тому носить концептуальний характер. Ідейний рівень виявляє авторську концепцію, що залежить від ряду екстралінгвальних факторів:

• світогляду автора, його ідеологічної позиції;

87 Див.: Кутина Н.А. Структурно-смысловой анализ художественного произведения. Свердловск, 1981.- С. 32.

146

• творчого методу;

• школи, до якої він належить тощо.

Лігнгвістичне тлумачення художнього тексту може бути фрагментарним і суцільним. Тлумачити можна окремі слова тексту і цілий текст. Вибір предмета тлумачення залежить від завдань дослідження.