НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

для проведення зовнішнього незалежного оцінювання якості підготовки фахівців ОКР «бакалавр» напряму 6. 040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації

з навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності»

Київ

«Аграрна освіта»

2012

Навчальна дисципліна “Безпека життєдіяльності” – 54 год.

1. Безпека життєдіяльності це – наука про:

1. умови праці;

2. технічні пристрої;

3. природне середовище;

4. соціальне середовище;

5. вплив на людину вражаючих факторів за умови надзвичайних ситуацій.

2. Чи є предметом вивчення безпеки життєдіяльності суспільний аспект діяльності людини?

1. ні;

2. так;

3. тільки на виробництві;

4. тільки під час випадків та надзвичайних ситуацій.

3. Визначте твердження, що найточніше висвітлює завдання безпеки життєдіяльності:

1. забезпечення максимально можливої безпеки;

2. захист населення від зброї масового враження;

3. виявлення позитивних і негативних аспектів взаємодії людини з екзо- та ендогенними факторами;

4. виявлення негативних аспектів взаємодії людини з технічними засобами, інформацією.

4. Небезпека для людини – це ……. , здатні за певних умов завдавати шкоди здоров’ю чи життю людини (вставити пропущені слова)

1. речовини, поля, випромінювання та їх поєднання;

2. матерії, поля, енергії, інформації та їх поєднання;

3. людей, технічних засобів та екологічних факторів та їх поєднання;

4. технічних засобів, екологічних факторів та інформації та їх поєднання;

5. явища, процеси, об’єкти, властивості.

5. За своїм походженням вражаючі фактори можуть бути:

1. аналітичні, теоретичні, експериментальні;

2. фізичні, хімічні, біологічні;

3. екологічні;

4. технічні, ергономічні.

6. До фізичних факторів відносяться:

1. пестициди;

2. іонізуюче опромінення;

3. бактерії;

4. сполуки сульфуру.

7. До хімічних факторів відносять:

1. вуглеводні;

2. електричні поля;

3. спірохети;

4. пилок амброзії.

8. До біологічних факторів відносять:

1. сполуки ртуті;

2. іонізуюче опромінення;

3. продукти життєдіяльності мікроорганізмів;

4. сполуки сульфуру.

9. До психофізіологічних факторів відносять:

1. збуджений натовп;

2. іонізуюче опромінення;

3. ударна хвиля;

4. чадний газ.

10. Сприйняття небезпеки особою залежить від:

1. ситуації, суспільного устрою, розвитку особистості;

2. соціального статусу;

3. стану природного, виробничого та соціального середовища;

4. екзистенціальних запитів.

11. Будь який …… за певних умов можуть створювати небезпеку для людини чи довкілля: (вставити пропущені слова)

1. суб’єкт;

2. об’єкт, суб’єкт, явище та інформація;

3. ризик, об’єкт, суб’єкт, явище, інформація;

4. об’єкт;

5. ризик та непевність.

12. Ризик – це:

1. коли людина збирається зробити щось небезпечне;

2. кількісна характеристика небезпеки;

3. якісна і кількісна характеристика небезпеки;

4. якісна характеристика небезпека;

5. коли людину очікує небезпека.

13. Яке з визначень ризику вірне?

1. Іонізуюче опромінення;

2. усвідомлена можливість виникнення події з певними небажаними наслідками;

3. вартісне визначення шкоди;

4. дезорганізуючий вплив на суспільство.

14. Прийнятий рівень ризику у світовій практиці становить:

1. 1/1000;

2. 10⁶;

3. 10-⁴;

4. 10-⁶;

5. 1/100.

15. У якій з галузей рівень ризику щодо життя та здоров’я людини найвищий?

1. вугільна;

2. машинобудівна;

3. легка;

4. транспорт;

5. сфера обслуговування.

16. Якого не буває ризику за ступенем припустимості:

1. надмірний;

2. гранично прийнятний;

3. знехтуваний;

4. гранично допустимий;

5. прийнятний.

17. Якого не буває ризику за масштабом:

1. державний;

2. регіональний;

3. сільський;

4. місцевий;

5. об`єктовий.

18. Які характеристики не властиві ризику в політиці?

1. колективний;

2. масштабний;

3. добровільний;

4. невизначений час прояву наслідків;

5. важко піддається оцінці.

19. Вартісний засіб визначення шкоди у ?

1. грошовому еквіваленті;

2. у людських втратах;

3. у втратах земель;

4. у втратах тварин;

5. немає вірної відповіді.

20. Які характеристики не властиві ризику в побуті?

1. індивідуальний;

2. передбачуваний;

3. добровільний;

4. невизначений час прояву наслідків;

5. консервативний.

21. Які типи аналізу не відносять до аналізу небезпек:

1. попередній аналіз небезпек;

2. системний аналіз небезпек;

3. причинно-наслідковий аналіз небезпек;

4. аналіз дерева подій;

5. адміністративний аналіз.

22. Які потреби не є складовими життя і діяльності людини:

1. фізіологічні;

2. сексуальні;

3. духовні;

4. природні;

5. соціальні;

6. особистісні.

23. Екзистенціальні запити – це:

1. потреба у самовираженні;

2. потреба у безпеці свого існування;

3. належність до колективу;

4. повага з боку інших.

24. Відмітьте фактор, що найбільше впливає на здоров’я людини:

1. стан довкілля;

2. спосіб життя;

3. стан медичного обслуговування;

4. спадковість.

25. Чи впливають досягнення науково-технічного прогресу на здоров’я людини?

1. впливають тільки позитивно;

2. впливають виключно негативно;

3. не впливають;

4. вплив неоднозначний, є позитив та негатив.

26. У людини є такі основні аналізатори:

1. руховий, тактильний, нюховий, вестибулярний, вісцеральний, слуховий, смаковий;

2. механорецептори, хеморецептори, осморецептори, терморецептори, фоторецептори, вісцеральний;

3. тактильний, нюховий, вестибулярний, зоровий, слуховий, смаковий;

4. руховий, тактильний, нюховий, вестибулярний, вісцеральний, зоровий, слуховий, смаковий, мозковий.

27. Закон Вебера-Фехнера звучить так:

1. інтенсивність відчуттів пропорційна логарифму інтенсивності подразника;

2. інтенсивність відчуттів обернено пропорційна інтенсивності подразника;

3. інтенсивність відчуттів та інтенсивність подразника не корелюють між собою;

4. аналізатор має здатність пристосовувати поріг відчуття до інтенсивності дії фактору.

28. Адаптаційна властивість аналізаторів – це:

1. здатність певний час зберігати відчуття після припинення дії подразника;

2. здатність певний час зберігати дію подразника після припинення відчуття;

3. інтервал між моментом дії подразника на рецептор і моментом виникнення відчуття в мозку людини;

4. здатність пристосовувати рівень своєї чутливості до інтенсивності подразника.

29. Які психофізіологічні процеси дозволяють аналізувати ситуацію і забезпечувати адекватну поведінку:

1. мислення, пам’ять;

2. мислення, увага, пам’ять, спостережливість;

3. обережність, увага;

4. інтуїція.

30. До дистресу більш схильні у разі довготривалих надзвичайних ситуацій:

1. інтернали;

2. флегматики;

3. меланхоліки;

4. екстернали.

31. До властивостей мислення не відносять:

1. критичність;

2. глибина;

3. послідовність;

4. пасивність;

5. швидкість.

32. Емоційна пам`ять – це:

1. запам’ятовування технологічних процесів;

2. збереження відчуттів;

3. збереження і відтворення слів;

4. інформація про навколишнє середовище.

33. Пасивна увага – це:

1. вольове зусилля зосередження на об’єкті;

2. сприйняття інформації без вольового зусилля;

3. розподіл уваги між об’єктами.

34. До чинників зниження життєдіяльності не відносять:

1. конфлікти;

2. оздоровча фізична гімнастика;

3. наркотики, алкоголь;

4. втома, перевтома.

35. Яка кількість травм за статистичними даними з вини потерпілих?

1. 10%;

2. 20-40%;

3. 60-80%;

4. 90%.

36. Навколишнє середовище за перебуванням людини можна умовно поділити на:

1. антропогенне, виробниче;

2. антропогенне, біотичне;

3. біотичне, абіотичне;

4. природне, виробниче, соціальне.

37. Забруднювальні речовини за впливом на організм поділяють на:

1. стійкі, середньо стійкі, нестійкі;

2. прямого, непрямого впливу;

3. навмисні, супутні, аварійні;

4. мутагени, канцерогени, тератогени, токсикогени.

38. За ступенем дії на організм шкідливі речовини поділяють на ...... класи:

1. 2;

2. 3;

3. 4;

4. 5.

39. Стійкі забруднювальні речовини не руйнуються в природному середовищі протягом:

1. 1-2 міс;

2. 4-6 міс;

3. 6-8;

4. 2 та більше років.

40. До надзвичайно небезпечних відносять шкідливі речовини з ГДК:

1. до 0,1 мг/м;

2. до 1 мг/м;

3. до 5 мг/м;

4. до 0,05 мг/м.

41. Хімічні забруднювальні речовини атмосферного повітря в містах обумовлюють в першу чергу захворювання систем організму:

1. органів дихання;

2. органів кровотворення;

3. ендокринної системи;

4. нервової системи.

42. Біологічні забруднювальні речовини питної води обумовлюють в першу чергу інфекційні захворювання систем організму:

1. органів дихання;

2. органів кровотворення;

3. ендокринної системи;

4. нервової системи;

5. шлунково-кишкового тракту (холера, вірусний гепатит).

43. Санітарно захисна зона – це:

1. ділянка землі навколо підприємства, яку створюють з метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров’я людей, які проживають поряд;

2. ділянка землі навколо підприємства, яку створюють для захисту виробничого об’єкту.

44. Шкідливий фактор призводить до: